Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2018 року у справі №804/7651/16

УХВАЛА

01 лютого 2019 року

Київ

справа №804/7651/16

провадження №К/9901/68322/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі за позовом Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 до Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - начальника слідчого управління Куратченко Михайла Віталійовича про визнання протиправною бездіяльності посадової особи щодо організації і проведення особистого прийому та зобов'язання здійснити прийом,

установив:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Ухвалою судді-доповідача Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2018 касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

28.01.2019 до суду надійшла заява скаржника в якій він зазначив, що Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" не є юридичною особою, а тому, на його думку, Громадська організація не є платником судового збору, оскільки відсутній закон, що регулює порядок сплати судового збору Громадською організацією, яка не є юридичною особою.

Суд касаційної інстанції критично ставиться до таких доводів скаржника з огляду на наступне.

За правилами статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law13~) платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене ~law14~.

~law15~ передбачені пільги щодо сплати судового збору для окремих категорій осіб.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, згідно з частинами 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ~law16~ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту положень частини 1 статті 60 КАС України слідує, що ряд суб'єктів наділені правом звернення до суду в інтересах інших осіб, проте позивачами у таких справах виступають безпосередньо самі особи.

Суб'єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють.

В разі звернення до суду Громадської організації в інтересах інших осіб, така Громадська організація в розумінні ~law17~ є платником судового збору, тобто наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору пов'язана не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою - позивачем. Таким чином, з'ясуванню підлягають обставини наявності у такої особи обов'язку сплачувати судовий збір чи наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, що позивачем у справі, тобто особою, інтереси якого порушено, є ОСОБА_2, а тому висновок про звільнення від сплати судового збору суд може прийняти тільки після з'ясування питання щодо наявності пільг, встановлених ~law18~, чи обставин, які вказують на скрутний майновий стан позивача.

Так, з метою недопущення порушень прав позивача, ухвалою Верховного Суду від
22.12.2018 скаржнику роз'яснено, що недоліки касаційної скарги необхідно усунути шляхом надання документа про сплату судового збору або надання доказів щодо наявності у ОСОБА_2 пільг, встановлених ~law19~, чи обставин, які вказують на його скрутний майновий стан.

Однак, на виконання вимог ухвали суду, скаржник документа про сплату судового збору або будь-яких доказів щодо наявності пільг чи обставин, які вказують на скрутний майновий стан ОСОБА_2 не надав.

Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

За приписами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частиною 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

За наведених вище обставин та враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не сплатив судовий збір за її подання, а також не подав належних та допустимих доказів щодо звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру), касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Стрелець