21.11.2019 | Автор: Адвокатська фірма "Єфімов та партнери"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Процедура банкрутства фізичної особи: чого чекати?

Процедура банкрутства фізичної особи: чого чекати? - 0_95369800_1574322567_5dd64187e8dca.jpg

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) боржником, стосовно якого порушено процедуру банкрутства, може бути як юридична особа, так і фізична, у тому числі фізична особа – підприємець. Це є істотною новацією, оскільки до появи цього нормативного акта фізичні особи могли стати банкрутами хіба що в побутових розмовах. Розгляньмо детальніше процедури, повязані з неплатоспроможністю та банкрутством фізосіб.

Ознаки неплатоспроможності фізосіб

Ознакою боржників-банкрутів є їх неспроможність виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав. Грошовим зобов’язанням, невиконання якого є підставою для початку процедури банкрутства вважається зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Так, до грошових зобов’язань належать також:

  • зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загально-обов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
  • зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

На відміну від юридичної особи, для визнання якої банкрутом за нормами КУзПБ не має значення сума простроченого грошового зобов’язання, яке боржник не в змозі виконати, для відкриття провадження щодо фізичної особи мають існувати відповідні підстави, а саме:

  • розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 році це 125 190 грн;
  • боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50% місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
  • ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
  • існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

До того ж, на відміну від процедури банкрутства щодо юридичної особи, інціювати яку може як кредитор, так і боржник, провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.

А ще слід мати на увазі наслідки визнання банкрутом фізичної особи. Так якщо юридична особа ліквідується і припиняє своє існування, то фізична особа продовжує жити: для неї настають інші наслідки. Господарський суд, постановляючи ухвалу про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність, ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів. Йдеться не про усі борги фізичної особи. Так, вона не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів щодо:

  • відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
  • сплати аліментів;
  • виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги продовжують своє існування у частині, не погашеній у справі про неплатоспроможність. Вони можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність.

Якщо фізична особа – банкрут може вважати для себе «позитивним» наслідком звільнення її від боргів, то навряд чи стане вона вважати «позитивними» такі наслідки власного банкрутсва:

  • протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому КУзПБ. Тобто скористатися повторно процедурою банкрутства для погашення нових боргів раніше, аніж через 5 років не вдасться;
  • протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів;
  • фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.

Тобто якщо такі наслідки боржника не лякають, то він сміливо може розпочинати процедуру власного банкрутства, яка відповідно до ст.113 КУзПБ є аналогічною процедурі провадження у справах про неплатоспроможність юридичних осіб. Проте тут мають враховуватися певні особливості, встановлені Книгою четвертою КУзПБ, що має назву «Відновлення платоспроможності фізичної особи». Однією з таких особливостей є незастосування досудової санації боржника. Хоча КУзПБ не містить заборони застосування цієї процедури до фізичної особи. Однак ініцатором цієї процедури відповідно до ст.5 КУзПБ є боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника. З цього можна зробити висновок про те, що фізична особа не може ініціювати таку процедуру, оскільки у неї не буде рішення засновників (учасників, акціонерів).

Крім того, до плану санації, який має бути затверджений у цій процедурі, має бути доданий ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. А, як було вказно вище, ліквідація боржника не може бути наслідком банкрутства фізичної особи.

Отже, щодо фізичних осіб процедури відновлення платоспроможності починаються зі звернення фізичної особи – боржника до господарського суду із відповідною заявою.

Заява боржника про своє банкрутство

Оскільки процедура банкрутства фізичної особи починається із її, а не кредиторів, заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, то КУзПБ приділяє цьому документу особливу увагу, подібну до тієї, що приділяються заяві боржника – юридичної особи. Передусім ця особлива увага полягає в істотній кількості додатків, які мають бути додані до такої заяви. Їх аж 14, та передусім пильності заслуговують такі:

  • конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором. Тобто щось схоже на сповідь у церкві: треба вказати усі свої борги та кредиторів. Та це й логічно, оскільки саме їх погашення без оплати і є метою банкрута;
  • опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна. Знову ж таки, як на сповіді: треба зізнатися у всіх свох майнових надбаннях, навіть тих, які хотілося б зберегти від кредиторів;
  • копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Ці всі правочини будуть розглядатися на предмет їх мети і якщо такою буде приховання майна від боргів, то є ризик визнання їх недійсними з метою повернення майна для розрахунків з кредиторами;
  • декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Така декларація подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім’ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому членами сім’ї боржника є особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Тож, «під приціл» потрапляє не лише боржник зі своїм майном, а й усі, хто жив навколо нього останні три роки.

Велике значення КУзПБ приділяє такій процесуальній дії як прийняття рішення про реструктуризацію боргів фізичної особи. Пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) боржник зобов’язаний також додати до заяви. Такі пропозиції потім суд враховує при затвердженні плану реструктуризації боргів.

Наслідки початку справи про банкрутство

І хоча метою боржника, що подав заяву про визнання його банкрутом, є позбуття боргів, йти до цієї мети йому треба довго та через істотну кількість обмеження його прав. Так, наприклад, господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів. Такими заходами є:

  • заборона боржнику укладати правочини (договори);
  • зобов’язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам;
  • вчинення або утримання від вчинення певних дій;
  • заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цінними паперами;
  • накладення арешту на конкретне майно боржника;
  • інші заходи для збереження майна боржника;
  • заборона виїзду боржника за кордон. Тож, заздалегідь придбаний тур в Єгипет чи Туреччину може не відбутися.

І з усіма цими заходами боржник може жити досить довго, аж до того моменту, коли його суд визнає банкрутом.

Після того, як суд постановить ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, стосовно майна та майнового стану боржника настають (а не можуть настати, як заходи для забезпечення вимог кредиторів), такі наслідки:

  • пред’явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому КУзПБ. Тобто будь-які позови від імені боржника чи до боржника розглядатиме суддя, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство такого боржника;
  • арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду. Тобто відбувається перегляд усіх обтяжень майна боржника;
  • припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника;
  • здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених КУзПБ;
  • вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;
  • строк виконання всіх грошових зобов’язань боржника вважається таким, що настав. Тобто, якщо боржник придбав квартиру чи авто у розстрочку чи в кредит, та розраховував погашати таку заборгованість 10 років, то тепер він має це зробити без відстрочки, а саме у процедурі банкрутства;
  • будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому КУзПБ, тобто за участі арбітражного керуючого або з його дозволу.

Реструктуризація боргів

Реструктуризація боргів боржника є по суті найбільш бажаною альтернативою закінчення процедури банкрутства фізичної особи, оскільки його метою є відновлення платоспроможності боржника, тобто майже повне погашення його боргів. У такому плані зазначаються у тому числі інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.

У такому плані реструктуризації зазначається і розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

Слід мати на увазі, що борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, щодо сплати ЄСВ, реструктуризувати не вдасться, оскільки план реструктуризації боргів боржника затверджується господарським судом лише після повного їх погашення.

Після затвердження судом плану реструктуризації боржник втрачає право:

  • здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об’єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів МЗП;
  • укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника;
  • виступати поручителем за зобов’язаннями інших осіб.

Він також стає зобов’язаним протягом дії плану реструктуризації боргів повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.

За результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє постанову про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів, або ж постанову про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Постанова про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника може з’явитися не лише у разі невиконання боржником плану реструктуризації, а й у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

У разі визнання боржника банкрутом суд призначає керуючого реалізацією майна боржника, який спільно з боржником проводить інвентаризацію його майна та визначає його вартість. Таке майно складає ліквідаційну масу, до складу якої включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника.

До ліквідаційної маси не потрапляє житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 м2 або житловою площею не більше 13,65 м2 на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 м2) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення, та кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

А далі для боржника настають наслідки, про які йшлося на початку цього матеріалу.

Опубліковано: БухгалтеріяUA, № 46 (72), 11.11.2019, стор. 19-22

Автор статі: Олександр Єфімов, керуючий партнер Адвокатської фірми "Єфімов та партнери", доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор.

709
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


1
Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ