Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.02.2019 року у справі №808/4129/17

УХВАЛА

04 вересня 2019 року

Київ

справа №808/4129/17

адміністративне провадження №К/9901/19113/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №808/4129/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагромет" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагромет" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.04.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
17.12.2018 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна фіскальна служба України 05.07.2019 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Також, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вперше Державна фіскальна служба України звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №808/4129/17 в межах встановленого частиною 2 статті 212 КАС України строку, а саме: 21.02.2019, оскільки копія постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 надійшла на адресу останнього 22.01.2019.

Проте, жодних доказів на підтвердження наведеного відповідачем не надано.

В свою чергу, ухвалою Верховного Суду від 27.02.2019 касаційну скаргу відповідача було повернуто на підставі пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України, оскільки додана до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені податкового органу процесуальних прав та обов'язків

Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про доплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 17.07.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102927496566.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій та зазначено аналогічні підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 05.07.2019 до Верховного Суду.

Одночасно, податковим органом надіслано суду копію супровідного листа Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, яким було направлено копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 на адресу відповідача та отримано останнім 22.01.2019 про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції податкового органу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України (в редакції від
03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №808/4129/17 закінчився 28.01.2019, а також встановлений факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами без виконання процесуального обов'язку щодо надання довіреності, яка посвідчує повноваження представника на здійснення від імені контролюючого органу процесуальних прав та обов'язків, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази, які перешкоджали виконанню процесуального обов'язку щодо надання такої довіреності при зверненні відповідача до Верховного Суду з касаційними скаргами раніше.

Щодо посилань податкового органу на пізнє отримання копії оскаржуваної постанови та надання копії супровідного листа, яким таку було направлено на адресу відповідача, то зазначені заявником підстави не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження при первинному зверненні відбувся з незалежних від його волі причин, оскільки номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі, не можуть свідчити про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду в канцелярії податкового органу.

Державна фіскальна служба України має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому труднощі в організації роботи відповідача, не повинні впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які заявник вступає в інших сферах його діяльності.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відпловідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Державній фіскальній службі України у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від
23.04.2018 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від
17.12.2018 у справі №808/4129/17.

Відмовити Державній фіскальній службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №808/4129/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагромет" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

І. А. Гончарова

І. Я. Олендер

Судді Верховного Суду