Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2019 року у справі №815/1459/18

УХВАЛА

29 березня 2019 року

Київ

справа №815/1459/18

адміністративне провадження №К/9901/7876/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Гончарової І. А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №815/1459/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форнакс агро Україна" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень та визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форнакс агро Україна" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0122551203 та №0122551203-1 від 11.06.2018, визнати протиправним та скасувати рішення від 15.03.2018 №9113/6/99-99-1101-0225.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2018, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019, позовні вимоги - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення від 11.06.2018 №0122551203-1 та №0122551203 в частині суми, що перевищує суму завищення бюджетного відшкодування 93081,39грн. та суми штрафу 46540,69грн., визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 15.03.2018 №9113/6/99-99-1101-0225 в частині залишення без змін податкового повідомлення - рішення від 20.12.2017 №0126701203 крім рішення що стосується суми податку на додану вартість 93081,39грн. та нарахованої на неї суми штрафу по операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал оушен лінк". В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна фіскальна служба України 18.03.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №815/1459/18 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №815/1459/18 є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0122551203 та №0122551203-1 від
11.06.2018, визнання протиправним та скасування рішення від 15.03.2018 №9113/6/99-99-1101-0225.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що визначальним критерієм для кваліфікації діяльності платника як господарської є спрямованість такої діяльності на отримання доходу. І хоча збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції, втім визначальною ознакою господарської діяльності є наявність ділової мети, що полягає у намірі отримати економічний ефект від операції. При цьому відповідач не надав жодного доказу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Форнакс агро Україна" не мало наміру отримувати позитивного економічного ефекту від господарської діяльності.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №815/1459/18 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0122551203 та №0122551203-1 від
11.06.2018, визнання протиправним та скасування рішення від 15.03.2018 №9113/6/99-99-1101-0225, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Державній фіскальній службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №815/1459/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форнакс агро Україна" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень та визнання протиправним та скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

І. А. Гончарова

Судді Верховного Суду