Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Прокопенка О.Б., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Самсіна І.Л., при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,

за участю представників:

Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС) - Петричук І.М.,

публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (далі - Товариство) - Рудніцької Н.В. та Ставицької І.Б.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства до ГУ ДФС про визнання недійсною та скасування податкової консультації,

встановила:

У травні 2015 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсною та скасувати податкову консультацію ГУ ДФС від 15 квітня 2015 року № 1696/10/16-31-15-01-38 в частині наданих консультацій по 2-12 питаннях.

На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач не надав відповідь на всі поставлені йому запитання, а тому податкова консультація не виконує свої функції щодо допомоги платнику податків у практичному застосуванні конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків, не відповідає положенням підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України (далі - ПК) та має бути визнана протиправною.

Як установив суд, Товариство зареєстроване як юридична особа 26 травня 1995 року та є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

З 1 січня 2015 року пункт 201.4 статті 201 ПК доповнено абзацом другим такого змісту: «Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця».

У зв'язку із внесенням змін до ПК та з метою з'ясування практичних питань щодо складання податкових накладних і розрахунків коригувань постачальниками електричної енергії 5 березня 2015 року Товариство звернулося до ГУ ДФС з письмовим запитом № 12-82/2647.

Листом від 15 квітня 2015 року № 1696/10/16-31-15-01-38 ГУ ДФС надала позивачу податкову консультацію стосовно застосування вказаної норми.

Не погоджуючись із висновками податкової консультації Товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсною та скасування її в частині наданих консультацій по 2-12 питаннях.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 11 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2015 року, позовні вимоги задовольнив: визнав протиправною та скасував податкову консультацію в частині наданих консультацій по 2-12 питаннях.

Своє рішення суд мотивував тим, що оскаржувана консультація не містить відповідей на поставлені платником податків запитання, а її зміст фактично зводиться до цитування норм чинного законодавства, що регулюють порядок заповнення податкової накладної та містить посилання на Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, та Методику обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затверджену наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, без конкретних рекомендацій щодо застосування позивачем цих норм в контексті поставлених запитань.

Податкова консультація надає відповідь лише на одне запитання та не має індивідуального характеру для Товариства, оскільки не містить роз'яснень викладених у ній норм чинного законодавства.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 серпня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2015 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ГУ ДФС звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, статті 52 та пункту 53.3 статті 53 ПК [пункт 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)].

Як на приклад неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2014 року (справа № К/800/66727/13), 10 лютого 2015 року (справа № К/800/61777/14), 17 березня 2015 року (справи №№ К/800/8607/14, К/800/35951/14).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, про перегляд рішення суду касаційної інстанції в якій подано заяву, йдеться про надання податкової консультації щодо роз'яснення порядку складання податкових накладних та розрахунків коригувань постачальниками електричної енергії у зв'язку із внесенням змін до ПК.

У справах, рішення Вищого адміністративного суду України в яких надано для порівняння, предметом спору були:

- ненадання податкової консультації з приводу здійснення заліку податкового боргу зі сплати орендної плати за землю та штрафних санкцій, що виникли згідно з податковим повідомленням-рішенням, за рахунок наявної у позивача переплати сум ПДВ (справа № К/800/66727/13);

- роз'яснення у податковій консультації щодо діяльності платника податків у сфері надання фінансових послуг, зокрема факторингу (справа № К/800/61777/14);

- роз'яснення деяких питань щодо звільнення фермерського господарства від оподаткування з податку на прибуток, ПДВ, податку на землю із урахуванням Закону України від 17 жовтня 1990 року № 400-ХІІ «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» (справа № К/800/35951/14).

У справі № К/800/8607/14, рішення Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року у якій також надано на порівняння, розглядався позов про визнання протиправною бездіяльності Міністерства доходів і зборів України щодо ненадання у встановлений строк письмових податкових консультацій за запитами адвокатського об'єднання та визнання протиправною наданої цим Міністерством відповіді на запит.

З наведеного убачається, що правозастосовні висновки суду касаційної інстанції, відображені в наданих на порівняння судових рішеннях, за змістом і значенням відрізняються від правового висновку судового рішення у справі, яка переглядається, що унеможливлює їх порівняння, визначення правомірності чи незаконності оскарженого рішення та формулювання висновку про правильне застосування норм матеріального закону щодо спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Головного управління ДФС у Полтавській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко

Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців

О.В. Кривенда І.Л. Самсін