Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.03.2021 року у справі №340/2576/20

УХВАЛА

05 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 340/2576/20

адміністративне провадження № К/9901/7916/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року

у справі №340/2576/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях та просив, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 17 липня 2016 року по 10 серпня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 вересня 2016 року по 09 вересня 2018 року включно.

Зобов'язано Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях нарахувати і виплати на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 вересня 2016 року по 09 вересня 2018 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

09 березня 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №340/2576/20.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору за подання касаційної скарги.

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

29 березня 2021 року до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків та платіжне доручення №1878 від 19 березня 2021 року.

Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2021 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства, закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 17 липня 2016 року по 10 серпня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Головному управлінні СБУ в Донецький та Луганській областях, на посаді оперуповноваженого головного відділу м. Краматорськ, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Таким чином, в силу вимог пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційних скаргах відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційних скарг.

В касаційній скарзі відповідач зазначає, що вирішення спору в даній справі має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки аналіз рішень судів касаційної інстанції вказує на відсутність єдиної позиції Верховного Суду у аналогічних спорах.

Водночас, посилаючись на різноманітність судової практики Верховного Суду, скаржник не зазначає, в яких судових рішеннях суду касаційної інстанції існують різні правові висновки при вирішенні спорів у подібних правовідносинах, не зазначає норму права та правовідносини, які вона врегульовує, що потребують висновку Верховного Суду стосовно питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики чи інших обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які б надавали суду право відкрити касаційне провадження.

Крім цього, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки крім загальних посилань на винятковість справи, мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться до тлумачення норм, якими врегульоване питання визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційних скаргах відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційних скарг.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції.

З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Разом з тим, у касаційній скарзі порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.

В обґрунтування клопотань зазначено, що копію оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року скаржником не отримано, а про її зміст дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень (оприлюднено 04 лютого 2021 року), а касаційну скаргу направлено до Верховного Суду 05 березня 2021 року (згідно поштового штемпелю на конверті).

Відповідно до вимог частини 3 статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частини 3 статті 329 КАС України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.

Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відмовити у відкритті касаційних проваджень за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №340/2576/20.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційними скаргами та доданими до скарги матеріалами направити особам, які подали касаційні скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена....................................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду