Історія справи
Постанова ВСУ від 16.09.2014 року у справі №21-276а14
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України, в якому просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Президента України щодо ненадання офіційного роз'яснення положень частини другої статті 43 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV);
- зобов'язати Президента України надати офіційне роз'яснення, частини другої статті 40, частини другої статті 41,
- частини другої статті 43 Закону № 1058-IV.
На обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем вимог статті 40 Конституції України, статті 7 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
Вищий адміністративний суд України постановою від 2 червня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що Президент України при розгляді звернення позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, встановлених пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення - про задоволення позову.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установив Вищий адміністративний суд України, ОСОБА_1 2 квітня 2014 року направив звернення до Президента України, у якому просив надати йому офіційне роз'яснення положень частини другої статті 43 Закону № 1058-IV стосовно врахування заробітної плати (доходу) при розрахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, та вказати на підставі якої статті Закону № 1058-IV визначається коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії, а також просив записати його на особистий прийом.
Адміністрація Президента України надала відповідь від 4 квітня 2014 року № 22/016124-06 про направлення звернення за належністю на розгляд до Пенсійного фонду України та надала інформацію про час проведення особистого прийому громадян в Адміністрації Президента України.
Відповідно до частини другої статті 102 Основного Закону України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Статтею 106 Конституції України встановлені повноваження Президента України. При цьому Конституцією України не передбачено повноважень Президента України щодо надання роз'яснень положень Законів України, як і не передбачено обов'язку Глави Держави особисто надавати відповіді на звернення громадян, що адресовані йому.
Оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 були порушені питання, що належать до компетенції Пенсійного фонду України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах погоджується з висновком Вищого адміністративного суду України про те, що Президент України при розгляді звернення позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді:
М.І. Гриців М.Б. Гусак
О.А. Коротких О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко
Ю.Г. Тітов