ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Справа № 904/1012/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Панової І.Ю., Удовиченка О.С.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк",на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2016 року,у справі№ 904/1012/14 Господарського суду Дніпропетровської області,за заявоюПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" (м. Київ),доПублічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" (м. Дніпро),провизнання банкрутом,- за участю представників: від ПАТ "Укрексімбанк": Запорожан І.М. - представник (довіреність №010-01/5420 від 29.12.2016 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі за текстом - ПАТ "Банк Форум") порушено провадження у справі № 904/1012/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" (далі за текстом - ПАТ "Веста-Дніпро"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, інше.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року у справі № 904/1012/14 (головуючий суддя - Чередко А.Є., судді: Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В.) апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 904/1012/14 повернуто Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" (далі за текстом - ПАТ "ВТБ Банк") без розгляду, на підставі п.п. 2), 3), 4) ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ПАТ "ВТБ Банк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року, а справу № 904/1012/14 направити до апеляційного господарського суду на новий розгляд для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 904/1012/14 до апеляційного провадження. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.04.2017 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Представник ПАТ "Укрексімбанк" в засіданні суду касаційної інстанції, щодо вимог та доводів касаційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" послався на розсуд суду.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 року прийнято до розгляду заяву ПАТ "Банк Форум" про порушення справи про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року порушено провадження у справі № 904/1012/14 про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро"; визнано грошові вимоги ПАТ "Банк Форум" в загальній сумі 63 161 975 грн. 02 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів, інше.

03.07.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34; ЄДРПОУ 31950849).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2014 року затверджено Реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 року у справі № 904/1012/14 визнано ПАТ "Веста-Дніпро" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лукашука Миколу Васильовича.

16.12.2016 року, не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 904/1012/14 та припинити провадження у справі № 904/1012/14.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року у справі № 904/1012/14 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 904/1012/14 повернуто ПАТ "ВТБ Банк" без розгляду, на підставі п.п. 2), 3), 4) ст. 97 ГПК України.

При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що ПАТ "ВТБ Банк" не було надано до апеляційної скарги доказів надсилання її копії всім учасникам провадження, що підтверджується Актом господарського суду Дніпропетровської області № 457/16 від 13.12.2016 року; скаржником не було додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору, в установленому законом порядку та розмірі (6 699 грн. 00 коп.), що підтверджується Актом Господарського суду Дніпропетровської області № 457/16 від 13.12.2016 року; апеляційна скарга ПАТ "ВТБ Банк" подана з порушенням строку, встановленого ст. 93 ГПК України, без клопотання про його поновлення.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ПАТ "ВТБ Банк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року, а справу № 904/1012/14 направити до апеляційного господарського суду на новий розгляд для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 904/1012/14 до апеляційного провадження. При цьому, скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом, під час прийняття оскарженої ухвали, не було досліджено усіх обставин справи та не взято до уваги, що право на справедливий суд та на доступ до правосуддя не може підлягати формальним обмеженням, що перешкоджають їх вільній реалізації.

Залишаючи без задоволення касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк", колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 11113 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За приписами ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 93 ГПК України унормовано, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України. Про поновлення або про відмову у поновленні пропущеного строку може зазначатися в ухвалі як окремому документі (за підписом судді, який розглядав відповідне питання у порядку ч. 2 ст. 93 ГПК України) або в ухвалах (за підписами суддів) про повернення апеляційної скарги (ч. 2 ст. 93, п. 4) ч. 1 ст. 97 ГПК України) чи про прийняття її до провадження (ст. 98 ГПК України). Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги та про повернення останньої може бути оскаржено в касаційному порядку на підставі ч. 3 ст. 53 ГПК України. Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

Підстави повернення апеляційної скарги заявнику без розгляду визначені ст.97 ГПК України. Зокрема, відповідно до п. 4) ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, законодавець ставить питання поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення в залежність від наявності відповідного клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу.

Проте, як встановлено апеляційним господарським судом, ПАТ "ВТБ Банк" Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року про порушення справи № 904/1012/14 про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро" не було заявлено ні окремо, ні за текстом апеляційної скарги.

Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (саме на це послався апеляційний господарський суд).

У ч. 2 ст. 44 ГПК України, зокрема вказано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 року, що набрав чинності 01.11.2011 року (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.п. 9) п. 2) ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на час подання Заяви про порушення провадження у цій справі), за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство ставка судового збору складає 5 розмірів мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", встановлений у місячному розмірі - 1218 гривень.

Так, Дніпропетровським апеляційним господарським судом, на підставі матеріалів цієї справи, встановлено, що, при поданні Заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро", ПАТ "Банк Форум" було сплачено судовий збір у розмірі 6090 грн. 00 коп.

Підпунктом 4 п. 2) ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційних скарг у справі про банкрутство встановлена у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.

Таким чином, апеляційним господарським судом правомірно встановлено, що, звертаючись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 904/1012/14, ПАТ "ВТБ Банк" мало сплатити судовий збір у розмірі 6 699 грн. 00 коп. Проте, доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі скаржником подано не було, що підтверджується Актом господарського суду Дніпропетровської області № 457/16 від 13.12.2016 року.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ВТБ Банк", під час звернення до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 904/1012/14, відповідного клопотання заявлено не було, доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, також, надано не було. Проте, в матеріалах цієї справи наявний Акт Господарського суду Дніпропетровської області № 457/16 від 13.12.2016 року з якого вбачається, що в апеляційній скарзі ПАТ "ВТБ Банк", в якості додатку до неї, вказано про докази сплати судового збору (оригінал), які, на момент розкриття конверту, доставленого кур'єрською поштою від ПАТ "ВТБ Банк", були відсутні.

Таким чином, посилання ПАТ "ВТБ Банк" (в касаційній скарзі) на те, що, з огляду на обґрунтованість апеляційної скарги та складне економічне становище в країні, непрості умови для ведення банком господарської діяльності в кризових економічних умовах, господарський апеляційний суд мав звільнити скаржника від сплати судового збору, є безпідставними та не обґрунтованими.

Крім того, однією з підстав повернення апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк", апеляційним господарським судом визначено п.2) ч.1 ст.97 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.95 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

У відповідності зі ст. 94 ГПК України (якою встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги), до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За приписами п.2) ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, матеріалами справи № 904/1012/14 підтверджено той факт, що ПАТ "ВТБ Банк" до апеляційної скарги (на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 904/1012/14) не було додано доказів надіслання її копії сторонам (учасникам) у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро" (Акт Господарського суду Дніпропетровської області № 457/16 від 13.12.2016 року). Вказані обставини, також, підтверджено самим скаржником в касаційній скарзі, в якій ПАТ "ВТБ Банк" вказав на те, що представником скаржника помилково не було додано докази направлення копії апеляційної скарги сторонам у цій справі. Посилання скаржника на те, що вказані докази були подані пізніше, колегія суддів, враховуючи приписи ст.ст. 94, 95, п.2) ч.1 ст.97 ГПК України, вважає безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи встановлені у справі обставини, склад сторін у цій справі та норми процесуального законодавства, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про повернення поданої ПАТ "ВТБ Банк" апеляційної скарги, з підстав, встановлених п.п. 2), 3), 4) ст. 97 ГПК України.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення поданої ПАТ "ВТБ Банк" касаційної скарги та скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року у справі № 904/1012/14 про повернення апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 904/1012/14 ПАТ "ВТБ Банк" без розгляду.

Згідно зі ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги не спростовують встановлених апеляційним господарським судом обставин та направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2016 року у справі № 904/1012/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді: І.Ю. Панова О.С. Удовиченко