Стягнення грошових коштів за попереднім договором за правилами завдатку (Суддя Бойчук А. Ю., 2 рішення, справа № 522/15584/17, Приморський районний суд м. Одеси)

Фабула судового акту: Свавільним можна назвати судове рішення, яке суд умисно ухвалює з порушенням вимог права або не засноване на досліджених доказах чи встановлених фактах. Суддя, ухвалюючи таке рішення, діє зі злим умислом. Мотиви можуть бути різними – бажання отримати вигоду, намір вигородити колег, страх або бажання вислужитися перед кимось тощо.

Для встановлення скерованості умислу на порушення вимог права не обов’язково визначати мотив. У цілях притягнення до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності важливо встановити ознаки свавільності судового рішення (зловживань).

Орієнтиром у визначенні того, яке рішення суду має ознаки свавільності (зловживань), може служити практика Європейського суду прав людини. Європейський суд з прав людини зазвичай намагається уникати розгляду помилок щодо питань факту або права, яких припустилися національні суди, якщо лише такі помилки не становлять «очевидну несправедливість, що несумісна з Конвенцією». У рішеннях у справах «Дюлоран проти Франції», «Хамідов проти Росії», «Анджельковіч проти Сербії», «Бочан проти України 2» Суд висловлював свою позицію щодо прикладів такої очевидної несправедливості (свавілля).

Використовуючи позиції Європейського суду з прав людини у згаданих справах, можна висновувати, що рішення, в якому помилка суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, разючою та відчутною, що її не міг би припуститися розумний суд, не можна кваліфікувати інакше як грубе свавілля.

Зокрема, свавільними можуть бути визнані судові рішення у разі:

- очевидного викривлення фактів або вимог права;

- очевидної невідповідності висновку суду встановленим фактам;

- очевидної внутрішньої суперечності рішення;

- очевидної відсутності легітимних підстав для прийнятого рішення;

- замовчування вирішальних або вагомих аргументів сторони, з якими рішення суду йде у розріз;

- установлення надзвичайного і заздалегідь недосяжного стандарту доказування;

- ухвалення протилежних рішень одним і тим самим складом суду за однакових обставин за відсутності зміни судової практики чи законодавства;

- вирішення справи із завідомим порушенням вимог щодо безсторонності суду.

Це далеко невичерпний перелік проявів зловживань. Його можна розширювати.

До Вашої уваги надаю дуже цікаве рішення Приморського суду міста Одеси постановлене під головуванням судді Бойчук А.Ю.

Суть справи. Сторони уклали попередній договір про наміри в визначений строк укласти договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ. Було домовлено про передачу завдатку але сам завдаток покупцем передано не було в зв’язку з затримкою у визначенні розміру такого завдатку між сторонами. Покупець залишив у себе обидва примірника підписаного попереднього договору, в яких не було вказано розмір завдатку, та обіцяв наступного дня повернути один примірник разом з завдатком який визначить, продавців влаштовував завдаток в будь якому розмірі.

На кінцеву дату для підписання основного договору зустріч відбулася, але Покупець відмовився підписувати основний договір висуваючи додаткові вимоги які не було включено в попередній договір. Сталося, як то кажуть – «на нет и суда нет», Сторони не погодили додаткові істотні умови і договір в визначений термін не було укладено. Через місяць один з Продавців реалізував своє право та відчужив належну йому частку іншій особі.

Через декілька місяців Приморським районним судом міста Одеси було порушено провадження в справі за позовом Покупця, про стягнення грошових коштів які, як він стверджував, було передано в якості завдатку та призначено дату підготовчого засідання. Позивачем обрано підсудність у відповідності до ст. 28 ЦПК, для забезпечення чого Позивачем було укладено договір поруки з своїм сусідом, який поручився за виконання зобов’язання Продавця укласти основний договір.

До суду було надано відзив в якому було вказано про порушення територіальної юрисдикції при поданні позовної заяви в зв’язку з тим, що відповідачем в справі про стягнення коштів не може бути немайновий поручитель та ще по договору про наміри. Судом такі доводи було залишено поза увагою. Також суду було надано заперечення Позивача на відзив з уточненням позовних вимог.

Головуючий в справі суддя Бойчук А.Ю. не виконавши вимоги ч.2 ст 200 ЦПКУ, не закривши ухвалою підготовче провадження та не призначивши справу до судового розгляду по суті, постановляє рішення в справі яким позов задовольняє в повному обсязі. Текст рішення та резолютивна частина повністю переписано з заперечень на відзив, повторюються навіть помилки. При постановленні цього рішення суд керується нормами які регулюють завдаток і повністю ігнорує встановлену судом обставину що між сторонами було укладено лише попередній договір про наміри укласти договір купівлі-продажу в майбутньому.

Через 2 тижні, Позивач подає заяву про виправлення описок в рішенні суду. Ухвалою суду виправлено описки в резолютивній частині рішення і виключено Поручителя як особи з якої підлягає солідарному стягненню сума грошових коштів.

Відповідачам рішення суду не було направлено. Представник Відповідачів двічі звернувся до Суду з заявою про вручення судового рішення, але рішення так і не було вручено на протязі 4 місяців.

На рішення Приморського районного суду було подано апеляційну скаргу, відкрито провадження Апеляційним судом Одеської області, на даний момент Одеським Апеляційним судом дати слухання ще не призначено.

Порушення норм матеріального права судом першої інстанції:

1. Керуючись виключно припущеннями викладеними в заяві Позивача, без жодного доказу, судом було встановлено що Статутний Фонд ТОВ не сформовано в повному обсязі і продавці не мали права відчужувати належні їм частки. В судовому рішенні вказується на 2 витяги з реєстру юридичних осіб, в цих витягах зазначено що Статутний Фонд сформовано в повному обсязі ще 10 років назад, і ці витяги додані до позовних матеріалів Позивачем.
2. Факт відмови Продавців від виконання обов’язків за попереднім договором судом встановлено виходячи з того що вже після припинення дії попереднього договору та сплину строку в який сторони мали б укласти основний договір, один з продавців відчужив належну йому частку іншій особі. Також відмовою Продавців від передачі, ще до укладення основного договору купівлі-продажу корпоративних прав, печаток підприємства та Статутних документів.
3. Судом не взято до уваги та не надано оцінки обставинам викладеним в позовній заяві. Позивач визнає що саме він відмовився від укладення основного договору в зв’язку з тим що серед істотних умов попереднього договору сторони не зазначили ще одну умову, яка в нього виникла вже на момент коли мав бути укладений основний договір.

Вказані обставини мали б значення в разі якщо між сторонами дійсно було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав і в рахунок забезпечення зобов’язання за яким було передано, в якості завдатку, грошові кошти. Натомість між сторонами було укладено попередній договір, а єдиним зобов’язанням за таким договором можливе лише зобов’язання укласти договір купівлі-продажу в майбутньому на істотних умовах погоджених в попередньому договорі.

Судом було неправильно застосовано норми матеріального права в частині завдатку. Відповідно до ст 570 ЦКУ завдаток є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. В разі передачі грошових коштів на забезпечення виконання зобов’язання за попереднім договором, такі грошові кошти є авансом і не підлягають поверненню в розмірі більшому ніж отримані.

Також судом при ухваленні рішення було допущено процесуальні порушення:

1. На стадії підготовчого провадження сторони в справі наділені правами, серед іншого, подавати зустрічний позов, клопотання, робити заяви, подавати докази, тощо, для забезпечення судового захисту своїх прав та свобод гарантованих Конституцією України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право людини і громадянина на судовий захист відноситься до громадянських прав, причому, містить в собі юридичну гарантію від свавілля як з боку окремих осіб, так і держави водночас. Юридичні гарантії – це надання державою формальної (юридичної) загальнообов’язковості тим умовам, які необхідні для того, щоб кожна людина могла скористатися своїми конституційними правами і свободами. Юридичні гарантії встановлюються державою в Конституції та нормах діючого законодавства. Їх метою є реальне забезпечення правовими засобами максимального здійснення, охорони й захисту конституційних прав і свобод громадян. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Судом не було закрито підготовче провадження відповідно до норм ч 5 ст 200 ЦПКУ, і в межах підготовчого провадження було постановлено рішення в справі, такі дії суду позбавляють сторону доступу до правосуддя.
2. Відповідачем в відзиві на позовну заяву вказувалось про порушення територіальної юрисдикції при поданні позовних матеріалів. В судовому рішенні не надано оцінки даним обставинам.

І наостанок самі судові рішення

Справа № 522/15584/17

Провадження № 2/522/2066/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.,

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів за урахуванням уточнених позовних вимог, у якому просила стягнути солідарно з них на свою користь 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на дату подачі позовної заяви становить 767 100 (сімсот шістдесят сім тисяч сто) грн. 00 коп., на виконання п.п. 4.3, 4.4. Попереднього договору, додатково суму завдатку 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на дату подачі позовної заяви становить 767 100 (сімсот шістдесят сім тисяч сто) грн. 00 коп., та стягнути з ОСОБА_4 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

При цьому позивач у своєму позові посилається на те, що 30 червня 2017 року у місті Чернігові між нею та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, був укладений Попередній договір про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НАЗВА" (надалі Попередній договір), за умовами якого сторони зобов'язуються укласти в майбутньому договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю " НАЗВА ", за яким Продавці продадуть, а Покупець купить на умовах, викладених у цьому попередньому договорі частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю " НАЗВА ", у розмірі 100% (сто) відсотків статутного капіталу Товариства за ціною, яка буде визначена в Додатку до основного договору.

Згідно підпунктів (1), (4), (5), (6), (13) п. 2.1. Попереднього договору, істотними умовами основного договору є наступні умови: предметом договору повинна бути частка у розмірі 100% статутного капіталу товариства, яка повинна належати Продавцеві. На момент укладення основного договору частка повинна бути вільною від будь-яких обтяжень та заборон та не бути предметом спору. В день укладення основного договору Продавець повинен буде передати Покупцеві оригінали всіх установчих та фінансових документів підприємства. В день укладення основного договору Продавець повинен бути забезпечити передачу печатки та штампів товариства особі, яку Покупець призначить директором товариства. Продавець стверджує та гарантує, що Товариство не має неврахованого майна, невиконаних зобов'язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, будь-якими фізичними особами, фізичними особами підприємцями та юридичними особами (окрім як по судовим справам зазначеним вище), поточні рахунки Товариства не заблоковані, податкова застава на них відсутня, Товариство не укладало договорів позики та/або кредиту і не отримувало позики та/або кредити та\або поворотну фінансову допомогу.

Згідно п. 4.1. Попереднього договору, в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Покупець передає Продавцям завдаток в сумі 780 000 грн, що еквівалентно 30 000 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України, а Продавці вказаний завдаток приймають та засвідчують факт отримання вказаного завдатку шляхом проставлення свого підпису у пункті VI (Підписи сторін) даного Попереднього Договору.

Згідно п. 5.2. Попереднього договору, сторони домовились, що основний ОСОБА_6 купівлі продажу повинен бути укладений в термін не пізніше ніж 12 липня 2017 року. Однак Основний договір купівлі-продажу укладений не був з вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до умов п. 3.4. Попереднього договору, у разі, якщо надана Продавцем інформація виявиться неправдивою, неточною або неповною, Покупець має право відмовитися від укладення основного договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно п. 4.3. Попереднього договору, якщо від укладення основного договору відмовляться Продавці, вони зобов'язані повернути Покупцеві завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Відповідно до п. 4.4., сторона, котра відмовилася від укладення основного договору, крім сплати завдатку, має відшкодувати другій стороні збитки, яких вона зазнала у зв'язку із підготовкою до укладення основного договору.

З урахуванням того, що Продавці, відмовились від укладення Основного договору, на виконання п.п. 4.3, 4.4. Попереднього договору, та отримали суму за Попереднім договором саме в доларах США, вони зобовязані додатково сплатити Позивачеві суму завдатку в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) доларів США.

Представник відповідачів ОСОБА_2А, та ОСОБА_3, ОСОБА_7, подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що Попередній договір не був укладений, оскільки не посвідчений нотаріально, а тому стягнення коштів за неукладеним правочином здійснити неможливо. Крім того, у відзиві також зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт передачі грошових коштів за Попереднім Договором.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та їх представник, адвокат ОСОБА_8, у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялися належним чином.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав, подавши до суду відповідну заяву.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 червня 2017 року у місті Чернігові між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, був укладений Попередній договір про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю " НАЗВА ", за умовами якого сторони зобов'язуються укласти в майбутньому договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю " НАЗВА ", за яким Продавці продадуть, а Покупець купить на умовах, викладених у цьому попередньому договорі частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю " НАЗВА ", у розмірі 100% (сто) відсотків статутного капіталу Товариства за ціною, яка буде визначена в Додатку до основного договору.

Згідно з підпунктами (1), (4), (5), (6), (13) п. 2.1. Попереднього договору, істотними умовами основного договору є наступні умови: предметом договору повинна бути частка у розмірі 100% статутного капіталу товариства, яка повинна належати Продавцеві. На момент укладення основного договору частка повинна бути вільною від будь-яких обтяжень та заборон та не бути предметом спору. В день укладення основного договору Продавець повинен буде передати Покупцеві оригінали всіх установчих та фінансових документів підприємства. В день укладення основного договору Продавець повинен бути забезпечити передачу печатки та штампів товариства особі, яку Покупець призначить директором товариства. Продавець стверджує та гарантує, що Товариство не має неврахованого майна, невиконаних зобов'язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, будь-якими фізичними особами, фізичними особами підприємцями та юридичними особами (окрім як по судовим справам зазначеним вище), поточні рахунки Товариства не заблоковані, податкова застава на них відсутня, Товариство не укладало договорів позики та/або кредиту і не отримувало позики та/або кредити та\або поворотну фінансову допомогу.

Згідно з п. 4.1. Попереднього договору, в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Покупець передає Продавцям завдаток в сумі 780 000 грн, що еквівалентно 30 000 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України, а Продавці вказаний завдаток приймають та засвідчують факт отримання вказаного завдатку шляхом проставлення свого підпису у пункті VI (Підписи сторін) даного Попереднього Договору.

Згідно з п. 5.2. Попереднього договору, сторони домовились, що основний ОСОБА_6 купівлі продажу повинен бути укладений в термін не пізніше ніж 12 липня 2017 року. Однак Основний договір купівлі-продажу укладений не був з вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3

На визначену Попереднім договором кінцеву дату укладення Основного договору до 12.07.2017 року Відповідачі не могли відчужувати свої частки по 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю " НАЗВА " (код ЄДРПОУ 35305783), що в сукупності мало б скласти 100% статутного капіталу цього Товариства, оскільки їх частки були сформовані тільки на 56 250 (пятдесят шість тисяч двісті п`ятдесят) гривень кожного з Продавців, що відповідає частці в розмірі 5,625 (пять цілих шістсот двадцять пять тисячних) % статутного капіталу Товариства кожного з Продавців, а в сукупності 11,25 % Статутного капіталу Товариства, що свідчить про наявність законодавчо визначеної заборони (обмеження) Продавцям в силу положень Закону України «Про господарські товариства» та Цивільного Кодексу України відчужувати 100% статутного капіталу Товариства у випадку тільки часткової сплати своїх часток Продавцями.

04.08.2017 року шляхом безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачка з дізналась, що єдиним власником корпоративних прав ТОВ «НАЗВА» стала ОСОБА_3, адреса засновника: 14000, АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1000000.00.

Тобто в порушення попередніх домовленостей за Попереднім Договором, ОСОБА_2 продала чи якимось іншим чином відчужила свою частку на користь ОСОБА_3, а остання не продала позивачеві свою частку у статутному капіталі в строк до 12.07.2017 року, як про це було попередньо домовлено в Попередньому договорі, що свідчить про порушення останніми умов Попереднього договору та фактичне ухилення від укладення Основного договору купівлі-продажу.

За таких обставин, суд приймає доводи позивача про те, що поведінка Продавців (Відповідачів 1, 2) щодо небажання укладати Основний ОСОБА_6 купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю " НАЗВА ", небажання передати позивачеві, як Покупцеві оригіналів всіх установчих та фінансових документів підприємства, печаток та штампів товариства, уникання Відповідачами 1, 2 та їх уповноваженим представником ОСОБА_5 зустрічей з позивачкою, ігнорування її та її представників телефонних дзвінків, надання гарантій, які не відповідають дійсності, а також відчуження ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 своєї частки в порушення домовленостей за Попереднім Договором, та ігнорування ОСОБА_3 домовленостей щодо продажу позивачеві своєї частки у статутному капіталі в строк до 12.07.2017 року тощо, у своїй сукупності свідчить про те, що Відповідачі 1, 2 як Продавці часток у статутному капіталі ТОВ «НАЗВА» ухилилися від укладання Основного договору з позивачем та порушили ряд гарантій та умов, наданих ними під час укладення Попереднього договору.

Відповідно до умов п. 3.4. Попереднього договору, у разі, якщо надана Продавцем інформація виявиться неправдивою, неточною або неповною, Покупець має право відмовитися від укладення основного договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно п. 4.3. Попереднього договору, якщо від укладення основного договору відмовляться Продавці, вони зобов'язані повернути Покупцеві завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Відповідно до п. 4.4., сторона, котра відмовилася від укладення основного договору, крім сплати завдатку, має відшкодувати другій стороні збитки, яких вона зазнала у зв'язку із підготовкою до укладення основного договору.

З урахуванням того, що Продавці, відмовились від укладення Основного договору, на виконання п.п. 4.3, 4.4. Попереднього договору, та отримали суму за Попереднім договором саме в доларах США, суд погоджується із доводами позивача, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобовязані додатково сплатити Позивачеві суму завдатку в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) доларів США.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в редакції, чинній на день укладення Попереднього договору, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу має подаватися примірник оригіналу договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи.

Жодної вимоги про нотаріальне посвідчення такого виду правочину закон не містить. А тому доводи представника відповідачів про те, що Попередній договір не укладений, оскільки нотаріально не засвідчений, абсолютно не відповідають нормам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Посилання представника відповідачів на постанову Верховного Суду України від 08.04.2015 у справі № 917/207/14, якою аналізувалися норми законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, які на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі втратили чинність, суд також не приймає.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом та повертається у тому розмірі у якому вона була надана.

Факт передачі коштів Позивачем відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується самим Попереднім договором, згідно п. 4.1. якого, в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Покупець передає Продавцям завдаток в сумі 780 000 грн, що еквівалентно 30 000 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України, а продавці вказаний завдаток приймають та засвідчують факт отримання вказаного завдатку шляхом проставлення свого підпису у пункті vi (підписи сторін) даного попереднього договору.

Щодо стягнення з ОСОБА_4 суми авансу, то суд приходить до висновку, що таке стягнення неможливе в силу того, що ОСОБА_4 не є стороною Попереднього договору та не брав на себе зобовязання за договором поруки повернути позивачеві суму авансу в розмірі 30 000 доларів США.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір поруки від 30 червня 2017 року, за яким останній, як Поручитель поручається перед Кредитором (позивачем) за невиконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов'язків Боржників за Попереднім договором, за умовами якого Боржники не пізніше 12 липня 2017 року зобов'язуються укласти з Кредитором ОСОБА_6 купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю " НАЗВА " в рахунок чого отримали від Кредитора платіж в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) доларів США.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки, передбачений цим Договором обов'язок Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, шо позовна вимога щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача 10 000 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1. ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. За ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст.525 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.554 ЦКУ, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.625Цивільного КодексуУкраїни боржник не звільняється від виконання грошового зобовязання за неможливістю його виконання.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Суд звертає увагу, що з урахуванням положень ст. ст. 206 та 263 ЦПК України, заява про визнання ОСОБА_4 позову в цілому береться судом до уваги в частині стягнення з нього 10000 грн. за виконанням ним умов договору поруки, укладеного між ним та позивачем.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 2 4 13 76-81 95 258-259 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, паспорт серії НК №728287, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 04 листопада 1999 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, паспорт серії НК №370820, виданий Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 03 липня 1997 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_2), ОСОБА_4 (адреса проживання та реєстрації:65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Каманіна, 22, Ідентифікаційний номер за ДРФО: НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 11/1, пом. 1 паспорт серії КМ №992431, виданий Приморським РВ у м. Одеса ГУ ДМС України в Одеській області 11 грудня 2015 року, ідентифікаційний код НОМЕР_4) 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на дату подачі позовної заяви становить 767 100 (сімсот шістдесят сім тисяч сто) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, паспорт серії НК №728287, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 04 листопада 1999 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, паспорт серії НК №370820, виданий Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 03 липня 1997 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_2), ОСОБА_4 (адреса проживання та реєстрації:65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Каманіна, 22, Ідентифікаційний номер за ДРФО: НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 11/1, пом. 1 паспорт серії КМ №992431, виданий Приморським РВ у м. Одеса ГУ ДМС України в Одеській області 11 грудня 2015 року, ідентифікаційний код-3086918266) на виконання п.п. 4.3, 4.4. Попереднього договору, додатково суму завдатку 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на дату подачі позовної заяви становить 767 100 (сімсот шістдесят сім тисяч сто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (адреса проживання та реєстрації:65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Каманіна, 22, Ідентифікаційний номер за ДРФО: НОМЕР_3) на користь на користь ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 11/1, пом. 1 паспорт серії КМ №992431, виданий Приморським РВ у м. Одеса ГУ ДМС України в Одеській області 11 грудня 2015 року, ідентифікаційний код - НОМЕР_4) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути в рівних частках зі ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, паспорт серії НК №728287, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 04 листопада 1999 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, паспорт серії НК №370820, виданий Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 03 липня 1997 року, ідентифікаційний код: НОМЕР_2), ОСОБА_4 (адреса проживання та реєстрації:65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Каманіна, 22, Ідентифікаційний номер за ДРФО: НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 11/1, пом. 1 паспорт серії КМ №992431, виданий Приморським РВ у м. Одеса ГУ ДМС України в Одеській області 11 грудня 2015 року, ідентифікаційний код НОМЕР_4) суму судового збору в розмірі 8000 (вісім тисяч гривень) 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 РозділуXIIПерехідні положення ЦПК України).

Повний текст рішення суду складений 14 вересня 2018 року.

Суддя: А.Ю. Бойчук

• 2

  Понравилось

• 4709

  Просмотров

• 0

  Коментарии