Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.07.2021 року у справі №340/4099/20

УХВАЛА

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 340/4099/20

адміністративне провадження № К/9901/24431/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів -Білак М. В., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року у справі №340/4099/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області про стягнення шкоди,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області, в якому просила:

- стягнути з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на її користь матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року у розмірі: 130 000 грн, заподіяної прийняттям неконституційного правового акту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року позивачка отримала суддівську винагороду у розмірі, що не відповідає установленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, у зв'язку з чим, не погоджується із сумою виплаченої суддівської винагороди та вважає, що відповідачами порушено право на належне матеріальне забезпечення, як судді. Вважаючи дії відповідачів щодо виплати суддівської винагороди, на підставі ~law7~ від 13 квітня 2020 року, такими, що завдали матеріальної шкоди в розмірі: 130 000 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року, позовні вимоги задоволено:

- стягнуто з Державного бюджету України на користь судді Петрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 матеріальну шкоду у виді недоотриманої суддівської винагороди у сумі: 147767,14 грн.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Державна судова адміністрація України звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 1 липня 2021 року за допомогою засобів поштового зв'язку.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року у справі №340/4099/20 скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Верховний Суд ухвалою від 12 липня 2021 року відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.

На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку Державна судова адміністрація України повторно зазначила про неможливість сплати судового збору з огляду на відсутність бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків.

Проаналізувавши додаткові аргументи скаржника в світлі Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд не встановив підстав для відстрочення сплати судового збору за раніше заявленим клопотанням.

Водночас, Суд звертає увагу скаржника на положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Відтак, враховуючи зазначене, на час постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Верховного Суду від 12 липня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконано.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява №26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57).

Згідно частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, подана в цій справі касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року у справі №340/4099/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області про стягнення шкоди повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена....................................................

Н. М. Мартинюк

М. В. Білак

В. М. Соколов,

Судді Верховного Суду