Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 910/63/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"на ухвалу та постановуГосподарського суду міста Києва від 30.01.2014 Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014у справі№ 910/63/13Господарського судуміста Києваза заявоюПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"проскасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2013 у третейській справі № 626/12за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"доПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"простягнення заборгованостіза участю представників сторін:

позивача: Баранов В.С., дов. від 18.06.2014;

відповідача: Риков О.О., дов. від 03.11.2014;

в засіданні суду 19.11.2014 в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.11.2014

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 у справі № 910/63/13 (суддя Нечай О.В.) відмовлено ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2013 у третейській справі № 626/12 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2013 у третейській справі № 626/12 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.11.2006 № 18/102-КВ в сумі 16872614,85 грн та 25500,00 грн третейського збору залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Кропивна Л.В., Мальченко А.О.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2014 у справі № 910/63/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ПАТ "Українська транспортна страхова компанія", в порядку ст. 1211 ГПК України, подано заяву про зупинення виконання судового рішення у даній справі, проте колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки не знаходить підстав для її задоволення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "Укрсоцбанк" (Кредитор) та ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" (Позичальник) 30.11.2006 укладений договір № 18/102-КВ про надання відновлювальної кредитної лінії, відповідно до п. 6.2 якого (враховуючи договори про внесення змін) визначено, що всі розбіжності щодо укладання, виконання, розірвання, зміни, визнання недійсним повністю або частково, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного договору, підлягають розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. Розгляд спору здійснюється одноособово суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Ярошовцем Василем Миколайовичем, згідно з Регламентом зазначеного Третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди, з яким сторони ознайомились. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною, а у разі її відсутності - одноособово третейським суддею Білоконем Юрієм Миколайовичем. При неможливості розгляду спору вказаними в даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

У відповідності до умов п. 6.2 зазначеного договору та згідно з Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Ярошовцем Василем Миколайовичем 22.02.2013 прийнято рішення у справі № 626/12, за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 16872614,85 грн, яким позовні вимоги задоволено повністю. Також стягнуто третейський збір в сумі 25500,00 грн.

ПАТ "Українська транспортна страхова компанія", як вірно встановлено судом першої інстанції, посилаючись на приписи ст. 1221 - 1226 ГПК України, просить скасувати рішення Третейського суду від 22.02.2013 у справі № 626/12, оскільки, на переконання товариства, рішення прийняте з порушенням процедури, визначеної ст. 16-20 Закону України "Про третейські суди", Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

При цьому заявник зазначив, що 27.06.2012 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків у складі судді Білоконя Ю.М. розглянуто позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення заборгованості за договором від 30.11.2006 № 18/102-КВ та прийнято відповідне рішення у справі № 284/12. В ході розгляду зазначеної справи судді Ярошовець В.М. та Мороз О.А. заявили самовідвід.

Натомість, 22.02.2013 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків суддею Ярошовець В.М. прийнято рішення у справі № 626/12 між тими ж сторонами про стягнення заборгованості за цим же договором, що й у справі № 284/12. На думку ПАТ "Українська транспортна страхова компанія", в силу вимог ст. 19 Закону України "Про третейські суди", суддя Ярошовець В.М. не мав права розглядати справу, оскільки у попередній справі заявляв самовідвід.

Розглядаючи заяву ПАТ "Українська транспортна страхова компанія", суд першої інстанції, врахувавши положення ст. 1, 2, 12, 16, 19 Закону України "Про третейські суди", ст. 16, 18 Регламента Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого (в останній редакції) рішенням Ради Асоціації українських банків від 17.11.2010 (протокол № 3), ст. 1221, 1225 ГПК України дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2013 у третейській справі № 626/12 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Здійснюючи перегляд в апеляційному порядку судового рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, згідно ст. 99, 101 ГПК України, погодився з місцевим господарським судом та зауважив, що ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" не доведено обставин, які дають підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді Ярошовець В.М. до справи № 626/12.

Судом з'ясовано, що третейський суддя Ярошовець В.М. не заявляв самовідвід у справі № 626/12 і ця страва не є повторним розглядом справи № 284/12, в якій суддею було заявлено самовідвід. Справи № 284/12 та № 646/12 відрізняються предметом та періодом стягнення, хоча позовні вимоги заявлено на підставі одного кредитного договору, а тому зазначений вище суддя, у відповідності до п. 6.2 договору мав право бути третейським суддею про розгляді справи № 626/12, що також не суперечить Закону України "Про третейські суди" затвердженому Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 16 Закону України "Про третейські суди", склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими Регламентом третейського суду.

Умовами ч. 1 ст. 16 Регламента Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого (в останній редакції) рішенням Ради Асоціації українських банків від 17.11.2010 року (протокол № 3) (далі - Регламент) передбачено, що суддями третейського суду є особи, які відповідають вимогам, що встановлені в "Положенні про постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків" та внесені до списку третейських суддів Третейського суду.

Жодних обмежень, щодо визначення третейських суддів у третейських угодах/застереженнях Регламент не містить.

Статтею 18 вищезазначеного Регламента постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків передбачено підстави відводу чи самовідводу третейського судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про третейські суди", жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявляла самовідвід, як сторона, представник сторони, або в будь якій іншій якості.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно з частин 1 та 2 ст. 1225 ГПК України, рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з судами попередніх інстанцій, що ПАТ "Українська транспортна страхова компанія" не доведено належними засобами доказування обставин, які б чинили перешкоди для розгляду справи №626/12 третейським суддею Ярошовець В.М.

Висновки суду апеляційної інстанції, що факт самовідводу судді Ярошовець В.М. у третейській справі № 284/12 не є підставою вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до розгляду справи № 626/12 є такими, що ґрунтуються на матеріалах справи на заслуговують на увагу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки судів першої та апеляційної інстанцій, зроблені з дотриманням вимог ст. 43, 47, 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених меж розгляду справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Посилання скаржника в касаційній скарзі, що судами безпідставно не задоволено його клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи №910/791/14, колегією суддів касаційної інстанції не приймається, оскільки під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав вважати про неможливість самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Крім того, суди, під час розгляду даної справи всебічно, повно та об'єктивно дослідили всі матеріали справи в сукупності та надали вірну юридичну оцінку обставинам даної справи.

Інші доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 у справі № 910/63/13 - без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР