Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.06.2021 року у справі №160/1345/20

УХВАЛА

07 червня 2021 року

м. Київ

справа № 160/1345/20

адміністративне провадження № К/9901/18333/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Желєзного І. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", щодо не внесення даних позивача, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та визнання нікчемним зарахування грошових коштів в сумі 132 402,96 грн з рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" ЄДРПОУ 39140702 на рахунок № НОМЕР_2, який належить позивачу - ОСОБА_1;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" внести данні позивача, до переліку (реєстру рахунків) як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, ОСОБА_1, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку № НОМЕР_2 на загальну суму 132 402,96 грн для внесення даних про позивача до Загального Реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не внесення данних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору банківського вкладу "Поточний рахунок "Ощадний" для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-065-000231945.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо внесення данних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунком № НОМЕР_2 на суму 132 402,96 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Вказане судове рішення набрало законної сили.

23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в дохід держави судового збору за дві позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня.2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення було відмовлено.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з пунктами 3, 4, 12, 13, 20 частини 1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Наведений у частині 2 статті 328 КАС України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Зі змісту поданої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що скаржник просить переглянути в касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 294 КАС України така ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного оскарження, проте згідно з пункту 15 частини 1 статті 294 КАС України відсутня у переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

З огляду на викладене, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року, а також постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, ухвалена за результатами її перегляду, не можуть бути предметом касаційного оскарження.

Також Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації скаржнику було забезпечено належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване статтею 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження вказаного судового рішення положеннями КАС України не допускається.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (див. рішення у справі "Леваж Престасьон Сервіс" проти Франції", п. 45; рішення у справі "Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії", п. 37; рішення у справі "Козліца проти Хорватії" (Kozlica v. Croatia), п. 32; рішення у справі "Шамоян проти Вірменії" (Shamoyan v. Armenia), п. 29).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи те, що касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 294, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. Л. Мороз А. Ю. Бучик І. В. Желєзний