Постанова ВГСУ від 26.02.2015 року у справі №5/112-б-10

Друк

Пошук

261

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 5/112-Б-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний "Комерційний банк "Надра"

на ухвалу та на постановугосподарського суду Херсонської області від 22.05.2014 Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014

у справі№ 5/112-Б-10 господарського суду Херсонської області за заявоюПублічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"доМалого приватного підприємства "Таврія"пробанкрутство арбітражний керуючийМарченко С.О.в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "КБ "Надра" - Мацула М.Б. ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Казаєва О.О. В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Херсонської області від 04.05.2012 мале приватне підприємство "Таврія" (далі - МПП "Таврія") визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білоусова О.А.

Ліквідатор МПП "Таврія" звернувся 30.09.2013 звернувся до господарського суду з клопотанням про надання згоди на продаж майнових активів, скасування обтяжень банкрута.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.11.2013, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2013, скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, заборони відчуження та інші обмеження щодо його розпорядження; клопотання ліквідатора в частині надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 в частині розгляду клопотання ліквідатора Марченка про надання згоди на продаж майна МПП "Таврія", що є предметом забезпечення скасовано, в іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 залишено без змін, справу в частині розгляду клопотання ліквідатора боржника Марченка С.С. про надання згоди на продаж майна МПП "Таврія", що є предметом забезпечення, направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді клопотання ліквідатора банкрута про надання згоди на продаж майна МПП "Таврія", що є предметом забезпечення, послалися на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30.06.1999, тоді як застосуванню підлягали положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 22.05.2014 (суддя Пригуза П.Д.) клопотання ліквідатора в частині надання згоди господарським судом на продаж майнових активів боржника, визнаного банкрутом, задоволено повністю: дозволено ліквідатору продаж майна, що є предметом забезпечення зобов'язань банкрута - Малого приватного підприємства "Таврія", з посиланням на положення ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 (колегія суддів: Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т., Філінюк І.Г.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 22.05.2014 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк" та Публічне акціонерне товариство "Акціонерний "Комерційний банк "Надра" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 22.05.2014, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора в частині надання згоди господарським судом на продаж майна, що є предметом забезпечення.

В обґрунтування касаційних скарг заявники посилалися на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 42, 43, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на ч.4 ст.42, ч.1 ст.37, ст.43 Закону, зазначив, що оскільки право продажу усіх майнових активів належить лише ліквідатору, а можливість отримання згоди господарського суду на відчуження майна банкрута передбачена ч.4 ст.42 Закону і отримання такої згоди не ставиться у залежність від попередньої відмови кредитора від надання такої згоди, то клопотання ліквідатора про надання згоди господарським судом на продаж майна банкрута є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Однак, такі висновки судів суперечать вимогам ч.2 ст.41, ч.4 ст.42, ст.43, ч.1 ст.44 Закону.

З матеріалів оскарження ухвали господарського суду Херсонської області від 22.05.2014 вбачається, що ПАТ "Банк Форум" звертався до суду з заявою від 22.05.2014 №363/3800, в якій просив відмовити ліквідатору у наданні згоди на продаж майна боржника, що є забезпеченням вимог кредитора. ПАТ "Банк Форум" посилався на те, що в запиті ліквідатора про надання згоди на продаж заставного майна не зазначено чи проведено ним повна інвентаризація майна, його оцінка, який пропонується порядок продажу, чи визначено організаторів аукціону.

ПАТ "Комерційний банк "Надра" звернулося 22.05.2014 до суду з клопотанням, в якому зазначав, що ліквідатор банкрута Марченко С.О. направляв банку запит на погодження продажу майна. При цьому, заявником зазначено, що ліквідатор не вказав вартість майна, умови продажу та порядок продажу, у зв'язку з чим кредитор просив суд призначити незалежну оцінку майна боржника.

Відповідно до ч.2 ст.41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

При цьому згідно з ч.4 ст.42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Частиною 1 ст. 43 Закону передбачено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором.

Продаж майна банкрута відповідно до ч.1 ст.43 Закону здійснюється після проведення інвентаризації та оцінки майна.

За таких обставин, продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, можна здійснити після проведення інвентаризації майна банкрута, його оцінки та погодження способу його реалізації.

З клопотання ліквідатора Марченка С.О. про надання згоди в порядку ч.4 ст.42 Закону на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, не вбачається чи проведена ліквідатором інвентаризація майна банкрута, чи здійснена його оцінка, а суди попередніх інстанцій не встановили чи дотримано ліквідатором порядок дій та їх послідовність, яка встановлена Законом для продажу майна банкрута.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій припустилися порушень норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про надання згоди в порядку ч.4 ст.42 Закону на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає переданню на новий розгляд в частині розгляду клопотання ліквідатора МПП "Таврія" про надання згоди на продаж майна МПП "Таврія", що є предметом забезпечення до господарського суду Херсонської області.

При новому розгляді судам слід врахувати наведене, дослідити обставини дотримання ліквідатором банкрута послідовності дій, передбачених Законом, для продажу майна банкрута, та з урахуванням всіх обставин справи у їх сукупності розглянути клопотання ліквідатора МПП "Таврія" про надання згоди на продаж майна МПП "Таврія", що є предметом забезпечення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний "Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 22.05.2014 у справі № 5/112-Б-10 скасувати.

Справу №5/112-Б-10 в частині розгляду клопотання ліквідатора МПП "Таврія" про надання згоди на продаж майна МПП "Таврія", що є предметом забезпечення направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук