Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.08.2020 року у справі №460/467/20

УХВАЛА

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 460/467/20

адміністративне провадження № К/9901/17969/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів - Білак М. В., Дашутіна І. В.,

перевіривши касаційну скаргу Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року

у справі №460/467/20

за позовом ОСОБА_1

до Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій

установив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Відповідач-1) та Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Відповідач-2) про визнання протиправними дій та скасування рішень про придатність позивача до військової служби.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року задоволено повністю адміністративний позов.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Радивилівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу.

15 червня 2020 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто скаржнику оскільки, апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Вважаючи ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року постановлену з порушенням норм процесуального права, відповідач - 1 подав касаційну скаргу.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, суд касаційної інстанції прийшов до наступних висновків.

Як зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції подана від імені Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підписана тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором ОСОБА_2.

Однак, документів, які підтверджують виконання ОСОБА_2 обов'язків військового комісара Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, скаржником не додано.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до частини 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Оскільки до апеляційної скарги не було додано документа які підтверджують покладення на ОСОБА_2 виконання обов'язків військового комісара Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Скаржник в касаційній скарзі не заперечую, що апеляційна скарга була підписана саме тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором ОСОБА_2. без надання документів на підтвердження повноважень зазначаючи при цьому, що процесуальним законодавством не передбачено обов'язок підтвердження повноважень відповідного керівника у порядку самопредстваництва.

Враховуючи норми частини 3 статті 55 КАС України необхідною умовою для здійснення самопредставництва від імені юридичної особи є участь останньої у справі через свого керівника. Таким чином, з метою підтвердження наявності підстави для підписання апеляційної скарги від імені Радивилівського районного територіального центру тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором Л. Савичм необхідно було надати суду докази з яких би вбачалося покладення на неї обов'язків керівника та строки виконання таких обов'язків.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Тобто у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для застосування пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України та повернення апеляційної скарги. З огляду на наведені обставини, судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми процесуального права.

Проаналізувавши ухвалені судові рішення та доводи касаційної скарги суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх правильно застосовано норми права вони є очевидними і не викликають сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Доводи касаційної скарги не спростовуються висновків судів попередніх інстанцій

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справ) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі №460/467/20 за позовом ОСОБА_1 до Радивилівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіО. В. Калашнікова М. В. Білак І. В. Дашутін