Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2020 року у справі №560/1686/19

УХВАЛА

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 560/1686/19

адміністративне провадження № К/9901/22703/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
19.05.2021 у справі № 560/1686/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невиплаті призначеної їй пенсії за періоди з серпня 2014 року по лютий 2016 року, з 24 березня 2016 року по 28 лютого 2019 року в сумі 51175,70 грн. та з 01 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року в сумі 3408,44 грн.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 29 січня 2020 року, позов задоволено.

Позивач звернулась до суду з заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №560/1686/19. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у місячний строк з дати отримання цієї ухвали подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення суду від 10 вересня 2019 року у даній справі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року визнано поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт від 23.10.2020 таким, що не підтверджує повне та належне виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії в сумі 76 841,16
грн. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк (20 робочих днів) з дати отримання цієї ухвали для подання Хмельницькому окружному адміністративному суду звіту про повне виконання рішення суду від 10 вересня 2020 року.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та визнати звіт відповідача таким, що підтверджує виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року залишено без змін.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року.

Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Приписами пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмова у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміна сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Зазначений перелік є вичерпним та не може тлумачитися розширено.

Отже, приписи частини 2 статті 328 КАС України не передбачають можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції (після її перегляду судом апеляційної інстанції), яка постановлена за результатами розгляду заяви про визнання протиправним рішення, ухваленого суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (відповідно до статті 383 КАС України), та про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі (згідно зі статтею 382 КАС України).

Також Верховний Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації заявнику були забезпечені належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження означеного судового рішення положеннями КАС України не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити.

Керуючись положеннями частини 2 статті 328, приписами пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі № 560/1686/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіС. Г. Стеценко Я. О. Берназюк Н. В. Коваленко