Історія справи

Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №904/9923/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 904/9923/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Плюшка І.А. Татькова В.І.

розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на рішення та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016у справі№ 904/9923/15господарського судуДніпропетровської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"провизнання дій неправомірними за участю представника від відповідача: Багрова Є.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2016 у справі №904/9923/15 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Плюшко І.А., Губенко Н.М. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2016.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.07.2016 у справі №904/9923/15 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Плюшко І.А., Татьков В.І. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.07.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

У листопаді 2015 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду із позовом до ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення 56 498,50 грн. матеріальної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 11.08.2015 з рахунків позивача через систему Приват24 перераховано грошові кошти, а саме по картці НОМЕР_1 при здійсненні операцій з переведення коштів було знято 5661 грн., по картці НОМЕР_2 - 37740 грн., по картці НОМЕР_3 - 13097,50грн.

Позивач стверджує, що він не здійснював вказані платежі, платіжні картки не втрачав, ПІН-коди іншим особам не передавав, тому банком здійснено несанкціоноване списання вказаних коштів.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2016 у справі №904/9923/15 (суддя Золотарьова Я.С.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 (судді: Кузнецова І.Л. - головуючий, Герасименко І.М., Широбокова Л.П.), припинено провадження у цій справі в частині стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ФОП ОСОБА_4 5661 грн. матеріальної шкоди за карткою НОМЕР_1 та 37740 грн. за карткою НОМЕР_2, в решті позовних вимог відмовлено.

Припиняючи провадження в частині вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що банком картки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 видавалися ОСОБА_4 як фізичній особі, що свідчить про наявність підстав для припинення провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суди вказали на відсутність належних та допустимих доказів порушення банком Умов та Правил надання банківських послуг, Умов та Правил обслуговування по розрахунковим карткам.

Позивачем не доведено, що банком здійснено безпідставне або помилкове списання з його рахунку суми грошових коштів.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

ФОП ОСОБА_4, не погоджуючись із судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Скаржник посилається на норми п.37.2 ст.37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та ст. 1073 ЦК України.

У скарзі стверджується, що саме відповідач розголосив конфіденційні дані про рахунки, особисті ключі, паролі рахунку позивача і це дозволило третім особам зняти кошти з рахунків. Судами не встановлено, яким чином відбулося зняття коштів з рахунків.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

ПАТ КБ "Приватбанк" заперечує проти доводів касаційної скарги та вказує, що службою безпеки банку встановлено здійснення шахраями переказів коштів, яке стало можливим в результаті недотримання ОСОБА_4 умов безпеки при користуванні продуктами банківських послуг, чим порушено Умови та Правила про надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк".

Відповідач вважає правильними висновки господарських судів попередніх інстанцій, а тому просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

10.08.2013 ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриватБанк" підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк".

На підставі підписаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_4 видано картки НОМЕР_4 (12.08.2015 замінена на картку НОМЕР_1) "Універсальна" та картку НОМЕР_5 (12.08.2015 замінена на картку НОМЕР_2).

Відповідно до анкети - заяви та довідки ПАТ КБ "Приватбанк" зазначені картки надані ОСОБА_4 як клієнту-фізичній особі.

11.03.2014 ФОП ОСОБА_4 підписано заяву про відкриття рахунків та заяву про приєднання до Умов та Правил про надання банківських послуг.

На підставі підписаних заяви про відкриття рахунків та заяви про приєднання до Умов та Правил про надання банківських послуг позивачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_6 та картковий рахунок НОМЕР_7. Картка НОМЕР_3 є карткою-ключем до корпоративного рахунку НОМЕР_6.

Підписавши заяви про відкриття рахунків та про приєднання до Умов та Правил про надання банківських послуг, позивач приєднався до договору банківського обслуговування.

Згідно п. 1.2.10 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт повинен вживати заходів щодо запобіганню втрати (викрадення) Карт, Стікеру PayPass, ПіНу (персонального ідентифікаційного номеру) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їхнього незаконного використання.

Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, Карті, контрольної інформації клієнта, ідентифікатор користувача, паролі системи Приват24, паролі (ніку) MobileBanking або проведена клієнтом операціях стане відомою іншим особам у результаті недобросовісного виконання клієнтом умов їх зберігання і використання та / або прослуховування або перехоплення інформації в каналах зв`язку під час використання цих каналів (п.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг).

За п.1.5.13 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.

11.08.2015 за допомогою системи електронних платежів Приват24 під логіном та за допомогою паролю позивача здійснено списання грошових коштів з рахунків, а саме: з рахунку НОМЕР_3 - 13097 грн. 50 коп.; з рахунку НОМЕР_1 - 5 661 грн. та з рахунку НОМЕР_2 - 37 740 грн.

За результатами службового розслідування службою безпеки ПАТ КБ "Приватбанк" складено висновок та встановлено, що в період з 9:00 год. до 11:05 год. позивачу на його номер телефонували особи, які назвались співробітниками служби безпеки ПАТ КБ "Приватбанк", запитували у позивача інформацію для входу в Приват24, для підвищення кредитного ліміту і ліміту зняття коштів, підтвердження платежів, що надходили на його фінансовий номер.

На вказані запитання позивач, не дивлячись на попередження відповідача, що направлялися в текстах смс-повідомлень ("не передавати ці паролі нікому", "не підтверджувати платежі на сайтах групи підвищеного ризику у випадку їх не здійснення" тощо), розголошував інформацію третім особам.

Блокування своїх карток позивач здійснив під час телефонної розмови із клієнтською підтримкою банку за номером 3700 о 14:51 год. До цьому часу усі шахрайські операції вже були здійсненні третіми особами, але інформація щодо успішного проведення таких операцій надходила клієнту й після закінчення платежів і блокування продуктів.

Згідно з інформацією історії клієнта в програмних комплексах встановлено, що співробітники банку персональну інформацію про клієнта, про його рахунки не дивилися, усі дії проходили в автоматичному режимі.

Судами встановлено, що операція по перерахунку коштів з рахунку позивача здійснена з коректним введенням логіну і пароля для входу до системи Приват24, у зв`язку з чим дана операція була розцінена банком як така, що проведена уповноваженою особою.

На підставі викладеного судами встановлено, що здійснення шахраями переказів коштів стало можливим в результаті недотримання позивачем умов безпеки при користуванні продуктами банківських послуг.

6. Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню при вирішенні спору

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За ст.1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають, зокрема, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За п.32.3 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Пунктом 33.2 ст.33 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Відповідно до п.11.8. Інструкції під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів.

За ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на норми ст.ст.1, 80 ГПК України та враховуючи встановлені судами обставини щодо видачі карток №№4149625803424041, 4731217108182617 позивачу як фізичній особі, господарські суди дійшли правильного висновку про припинення провадження у частині позовних вимог, що стосуються вказаних рахунків.

Як правильно враховано господарськими судами, оскільки операція по перерахунку коштів з рахунку позивача здійснена з коректним введенням логіну і пароля для входу до системи Приват24, та розцінена банком як така, що проведена уповноваженою особою, банк на підставі зазначених вище норм був зобов`язаний прийняти та виконати розпорядження позивача щодо перерахування коштів.

Судами враховано положення Умов та Правил надання банківських послуг, за якими клієнт повинен вживати заходів щодо запобіганню втрати, зокрема інформації нанесеної на карту і магнітну смугу, або їхнього незаконного використання. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах банку через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.

Судами встановлено, що саме дії позивача призвели до списання коштів з відповідного рахунку позивача, оскільки саме він повідомляв конфіденційну інформацію іншим особам.

Суди послалися на ст.ст. 33, 34 ГПК України та встановили, що позивачем не доведено вину банку в події несанкціонованого списання грошових коштів та не доведено незабезпечення відповідачем належного захисту.

Вищий господарський суд України погоджується із висновками господарських судів попередніх інстанцій, оскільки вони відповідають чинному законодавству і матеріалам справи.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено та враховано при прийнятті рішень, що позивачем належними доказами не доведено заподіяння йому матеріальних збитків саме з вини працівників банку. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки вже встановлених судами обставин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

При наявності нових обставин у справі, підтверджених належними доказами згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, зокрема, вироком суду по кримінальній справі, справу № 904/9923/15 може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у встановленому процесуальними нормами порядку.

Виходячи із зазначеного та приписів ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 904/9923/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: І. Плюшко

В. Татьков