Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

Сімейний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

4144

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

{Абзац перший частини другої статті 159 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009 }

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

{Частину другу статті 159 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009 }

3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

159/300

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: У справі за позовом одного з батьків про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні - належним відповідачем є інший з батьків, а не орган опіки та піклування (ВС КЦС справа №757/39693/20-ц від 15.09.2021 р.)
Справи про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини, як і справи про встановлення місця проживання дитини з одним із них - часто породжують неоднозначну, сплутану та специфічну практику (зокрема, рішення про принцип процесуальної економії - див. посилання на перше рішення в розділі “аналізуйте судовий акт”). У цій же справі, яка стосується оскарження розпорядження органу опіки та піклування (який, по суті, визначив час коли дитину забирає мама, коли батько) та визначення способу участі у вихованні дитини, ВС виклав висновок - хто є належним, а хто є неналежним відповідачем.

Батько дитини оскаржував рішення органу опіки та піклування, в якому було встановлено способи участі матері у вихованні малолітнього сина (одного з двох синів). Так, батько вказував, що цим рішенням вирішено - фактично - питання визначення місця проживання малолітнього сина, а не визначено участь матері у його вихованні. Позивач наполягав визначити спосіб участі матері у вихованні синів у вигляді періодичних побачень з можливістю спільного відпочинку по місцю реєстрації та проживання дітей (де фактично проживав він), кожного вівторка і кожного четверга з 19 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв.

Судом першої інстанції за відсутності правових підстав у задоволенні позову відмовлено.

Необхідно зазначити, що у цей же час у провадженні районного суду перебувала інша цивільна справа про визначення місця проживання дитини колишнього подружжя між тими самими сторонами.Тому, підтримавши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд додатково зазначив про принцип процесуальної економії та неприпустимість штучного подвоєння судового процесу. Читати повністю