Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.09.2019 року у справі №826/4939/16

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

30 серпня 2019 року

м. Київ

справа №826/4939/16

провадження №К/9901/24147/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Желєзного І. В., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі № 826/4939/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни, в якому просила:

А) визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни, оформлене наказом № 57 від 23.02.2016 щодо визначення нікчемним (правочину) операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок, відкритий на підставі договору банківського рахунка фізичної особи (укладений 29.01.2016 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк"), яка проведена
29.01.2016 на суму 6 500 доларів США;

Б) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко Ірину Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Авант-Банк" коштом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 163 486,50 грн, яка еквівалентна сумі 6 500 доларів США, що була розміщена на поточному рахунку в іноземній валюті - доларах США (відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи), що укладений 11.01.2016 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 позовні вимоги задоволено повністю:

А) Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни, оформлене наказом № 57 від 23.02.2016 в частині визнання нікчемним (правочину) операції по перерахуванню коштів в розмірі 6 500 доларів США з рахунку фізичної особи на рахунок (відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи), що укладений 29.01.2016 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк".

В) Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Авант-Банк" коштом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 163 486,50 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" задоволено частково:

А) Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого наказом № 57 від 23.02.2016 щодо визначення нікчемним (правочину) операції з перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок (відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи, що укладений 29.01.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ "Авант-Банк", яка проведена 29.01.2016 на суму 6 500 доларів США, закрито провадження стосовно цих позовних вимог.

Б) У решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 залишено без змін.

23.08.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі № 826/4939/16.

Дослідивши зміст касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження у цій справі треба відмовити з таких мотивів.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Отже, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тобто розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, у якій ухвалено оскаржені судові рішення, за своїми ознаками до тих справ, що можуть переглядатися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок розгляду, зокрема й щодо можливості їхнього касаційного перегляду.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині 6 статті 12 КАС України закріплено перелік справ, що їх для мети КАС України треба розглядати як справи незначної складності, який, утім, не є вичерпним, оскільки зважаючи на положення п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей КАС України справами незначної складності є також й інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з вимогами частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 257 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що за предметом спору ця справа не належить до тих, які мають розглядатися винятково за правилами загального позовного провадження, тому з огляду на предмет позову, характер спірних правовідносин, складність справи, колегія суддів вважає, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених вище обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суд зауважує, що в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, від 31.10.2018 у справі № 802/8351/16-а, від 18.12.2018 у справі № 826/2721/15 викладена правова позиція з питань, яке є предметом касаційної скарги, а зроблені судами першої та апеляційної інстанцій висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду. Також колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаної позиції.

Вказане дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку.

За правилами пункту частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою потрібно відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі № 826/4939/16.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя С. Г. Стеценко