Історія справи

Постанова ВССУ від 03.04.2025 року у справі №592/15122/19
Ухвала КЦС ВП від 04.02.2021 року у справі №592/15122/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 592/15122/19

провадження № 61-18432св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Бровко Руслан Миколайович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Карпушина Г. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 21 листопада 2012 року позивачу належить на праві власності частина житлового будинку, літ. «А», загальною площею 107,1 кв.м, з надвірними та господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 .

Також згідно договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 21 листопада 2012 року позивачу належить частина земельної ділянки, загальною площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за тією ж адресою.

Іншою частиною вказаного будинку, господарськими будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 володіє та фактично користується відповідач ОСОБА_2 .

У позивача виникла необхідність щодо поділу майна між співвласниками спірного будинку для припинення права спільної часткової власності. У добровільному порядку відповідач не бажає вирішити це питання.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18 лютого 2020 року позивач просив суд:

- поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 та виділити у власність ОСОБА_1 (показано синім кольором в додатку № 2 варіанту № 2 висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв.м, житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв.м, кухня «2-4», площею 4,2 кв.м; приміщення прибудови літ. «а»: кладова «ІІ», площею 3,4 кв.м, коридор «ІІІ», площею 2,8 кв.м, кладова «ІV», площею 4,3 кв.м; приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв.м., ґанок літ. «кр»; господарські споруди: погріб літ. «п/г», убиральня літ. «Г», огорожа № 1; припинивши право спільної часткової власності, та визнати як самостійний об`єкт при розподілі;

- виділити в натурі ОСОБА_1 згідно з висновком земельно-технічної експертизи від 21 січня 2020 року № 6 частину земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 409 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, яка відображена синім кольором (додаток № 1, арк. 2), припинивши право спільної часткової власності та визнати як самостійний об`єкт при розподілі.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Поділено житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 та виділено у власність ОСОБА_1 (показано синім кольором в додатку № 2, варіант № 2 висновку будівельно-технічного експертизи від 25 листопада 2019 року) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м, житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м, кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова II, площею 3,4 кв. м, коридор «III», площею 2,8 кв. м, кладова «IV», площею 4,3 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м, ґанок літ. «кр». Господарські споруди: погріб літ. «п/г», убиральня літ. «Г», огорожа № 1, припинивши право спільної часткової власності, та визнано як самостійний об`єкт при розподілі.

Виділено у натурі ОСОБА_1 по варіанту виділення частини земельної ділянки, висновку земельно-технічної експертизи від 21 січня 2020 pоку № 6, частину земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 409 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, яка відображена синім кольором (додаток № 1 арк. 2), припинивши право спільної часткової власності та визнано як самостійний об`єкт при розподілі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 2-й варіант поділу як житлового будинку з господарськими спорудами, так і земельної ділянки буде найбільш наближеним до ідеальної частки, яка належить ОСОБА_1 , який саме і звернувся до суду із позовом для вирішення спору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині поділу житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року змінено в частині поділу будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, виділивши:

ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв.м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв.м; кухня «2-4», площею 4,2 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а»: коридор «ІІІ», площею 2,8 кв.м; кладова «IV», площею 4,3 кв.м, ґанок літ. «кр». Господарські споруди: убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що позначені синім кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року;

ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І», загальною площею 31,4 кв.м: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв.м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв.м. Приміщення житлової прибудови літ. «А1»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв.м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв.м; кухня «1-8», площею 12,1 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «ІІ», площею 3,4 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв.м. Приміщення тамбуру літ. «а2»: тамбур «І», площею 2,8 кв.м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г», кухня «літ. И», прибудова літ. «и», убиральня літ. «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «Х», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що позначені рожевим кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року.

Поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, виділивши:

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 409 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1 арк. 2 ІІ варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи;

ОСОБА_2 земельну ділянку площею 482 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1 арк. 2 ІІ варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи».

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи встановлені обставини справи, будинок підлягає поділу між сторонами по 1-му варіанту висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, по сформованому порядку користування житловим будинком літ. «А-І» з надвірними спорудами, оскільки він відповідає інтересам та правам обох співвласників.

Разом із тим, апеляційний суд дійшов висновку, що 2-й варіант поділу будинку порушує право власності відповідача та не враховує сформований співвласниками порядок користування будинком. За цим варіантом необхідно здійснювати переобладнання приміщень будинку та змінювати системи електропостачання і опалення.

У зв`язку з цим, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважала помилковим висновок місцевого суду про те, що поділ будинку необхідно здійснювати за 2-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що за змістом статті 367 ЦК України при поділі майна, що є у спільній частковій власності, суд зобов`язаний зазначити у рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки конкретно виділяється кожному із співвласників, а не тільки позивачу. Рішення суду із зазначення частини будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки, яка виділяється тільки позивачу, ухвалюється за наслідками розгляду позову про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності в порядку статті 364 ЦК України. В даній же справі ОСОБА_1 подав позов саме про поділ в натурі будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що у справі, що переглядається, апеляційний суд не звернув увагу, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалося ОСОБА_2 в частині поділу земельної ділянки. Тому суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про зміну резолютивної частини рішення суду першої інстанції в частині поділу земельної ділянки, не змінивши мотиви рішення суду першої інстанції в цій частині та не вказавши підстави виходу за межі доводів і вимог апеляційної скарги.

Постановою Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року змінено і викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

«Поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 1-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, виділивши:

ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв.м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв.м; кухня «2-4», площею 4,2 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а»: коридор «ІІІ», площею 2,8 кв.м; кладова «IV», площею 4,3 кв.м, ґанок літ. «кр». Господарські споруди: убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що позначені синім кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року;

ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І», загальною площею 31,4 кв.м: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв.м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. «А1»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв.м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв.м; кухня «1-8», площею 12,1 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «ІІ», площею 3,4 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв.м. Приміщення тамбуру літ. «а2»: тамбур «І», площею 2,8 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г», кухня «літ. И», прибудова літ. «и», убиральня літ. «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «Х», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що позначені рожевим кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року.

Поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, виділивши:

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 392 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1 арк. 1 варіанту поділу № 1 земельної ділянки до висновку експертизи;

ОСОБА_2 земельну ділянку площею 499 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1 арк. 1 варіанту поділу № 1 земельної ділянки до висновку експертизи».

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що будинок підлягає поділу між сторонами по 1-му варіанту висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, по сформованому порядку користування житловим будинком літ. «А-І» з надвірними спорудами, оскільки він відповідає інтересам та правам обох співвласників.

2-й варіант поділу будинку порушує право власності відповідача та не враховує сформований співвласниками порядок користування будинком. За цим варіантом необхідно здійснювати переобладнання приміщень будинку та змінювати системи електропостачання і опалення.

Висновок суду першої інстанції про те, що поділ будинку необхідно здійснювати за 2-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи, оскільки він буде найбільш наближеним до ідеальної частки, яка належить ОСОБА_1 є помилковим, оскільки як встановлено, частки у праві власності на будинок змінилися після здійснення ОСОБА_2 прибудови до своєї частини будинку, що не було враховано експертом під час виконання висновку будівельно-технічної експертизи. Крім того, ОСОБА_1 фактично придбав приміщення № 2 будинку, яким володів і користувався попередній співвласник будинку та яким з 2012 року користується і позивач.

Також місцевим судом не враховано, що за змістом статті 367 ЦК України, при поділі майна, що у спільній частковій власності, суд зобов`язаний зазначити у рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки конкретно виділяється кожному із співвласників, а не тільки позивачу.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність поділу нерухомості між сторонами за 1-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, тому і поділ спірної земельної ділянки необхідно провести згідно 1-го варіанту висновку земельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, який є пов`язаним.

За першим варіантом поділу земельної ділянки ОСОБА_1 виділяється: земельна ділянка, площею 392 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1 арк. 1 1-говаріанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи; ОСОБА_2 виділяється: земельна ділянка, площею 499 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1 арк. 1 1-го варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині поділу земельної ділянки заявником не оскаржувалося, колегія суддів з огляду на вищевикладене вважала за необхідне вийти за межі вимог апеляційної скарги і, відповідно, ухвалити нове рішення щодо поділу земельної ділянки та домоволодіння.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її до суду касаційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована, зокрема тим, що апеляційний суд, відступивши від принципу поділу спільного майна пропорційно ідеальним часткам співвласників та зменшивши реальну частку позивача в майні, не визначив арифметичне значення відхилення від ідеальних часток сторін по справі та не стягнув при цьому компенсацію на користь відповідної сторони за зменшення частки.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 1-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, виділивши:

ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв.м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв.м; кухня «2-4», площею 4,2 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а»: коридор «ІІІ», площею 2,8 кв.м; кладова «IV», площею 4,3 кв.м. Ганок літ. «кр». Господарські споруди: убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що позначені синім кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року;

ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ «А-І», загальною площею 31,4 кв.м: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв.м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв.м. Приміщення житлової прибудови літ. «А1»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв.м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв.м; кухня «»1-8», площею 12,1 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «ІІ», площею 3,4 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв.м. Приміщення тамбуру літ. «а2»: тамбур «І», площею 2,8 кв.м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г», кухня «літ. И», прибудова літ «и», убиральня літ «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «Х», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що позначені рожевим кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за збільшення розміру частки співвласника житлового будинку у сумі 68 029,00 грн.

Поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 1-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, виділивши:

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 392 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1 арк. 1 І варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи;

ОСОБА_2 земельну ділянку площею 499 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1 арк. 1 І варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за збільшення розміру частки співвласника земельної ділянки у сумі 13 083,96 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 зі згоди попереднього співвласника будинку добудував до своєї частини будинку прибудову, в якій влаштував окремий вхід до своєї частини будинку, яка складається з двох житлових кімнат 1-6 площею 13,7 кв.м, 1-7 площею 6,2 кв.м та кухні 1-8 площею 12,1 кв.м. Крім того, переобладнав коридор 1-9 площею 7,1 кв.м та кухню 1-4 площею 10,4 кв.м в жилі кімнати.

Вищевказані прибудовані відповідачем приміщення включені у висновку будівельно-технічної експертизи до варіантів розподілу.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що поділ будинку необхідно здійснювати за 2-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи, оскільки він буде найбільш наближеним до ідеальної частки, яка належить ОСОБА_1 , є помилковим, оскільки частки співвласників у праві власності на будинок змінилися після здійснення ОСОБА_2 прибудови до своєї частини будинку, що не було враховано. Крім того, ОСОБА_1 фактично придбав приміщення № 2 будинку, яким володів і користувався попередній співвласник будинку та яким з 2012 року користується і позивач.

Окрім того, при 2-му варіанті поділу житлового будинку потрібні перепланування приміщень будинку, систем електропостачання і опалення та їх узгодження з відповідними службами.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що будинок підлягає поділу між сторонами по 1-му варіанту висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, по сформованому порядку користування житловим будинком літ. «А-І» з надвірними спорудами, оскільки він відповідає інтересам та правам обох співвласників.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про поділ домоволодіння за варіантом поділу № 1, що викладений у висновку № 1323 від 25 листопада 2019 року, тому апеляційний суд вважав за необхідне з урахуванням висновку додаткової будівельно-технічної експертизи від 09 червня 2023 року стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за збільшення розміру частки співвласника житлового будинку у сумі 68 029,00 грн.

Також апеляційний суд зазначив, що оскільки домоволодіння підлягає поділу між сторонами за 1-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, тому і поділ спірної земельної ділянки необхідно провести згідно 1-го варіанту висновку земельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, який є пов`язаним.

За першим варіантом поділу земельної ділянки ОСОБА_1 виділяється: земельна ділянка, площею 392 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1, арк. 1 1-го варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи; ОСОБА_2 виділяється: земельна ділянка, площею 499 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1, арк. 1 1-го варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи.

Відхилення від частки співвласників відповідно до 1-го варіанту поділу земельної ділянки складає 53,5 м?.

Згідно звіту СУЗ 11/3-23 від 13 березня 2023 року, що виготовлений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість вищевказаної земельної ділянки складає 217 900,00 грн.

Таким чином, апеляційний суд дійшов до висновку, що розмір грошової компенсації, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 становить 13 083,96 грн (53,5 кв.м. ? 244,56 (вартість 1 кв.м.)).

Враховуючи, що рішення суду в частині поділу земельної ділянки заявником не оскаржувалося, колегія суддів з огляду на вищевикладене вважала за необхідне вийти за межі вимог апеляційної скарги і, відповідно, ухвалити нове рішення щодо поділу земельної ділянки та домоволодіння.

Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Кондратенка М. М. про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані із проведенням додаткової будівельно-технічної експертизи, в розмірі 4 780,00 грн.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

25 грудня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бровка Р. М. в системі «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, у якій просить скасувати вказані судові рішення та залишити в силі рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені апеляційним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 21 лютого 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кондратенко М. М. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

12 лютого 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 21 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , позивачу належить на праві власності частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на приватизованій земельній ділянці загальною площею 0,0891 га, кадастровий номер: 59101136600:12:045:0004. На земельній ділянці знаходяться: літера - А-І - житловий будинок, житловою площею 74,2 кв. м, загальною площею 107,1 кв. м, літера А-1 - житлова прибудова, літера Б - кухня, літера б - прибудова, літера Е - кухня, літера Г - вбиральня, літера Д - навіс, літера И - кухня, літера и - прибудова, літера М - вбиральня, літера Н - сарай, літера п/г 1 - погріб, літера О - сарай, літера П - навіс, літера Р - навіс, літера С - навіс, літера Т - навіс, літера У - душ, літера Ф - сарай, літера Х - сарай, літера Ц - сарай, літера Ч - навіс, № 1-3 огорожа. Також в договорі зазначено, що до житлового будинку збудована житлова прибудова, літ. «А1», житловою площею 38,5 кв. м, ця житлова прибудова та перепланування кухні та коридора в житлові кімнати, належать іншому співвласнику ОСОБА_2 , збудовані та переобладнані самовільно. Договір посвідчено 21 листопада 2012 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н. Б.

На підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 21 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , позивачу належить частина земельної ділянки загальною площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено 21 листопада 2012 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н. Б.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12 вересня 1977 року, укладеного між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідач набув у власність частину житлового будинку, загальна жила площа якого 35,70 кв.м, та відповідну частину надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . В договорі зазначено, що в користування покупця переходить частина будинку, яка складається з: кухні - площею 10,50 кв.м, кімнати площею 20,50 кв. м, коридору площею 7,10 кв.м, зазначених на плані під цифрами: 1-4, 1-5, 1-9, 1/2 сараю «В», огорожі № 2.

На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 належить частина земельної ділянки площею 0,0891 га, розташованої на АДРЕСА_1 .

09 серпня 1978 року управління головного архітектора м. Суми видало ОСОБА_2 дозвіл на прибудову до своєї частини будинку веранди розміром 3,0х7,0 м, а також будівництво сараю розміром 3,0х5,0 м.

На підставі рішення Ковпаківського виконкому від 24 квітня 1984 року № 149 ОСОБА_2 надано дозвіл на прибудову до його частини будинку жилої кімнати розміром 3,0х7,0 м, кухні розміром 3,0х3,5 м, переобладнання кухні площею 10,5 кв. м в жилу кімнату, коридору площею 7,1 кв. м в жилу кімнату.

Зі згоди попереднього співвласника будинку ОСОБА_2 добудував до своєї частини будинку прибудову, в якій влаштував окремий вхід до своєї частини будинку та яка складається з двох житлових кімнат 1-6 площею 13,7 кв. м, 1-7 площею 6,2 кв.м та кухні 1-8 площею 12,1 кв. м. Крім того, переобладнав коридор 1-9 площею 7,1 кв.м та кухню 1-4 площею 10,4 кв. м в жилі кімнати.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, виходячи з нормативних вимог, поділ житлового будинку літ. «А-І» з надвірними будівлями, що перебувають за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі по сформованому порядку користування можливий.

Експерт запропонував два варіанти поділу домоволодіння.

При 1-му варіанті:

ОСОБА_2 виділяються (показано рожевим кольором в додатку № 1) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А-І», загальною площею 31,4 кв. м: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв. м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. «А»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв. м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв. м; кухня «1-8», площею 12,1 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «II», площею 3,4 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м. Приміщення тамбуру літ. «а»: тамбур «І», площею 2,8 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г», кухня літ. «И», прибудова літ. «и», убиральня літ. «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «X», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що складає 84/100 ідеальних часток;

ОСОБА_1 виділяються (показано синім кольором в додатку № 1) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м; кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: коридор «III», площею 2,8 кв. м; кладова «IV», площею 4,3 кв. м., ґанок літ. «кр». Господарські споруди: убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що складає 16/100 ідеальних часток.

При 2-му варіанті:

ОСОБА_2 виділяються (показано рожевим кольором в додатку № 2) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв. м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. «А»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв. м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв. м; кухня «1-8», площею 12,1 кв. м. Приміщення тамбуру літ. «а»: тамбур «І», площею 2,8 кв. м. Господарські споруди: кухня літ. «И», прибудова літ. «и», убиральня літ. «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «X», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що складає 79/100 ідеальних часток;

ОСОБА_1 виділяються (показано синім кольором в додатку № 2) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А-І», загальною площею 23,3 кв. м: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м; кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «II», площею 3,4 кв. м; коридор «III», площею 2,8 кв. м; кладова «IV», площею 4,3 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м. ґанок літ. «кр». Господарські споруди: погріб літ. «п/г», убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що складає 21/100 ідеальних часток.

Необхідно провести наступні переобладнання: 1. Між кімнатою «1-9», і кімнатою «1-4» закласти дверний проріз; 2. Між коридором «III» і кладовою «II» влаштувати дверний проріз. Виконати окреме електропостачання і опалення. Подальша експлуатація даних об`єктів: частини житлового будинку літ. «А-І» та господарчих споруд садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , як окремих об`єктів нерухомого майна, можлива.

Згідно висновку земельної-технічної експертизи від 31 січня 2020 року № 6 виходячи з дослідження документів наданих експерту, нормативних вимог, контурів та площі земельної ділянки, розташування будівель на земельній ділянці, з урахуванням варіантів поділу житлового будинку та господарських будівель визначених у висновку 1323 будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року, експерт пропонує на розгляд суду, представити два схематичних варіанти поділу земельної ділянки площею 0,0891 га, кадастровий номер: 59101136600:12:045:0004, між співвласниками за адресою: АДРЕСА_1 , які є технічно можливими та нормативно обґрунтованими.

При 1-му варіанті:

Співвласнику ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка, яка відображена блакитним кольором площею 392 кв.м з урахуванням площі під будівлями.

Співвласнику ОСОБА_2 виділяється земельна ділянка, яка відображена жовтим кольором площею 499 кв.м з урахуванням площі під будівлями.

При 2-му варіанті:

Співвласнику ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка, яка відображена блакитним кольором площею 409 кв.м з урахуванням площі під будівлями.

Співвласнику ОСОБА_2 виділяється земельна ділянка, яка відображена жовтим кольором площею 482 кв.м з урахуванням площі під будівлями.

Згідно висновку експерта ОСОБА_9 № 1699 за результатами проведення додаткової будівельно-технічної експертизи від 09 червня 2023 року експерт пропонує на розгляд суду варіант поділу житлового будинку та господарських будівель, згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 22 травня 2023 року, по сформованому порядку користування житловим будинком літ. «А-І» з надвірними спорудами:

При 1-му варіанті:

ОСОБА_2 користується (показано рожевим кольором в додатку №1) наступними приміщеннями і надвірними будівлями садиби:

Приміщення житлового будинку літ. «А-І»: житлова кімната «1-2», площею 21,0 м2; житлова кімната «1-3», площею 10,4 м2. Приміщення житлової прибудови літ. «А'-і»:кухня «1-1», площею 12,1 м2; житлова кімната «1-6», площею 13,7 м2; житлова кімната «1-5», площею 6,2 м2. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «II», площею 3,4 м2. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 м2. Приміщення тамбуру літ. «а2»: тамбур «І», площею 2,8 м2.

Господарські споруди: погріб літ. «п/г», кухня літ. «И», прибудова літ. «и1», убиральня літ. «М», душ літ. «У», сарай літ. «X», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа №2,3.

ОСОБА_1 користується (показано синім кольором в додатку №1) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби:

Приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-1», площею 5,4 м2; житлова кімната «2-2», площею 14,7 м2; житлова кімната «2-3», площею 4,6 м2. Приміщення прибудови літ. «а»: санвузол «2-4», площею 3,3 м2. Ганок літ. «а3».

Господарські споруди: погріб літ. «п/г1», вбиральня літ. «Г», сарай літ. «Ш», альтанка літ. «Щ», огорожа №1,4,5.

При цьому прийняті до уваги правовстановлюючі документи співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням проведених ОСОБА_2 прибудов (реконструкцій) в житловому буднику.

Враховуючи варіант поділу № 1, що викладений у висновку № 1323 від 25 листопада 2019 року, відбулося відхилення від дійсного розміру часток співвласників у домоволодінні. Ідеальна частка ОСОБА_1 збільшилася на 8/100. Компенсація на користь ОСОБА_2 складає: 68 029,00 грн.

Враховуючи варіант поділу № 2, що викладений у висновку № 1323 від 25 листопада 2019 року, відбулося відхилення від дійсного розміру часток співвласників у домоволодінні. Ідеальна частка ОСОБА_1 збільшилася на 3/100. Компенсація на користь ОСОБА_2 складає: 25 511,00 грн.

Згідно висновку про ринкову вартість житлової нерухомості ТОВ «ЕРЕСТЕЙ» за 2020 рік ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 107,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 850 370,00 грн; ринкова власність всього будинку дорівнює 425 187,00 грн.

Відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльної діяльності ФОП ОСОБА_3 за 2023 рік з експертної грошової оцінки земельної ділянки ринкова вартість земельної ділянки 0,0891 га, кадастровий номер: 59101136600:12:045:0004, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складає 217 900,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316 317 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників (частина п`ята статті 357 ЦК України).

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.

При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).

Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 2-413/11 (провадження № 61-17672св18).

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок (див. постанову Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13).

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 зі згоди попереднього співвласника будинку та за наявності відповідних дозволів добудував до своєї частини будинку прибудову, в якій влаштував окремий вхід до своєї частини будинку, яка складається з двох житлових кімнат 1-6 площею 13,7 кв. м, 1-7 площею 6,2 кв. м та кухні 1-8 площею 12,1 кв.м. Крім того, переобладнав коридор 1-9 площею 7,1 кв.м та кухню 1-4 площею 10,4 кв.м в жилі кімнати.

Дослідивши надані сторонами докази, повно встановивши обставини справи, прийнявши під час нового розгляду до уваги вказівки, що містились у постанові суду касаційної інстанції, урахувавши конкретні обставини, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що спірний будинок підлягає поділу між сторонами по 1-му варіанту висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, по сформованому порядку користування житловим будинком літ. «А-І» з надвірними спорудами, оскільки він відповідає інтересам та правам обох співвласників, зокрема не передбачає необхідності здійснювати переобладнання приміщень будинку та змінювати системи електропостачання і опалення, як того вимагає 2-й варіант.

Разом із тим, згідно висновку експерта № 1699 за результатами проведення додаткової будівельно-технічної експертизи від 09 червня 2023 року, враховуючи варіант поділу № 1, що викладений у висновку № 1323 від 25 листопада 2019 року, відбулося відхилення від дійсного розміру часток співвласників у домоволодінні. Ідеальна частка ОСОБА_1 збільшилася на 8/100. Компенсація на користь ОСОБА_10 складає 68 029,00 грн.

При таких обставинах, врахувавши вищевикладені вимоги законодавства та висновок додаткової будівельно-технічної експертизи № 1699 від 09 червня 2023 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації за збільшення розміру частки співвласника житлового будинку у сумі 68 029,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що спірний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, яка перебуває у спільній власності сторін.

З урахуванням поділу нерухомого майна між сторонами за 1-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, суд апеляційної інстанції, з огляду на положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України,дійшов правильного висновку про поділ спірної земельної ділянки згідно 1-го варіанту висновку земельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, які є пов`язаними.

Разом із тим, відхилення від частки співвласників відповідно до 1-го варіанту поділу земельної ділянки складає 53,5 м?.

Згідно звіту СУЗ 11/3-23 від 13 березня 2023 року, що виготовлений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість вищевказаної земельної ділянки складає 217 900,00 грн.

Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 13 083,96 грн.

Щодо додаткової постанови

17 листопада 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кондратенко М. М. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішити питання про стягнення судових витрат розмірі 4 780,00 грн, а саме витрат, пов`язаних з проведенням додаткової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з підпунктами «б, в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції у випадку скасування або зміни судового рішення зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать і витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Встановлено, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у даній справі було призначено додаткову будівельно-технічну експертизу, оплату за проведення якої покладено на відповідача ОСОБА_2 .

Висновки додаткової будівельно-технічної експертизи були взяті апеляційним судом до уваги при задоволенні апеляційної скарги відповідача.

При таких обставинах, встановивши, що ОСОБА_2 за проведення будівельно-технічної експертизи було сплачено 4 780,00 грн, апеляційним судом було обґрунтовано ухвалено додаткову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача судові витрати, пов`язані із проведенням додаткової будівельно-технічної експертизи, в розмірі 4 780,00 грн.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року було зупинено ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, у зв`язку із залишенням цих судових рішень без змін необхідно поновити їх дію.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Бровко Руслан Миколайович, залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов