Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.09.2020 року у справі №340/2848/19

УХВАЛА

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 340/2848/19

адміністративне провадження № К/9901/21131/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І. А.,

суддів: Гончарової І. А., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби (правонаступник Кіровоградської митниці ДФС) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №340/2848/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці ДФС, Головного державного інспектора ВАМП та МТР Заєць Володимира Дмитровича, Головного державного інспектора ВАМП та МТР Четверика Андрія Івановича, Головного державного інспектора ВАМП та МТР Шитова Ігора Володимировича про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, стягнення коштів та моральної шкоди,

УСТАНОВИЛ:

11.08.2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення) Дніпровська митниця Держмитслужби звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №340/2848/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці ДФС Головного державного інспектора ВАМП та МТР Заєць Володимира Дмитровича, Головного державного інспектора ВАМП та МТР Четверика Андрія Івановича, Головного державного інспектора ВАМП та МТР Шитова Ігора Володимировича про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, стягнення коштів та моральної шкоди.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом спору у цій справі є вимоги визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.07.2019 № UA901010/19/0283, від 05.07.2019 за номером UА901010/19/0285, від 11.07.2019 за номером UA901010/19/00296; визнати протиправними дії головного державного інспектора ВАМП та МТР щодо неврахування у рішенні від 11.07.2019 №UA901000/2019/000220/2 вартості відновлювального ремонту автомобіля ТОYОТА-YАRIS ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова) НОМЕР_1, календарний рік виготовлення: 27.05.2016, робочий об'єм циліндрів двигуна: 1329 см. куб., з урахуванням фізичного зносу та ВТВ; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Кіровоградської митниці ДФС 53
297,48 грн безпідставно сплачених грошових коштів; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Кіровоградської митниці ДФС 2 150,00 грн за проведення експертизи; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Кіровоградської митниці ДФС моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Враховуючи, що предмет спору у цій справі не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права.

За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржником зазначено, що відповідно до правил абзацу "в" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України справа має виняткове значення митниці, оскільки суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про те, що позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості та подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 3, 4 статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару, проте повністю проігнорував норму статті 368 Митного кодексу України.

Проаналізувавши наведені доводи, колегія суддів вважає, що вони не містять достатніх обґрунтувань для підтвердження виняткового значення справи.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається, у касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №340/2848/19.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. А. Васильєва І. А. Гончарова В. П. Юрченко