Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.02.2020 року у справі №1540/5017/18

УХВАЛА

06 лютого 2020 року

Київ

справа №1540/5017/18

адміністративне провадження №К/9901/2989/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І. Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від
21.12.2019 у справі №1540/5017/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №1540/5017/18 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області 24.12.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області подало апеляційну скаргу у справі №1540/5017/18.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини 3 статті 298 КАС України (у зв'язку з пропуском процесуального строку).

На виконання вимоги ухвали від 15.01.2019, заявником надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір у зв'язку з блокуванням рахунків.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків задоволено, а строк на усунення недоліків продовжено.

На виконання вимог ухвали від 15.01.2019 про залишення апеляційної скарги без руху податковим органом направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 в задоволенні клопотання відповідача щодо відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

20.11.2019 Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області вдруге звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №1540/5017/18. Одночасно відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення. В обґрунтування заявленого клопотання Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області зазначено, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, пов'язані із неможливістю сплатити судовий збір.,

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини 3 статті 298 КАС України (у зв'язку з пропуском процесуального строку).

На виконання вимоги ухвали від 04.12.2019, заявником надіслано заяву про поновлення строків на звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення.

В обґрунтування заяви Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області вказує, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження пов'язані із неможливістю сплатити судовий збір.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №1540/5017/18 відмовлено.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.12.2019 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019 у справі №1540/5017/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає...........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду