Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області (далі - відділення Фонду, Фонд відповідно) до державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості зі сплати пені,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року відділення Фонду звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з Підприємства заборгованість зі сплати пені у сумі 201 231 грн 63 коп., яка нарахована за невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної і повної сплати страхових внесків.

На обґрунтування позовних вимог відділення Фонду зазначило, що Підприємство на порушення вимог статті 45 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

(далі - Закон № 1105-XIV) та Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від

12 липня 2007 року № 36 (далі - Інструкція), не виконало обов'язок щодо своєчасної та повної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків (далі - страхові внески), внаслідок чого на несплачену суму недоїмки нарахована пеня в сумі 201 231 грн 63 коп.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 22 листопада 2011 року в позові відмовив.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 7 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня

2013 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково: постановив стягнути з Підприємства на користь відділення Фонду заборгованість у розмірі 51 426 грн 47 коп.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відділення Фонду, посилаючись на неоднакове застосування пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ), просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2013 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права відділення Фонду надало ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2013 року (№№ К/9991/16061/12, К/9991/18527/12).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі, що розглядається, касаційний суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону

№ 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

У судових рішеннях від 12 вересня 2013 року (№№ К/9991/16061/12, К/9991/18527/12), наданих на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, касаційний суд за результатами розгляду подібних правовідносин дійшов протилежного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Підприємства пені з огляду на те, що на час її нарахування втратила чинність норма закону, яка передбачала таке стягнення. Проте колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановами від 24 грудня 2013 року (№№ 21-446а13, 21-430а13) наведені вище рішення суду касаційної інстанції скасувала, а справи направила на новий розгляд до цього ж суду.

Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. Гусак О.А. Коротких О.В. КривендаВ.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко О.О. ТерлецькийЮ.Г. Тітов