Історія справи

Постанова ВГСУ від 27.02.2017 року у справі №908/3164/15
Постанова ВГСУ від 27.02.2017 року у справі №908/3164/15
Ухвала КГС ВП від 21.02.2018 року у справі №908/3164/15
Постанова ВГСУ від 27.02.2017 року у справі №908/3164/15
Постанова ВГСУ від 27.02.2017 року у справі №908/3164/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Справа № 908/3164/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргуГоловного територіального управління юстиції у Запорізькій областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 (головуючий суддя Агапов О.Л., судді Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.)на ухвалуГосподарського суду Запорізької області від 13.07.2016 (суддя Сушко Л.М.) за скаргою на діїВеселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій областіщодовинесення постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження № 50406625 від 30.05.2016 в рамках виконавчого провадженняу справі№ 908/3164/15 Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк НАДРА"доТовариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор"простягнення коштів,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,скаржникане з'явились,органу ДВСне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016, скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" на бездіяльність Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в межах виконавчого провадження № 50406625 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 у справі № 908/3164/15 задоволено: скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену старшим державним виконавцем Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Новіцькою М.Ф. 30.05.2016 в рамках виконавчого провадження ВП №50406625.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відповідача відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 35, 57, 65, 66 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 121-2 ГПК України. Доводи касаційної карги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій в ході розгляду скарги не надали належної оцінки тому, що інформація щодо належності майна боржника отримана з Державного підприємства "Держреєстри України" (довідка 175 від 19.05.2016); сума заборгованості за наказом господарського суду станом на 30.05.2016 становила 2.350.421,26 грн., сума заборгованості за постановою про стягнення виконавчого збору становила 235.042,12 грн. (загалом 2.585.463,38 грн.).

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин, (далі - Закон) було визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

16.03.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Веселівського РУЮ Запорізької області Новіцькою М.Ф. в межах виконавчого провадження ВП № 50406625 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 у справі № 908/3164/15 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти боржника ТДВ "Веселівський елеватор", що містяться на рахунках у ПАТ "Кредит Дніпро", Запорізькому РУ ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ "ВТБ Банк", АТ "Райффайзен Банк Аваль".

01.04.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Веселівського РУЮ Запорізької області Новіцькою М.Ф. в межах виконавчого провадження ВП № 50406625 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 у справі № 908/3164/15 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти боржника ТДВ "Веселівський елеватор", що містяться на рахунках у ПАТ "Кредит Дніпро" та ПАТ "ВТБ Банк".

25.04.2016 старшим державним виконавцем Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізької області Новіцькою М.Ф. в межах виконавчого провадження ВП №50406625 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 у справі № 908/3164/15 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти боржника ТДВ "Веселівський елеватор", що містяться на рахунках у ЗОУ АТ "Ощадбанк" та Запорізьке РУ ПАТ КБ "Приватбанк".

18.05.2016 старшим державним виконавцем Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізької області Новіцькою М.Ф. в межах виконавчого провадження ВП № 50406625 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 у справі № 908/3164/15 винесено постанову про арешт коштів боржника, що перебувають в касах та сховищах боржника або надходять до них, відповідно до якої накладено арешт на кошти, що перебувають в касах та інших сховищах боржника ТДВ "Веселівський елеватор" або надходять до неї, у межах суми 2.585.463,38 грн.

Після отримання довідки ДП "Держреєстри України" Державної інспекції сільського господарства України № 175 від 19.05.2016 щодо перебування на складах ТДВ "Веселівський елеватор" зерна, що належить останньому, та зерна, що прийнято на зберігання, 30.05.2016 старшим державним виконавцем Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізької області Новіцькою М.Ф. в межах виконавчого провадження ВП № 50406625 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 у справі № 908/3164/15 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідач стверджує, що державним виконавцем в мотивувальній частині оскаржуваної постанови не встановлено відсутності у боржника коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, а також не надано доказів належності арештованого майна саме боржнику.

Згідно зі ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст. 66 Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Як зазначено в п. 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", у розгляді скарги стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Як встановлено судами, державним виконавцем здійснено всі можливі заходи, необхідні для виявлення грошових коштів боржника у обсязі, необхідному для погашення заборгованості, після чого державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження належності боржнику майна, на яке накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження постановою старшого державного виконавця Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 30.05.2016, державним виконавцем надано довідку Державної інспекції сільського господарства України ДП "Держреєстри України" (вих. № 175 від 19.05.2016).

Із зазначеної довідки ДП "Держреєстри України" вбачається, що інформація надана згідно складських документів на зерно, прийняте на зберігання, та на зерно, яке належить ТДВ "Веселівський елеватор".

Однак державний виконавець при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.05.2016 не з'ясував, яке саме майно належить боржникові, а яке майно прийнято боржником на зберігання, та наклав арешт на все майно, зазначене в довідці ДП "Держреєстри України".

В той же час боржником надано докази того, що зерно, на яке накладено арешт, належить іншим особам та знаходиться на відповідальному зберіганні ТДВ "Веселівський елеватор" як зерновому складі (відповідні договори долучено до справи).

Крім того ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 визнано неправомірними дії Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо недотримання порядку направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50406625 від 09.03.2016; визнано неправомірною бездіяльність Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо не направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2016 та копії постанови про стягнення виконавчого збору від 16.03.2016 на адресу боржника в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов'язано Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області направити копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2016 та копію постанови про стягнення виконавчого збору від 16.03.2016 на адресу боржника в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначеною ухвалою зокрема встановлено, що Веселівським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області порушено порядок надсилання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2016, а тому боржник не мав змоги виконати наказ Господарського суду Запорізької області від 06.08.2015, виданий на виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для задоволення скарги відповідача є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 908/3164/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець М.М. Малетич