Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.04.2021 року у справі №560/3877/20

УХВАЛА

07 червня 2021 року

м. Київ

справа № 560/3877/20

адміністративне провадження № К/9901/18420/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н. М., перевіривши касаційну скаргу військової частини А2738 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2021 року у справі №560/3877/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2738 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А2738, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 18 травня 2016 року до 18 травня 2019 року;

- зобов'язати відповідача встановити для нарахування індексації грошового забезпечення позивача з 18 травня 2016 року базовий місяць січень 2008 року, а з 1 березня 2018 року фіксовану суму індексації в розмірі: 4081,18 грн та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та фіксованої суми індексації в розмірі: 4081,18 грн індексацію грошового забезпечення за період з 18 травня 2016 року до 18 травня 2019 року в сумі: 132 335,24 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини А2738, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 30 листопада 2018 року;

- зобов'язано військову частину А2738 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 30 листопада 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2021 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року змінено в частині абзаців 2,3 резолютивної частини та викладено їх в наступній редакції:

"Визнати протиправною бездіяльність військової частини А2738, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18 травня 2016 року до 30 листопада 2018 року.

Зобов'язати військову частину А2738 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18 травня 2016 року до 30 листопада 2018 року, з урахуванням базового місяця індексації січня 2008 року."

В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року залишено без змін.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, військова частина А2738 вдруге звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 17 травня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2021 року змінити в частині абзацу 4 резолютивної частини, виклавши її в наступній редакції: "Зобов'язати військову частину А2738 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18 травня 2016 до 30 листопада 2018 року".

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції із урахуванням вимог частини 4 статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судом попередньої інстанції судове рішення ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу військової частини А2738 належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, для касаційного оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2021 року у справі №560/3877/20.

Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв'язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу військової частини А2738 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2021 року у справі №560/3877/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2738 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена................

Н. М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду