Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2019 року у справі №810/1594/16

УХВАЛА

02 вересня 2019 року

Київ

справа №810/1594/16

адміністративне провадження №К/9901/15225/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 810/1594/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакарді-Мартіні Юкрейн" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛ:

27.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакарді-Мартіні Юкрейн" звернулось в Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2015 № 125130000/2015/000249/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2015 №125130013/2015/00096.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.09.2015 позивачем була здійснена поставка товару - вино ігристе "Asti Martini Sparkling Wine" з фактичною концентрацією спирту 7,5 об. %, 12480 пляшок по 0,75 л у пляшці, торговельної марки: Martini, виробник: Martini & Rossi S.p. A., країна виробництва: Республіка Італія.

11.09.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Бакарді-Мартіні Юкрейн" до митниці в порядку електронного декларування подало митну декларацію від
11.09.2015 № 125130013/2015/408083 із заявленою митною вартістю товару.

Одночасно з вказаною вище митною декларацією позивачем було подано перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

За результатами розгляду поданих документів, митний орган дійшов висновку про те, що вартість товару при експорті відрізняється в сторону збільшення від заявленої декларантом митної вартості.

18.09.2015 Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125130000/2015/000249/1, відповідно до якого обрано резервний метод згідно з статею 64 Митного кодексу України, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску і пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2015/00096 від
19.09.2015.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Київською митницею ДФС від 18.09.2018 рішення про коригування митної вартості товарів №125130000/2015/000249/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130013/2015/00096 від 19.09.2015 є протиправними та підлягають скасуванню.

Київська митниця ДФС, не погодившись з судовими рішеннями, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 810/1594/16, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №810/1594/16 є рішення від 18.09.2018 про коригування митної вартості товарів №125130000/2015/000249/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130013/2015/00096 від 19.09.2015.

Ціною позову у справі №810/1594/16 є різниця між сумами ПДВ і мита до та після коригування митної вартості товару, що складає 38 700,58 грн.

З таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 810/1594/16 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №810/1594/16 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова