28.11.2018 | Автор: Адвокат Дворська Ірина Олександрівна
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Позика, як вона є: від укладення до стягнення!

Гроші є невід’ємною частиною нашого життя.

І єдиним інструментом, який може миттєво забезпечити необхідною сумою грошей є ПОЗИКА або кредит.

Позика відмінна від кредиту, тим, що кредит має право надавати виключно  фінансова установа, яка має відповідні дозволи та ліцензії, і саме такий вид діяльності як надання кредиту є комерційною діяльністю банків та фінансових установ, які отримують винагороду за надання кредиту у розмірі встановлених процентів за його користування.

Позика ж надається фізичними або юридичними особами, в силу своїх фінансових можливостей у різних життєвих випадках та потребах за рахунок власних коштів або інших речей, які визначені родовими ознаками.

Як правило, позика оформляється сторонами в усній формі і без свідків, що в результаті унеможливлює вчасне повернення грошей, так само як звернення до суду щодо стягнення її у судовому порядку.

Часто буває, що під виглядом позики, сторони намагаються оформити інші боргові зобов’язання, як то, отримання матеріальної допомоги або оплату за товар чи послугу, яка буде надана Виконавцем у майбутньому, чи аванс за нерухоме майно, яке планується бути придбаним покупцем.

Однак, якою б не була мета оформлення договору позики, потрібно розуміти всі правові наслідки, які вона може спричинити у випадку її оформлення письмово сторонами та фактичного невиконання Позичальником.

Із судової практики: Постанова Київського апеляційного суду  від 20 листопада 2018 року по справі № 760/22862/17-ц.   

«Позивач вважає договір поворотної фінансової допомоги від 01 вересня 2014 року разом з розпискою таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства на момент його укладення, оскільки був вчинений під впливом обману (без вільного волевиявлення, що не відповідало його волі) з застосуванням погрози та який не був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Зазначає, що дійсно 01 вересня 2014 року він на прохання знайомого ОСОБА_4 прибув в офіс до відповідача. Спочатку відповідач попросив його поручитися за ОСОБА_4 на суму 176000 гривень, що на 01 вересня 2014 року становило близько 13 430 доларів США.

Відповідач погрожував та переконував, що порука носить фіктивний характер та ні до чого не зобов'язує в разі належного виконання грошових зобов'язань з боку ОСОБА_4 Після тривалої розмови його переконали про необхідність поручительства за ОСОБА_4, дали підписати договір і надиктували розписку.

Саме в якості поручителя за ОСОБА_4 він підписував документи на суму 176 000 гривень. При цьому жодних грошових коштів 01 вересня 2014 року та після підписання документів він не отримував. Йому не були надані навіть копії підписаних ним документів. Свідком цих подій був ОСОБА_4 та ще двоє осіб з боку відповідача, прізвища яких та рік народження йому не відомі.

Вважає, що договір поворотної фінансової допомоги від 01 вересня 2014 року є недійсним. Грошові кошти йому не передавалися, тому наслідки визнання правочину недійсним не застосовуються.

Просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги від 01 вересня 2014 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ,  ст. ст. 374,  375,  381,  382,  383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року залишити без змін.»

Що ж потрібно знати при оформленні позики?

По-перше, що сторонами позики є Позикодавець, та сторона, яка надає позику, і Позичальник, та сторона, яка приймає у власність такі грошові кошти або інші речі, які визначені родовими ознаками.

По-друге, те, що позика повинна бути оформлена шляхом укладення письмового договору між двома фізичними особами або шляхом складення  розписки про отримання певної суми коштів Позичальником – Позикодавцю.

Законодавством, у статі 1047 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 (десять) раз перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму громадян (тобто станом на дату даної публікації – 170 грн.), а у випадках,коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Що потрібно зазначати у розписці?

  • Повну назву прізвища, імені та по-батькові Позичальника та Позикодавця, його реєстраційний номер платника податків та паспортні дані, місце проживання.
  • В якій валюті надається позика.

Так, частиною першою статті 192 Цивільного кодексу України визначено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Однак, це не забороняє сторонам зазначити у розписці суму у іноземній валюті, наприклад євро чи долар США, як розмір позики, який підлягає поверненню, за умови, що повернення цієї суми у іноземній валюті буде здійснюватися за еквівалентом в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України гривні до іноземної валюти (або іншого банку за погодженням між сторонами) станом на день повернення позики.

Із судової практики: Рішення Христинівського районного суду Черкаської області по справі № 706/291/18 від 22.10.2018 р.

"Таким чином, Відповідач повинен повністю повернути йому кошти у сумі 3000,00 доларів США згідно розписки від 05.01.2016, еквівалентом якої в національній валюті за курсом Національного банку України (щодо значення офіційного курсу гривні до іноземних валют - роздруківка веб-сайту НБУ додається) станом на день, що передує поданню цього позову (28.02.2018), є 80 844,55 грн. (станом на 28.02.2018 курс 100Доларів США - 2694.8185 грн). Отримавши від нього позику, як свідчить зміст Розписки, Відповідач, у разі неповернення позики в установлений строк, зобов'язувався сплати неустойку в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення виплати. Оскільки зобов'язання з повернення коштів мало бути виконане до 31 березня 2016 року, починаючи з 01 квітня 2016 року почала нараховуватись неустойка. Згідно розрахунку, здійсненого з урахуванням статті 266 та частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, розмір неустойки, яка заявляється до стягнення з Відповідача, становить 10 920,00 доларів США еквівалентом якої в національній валюті за офіційним курсом НБУ станом на день, що передує поданню цього позову (28.02.2018), є 294 274,18 грн.»

  • Порядок повернення позики, наприклад частинами щомісяця до 25 числа поточного місяця або всю суму до конкретної дати.

Варто зазначити, що якщо сторони не зазначили строк повернення позики, це не позбавляє права Позикодавця звернутися до Позичальника із письмовою вимогою у будь-який час.

В такому випадку, позика має бути повернена Позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це.

  • За погодженням сторін, у розписці  може бути зазначено розмір і порядок отримання Позикодавцем процентів за користування предметом позики Позичальником.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частини другої статті 1048 Цивільного кодексу України, договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

У випадку прострочення повернення позики, на суму заборгованості може бути нараховано Позикодавцем встановлений індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Звернення до суду за стягнення простроченої позики, процентів за її користування і штрафних санкцій може бути здійснено Позикодавцем у будь-який момент в межах строків позовної давності, коли останній дізнався про його порушене право щодо невиконання чи неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань згідно письмового договору позики та письмової розписки.

Автор консультації: Адвокат, партнер Адвокатського бюро "Дворська і партнери"

Ірина Дворська

5
Нравится
  
1710 Просмотров
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення