Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоТерлецького О.О.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., ‒

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сітрекс» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - Інспекція) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ТОВ «Сітрекс» звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати неправомірними дії Інспекції щодо: складання акта від 15 серпня 2014 року № 2487/26-55-22-03/38999943 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з ПП «Фієста-Торг» за період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року» (далі - Акт); щодо внесення змін до інформаційних електронних баз, у тому числі «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» (далі - АІС), щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «Сітрекс» у червні 2014 року, на підставі Акта; а також зобов'язати Інспекцію вилучити з бази даних інформацію, внесену на підставі зазначеного Акта.

На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що будь-які зміни до електронних баз даних можуть бути внесені податковою інспекцією лише за наслідками винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення після проведення перевірки (такого рішення не винесено), а також у разі подання товариством уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій зі зміною певних показників, зміна показників порушує інтереси та права товариства, такі дії для платника податків мають негативні наслідки.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 5 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Інспекції щодо коригування податкових зобов'язань позивача в АІС та зобов'язав її вилучити із цієї бази інформацію, внесену на підставі Акта. В іншій частині позову відмовив.

При цьому суд виходив із того, що дії податкового органу щодо коригування податкових зобов'язань позивача в АІС є протиправними.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 квітня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою Інспекції на зазначені судові рішення на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, Інспекція звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України в частині задоволення позову щодо зобов'язання вилучити з АІС інформацію щодо коригування податкових зобов'язань позивача, внесену на підставі Акта, та направити справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2015 року (справа № К/800/15407/15), яка, на думку Інспекції, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, а саме статті 214 КАС.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2014 року суд зазначив, що дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної перевірки позивача, в цьому випадку є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява Інспекції про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2015 року підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі ‒ ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Верховний Суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК. Зокрема, у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 9 грудня 2014 року, він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до АІС змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і в постанові від 3 листопада 2015 року (№ 21-99а15).

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах зазначає, що оскільки висновок судів у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та не відповідає практиці Верховного Суду України з розгляду справ цієї категорії, то всі ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині визнання протиправним дій Інспекції щодо зміни в АІС та зобов'язання Інспекції вилучити з АІС інформацію, внесену на підставі Акта, та ухвалює в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2015 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2014 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову. В решті рішення судів всіх інстанцій залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. Терлецький Судді: О.Ф. ВолковМ.І. ГрицівО.А. Коротких О.В. КривендаВ.В. КривенкоВ.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоІ.Л. Самсін