Історія справи

Постанова ВГСУ від 21.04.2015 року у справі №902/1593/13
Постанова ВГСУ від 24.05.2016 року у справі №902/1593/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 902/1593/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Погребняка В.Я., Полякова Б.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор"на ухвалугосподарського суду Вінницької області від 16.11.2015на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016у справі№ 902/1593/13 господарського суду Вінницької областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія"пробанкрутствоза участю представників сторін: представник Генеральної прокуратури України - Онуфрієнко М.В., представник Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" - Порало Т.І.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 у справі №902/1593/13 (суддя - Стефанів Т.В.), зокрема, задоволено частково заяву Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" (далі - ПАТ "БМ БАНК") про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" (далі - ТОВ "Турбівська цукрова компанія"), який проводився 25 грудня 2014 року, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" (далі - ТОВ "Агросем") про визнання результатів аукціону недійсними, визнання недійсним Договору купівлі-продажу ЦМК ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та визнання недійсним свідоцтва від 09 січня 2015 року; визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25 грудня 2014 року, Договір №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25 грудня 2014 року, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №5, видане 09 січня 2015 року приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у справі № 902/1593/13 (головуючий суддя: Дужич С.П., суддя Крейбух О.Г., суддя Мамченко Ю.А.) ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 у справі № 902/1593/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор" (далі - ТОВ "Вінницький цукор") залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Вінницький цукор" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у справі № 902/1593/13 в частині задоволення частково заяви ПАТ "БМ БАНК" про визнання результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25.12.2014, недійсними та задоволення заяви ТОВ "Агросем" про визнання результатів аукціону недійсними, визнання недійсним Договору купівлі-продажу ЦМК ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та визнання недійсним свідоцтва від 09.01.2015, та в частині визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25.12.2014, Договору №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25.12.2014, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №5, виданого 09.01.2015 приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В.; прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви ПАТ "БМ БАНК" про визнання результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25.12.2014, недійсними та у задоволенні заяви ТОВ "Агросем" про визнання результатів аукціону недійсними, визнання недійсним Договору купівлі-продажу ЦМК ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та визнання недійсним свідоцтва від 09.01.2015, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 50, 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 35, 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, в частині визнання недійсними результатів другого повторного аукціону, договору купівлі-продажу майна боржника та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, прийняті згідно вимог ст. 43 ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові, ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.12.2013 порушено провадження у справі № 902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в порядку, визначеному ст. 95 Закону про банкрутство.

Постановою господарського суду Вінницької області від 24.12.2013 у справі № 902/1593/13 ТОВ "Турбівська цукрова компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Жураковську Л.В.

Згідно вимог ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи із положень загальних норм ст.ст. 41, 44, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Згідно з ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що 07.05.2014, між ліквідатором та Товарною біржею "Українська універсальна біржа "Капітал" (далі - ТБ "УУБ "Капітал") було укладено Договір №АК-69 на організацію та проведення аукціону з встановленою винагородою в розмірі 2% від вартості реалізованого на аукціоні майна.

10.06.2014 ухвалою господарського суду Вінницької області організатором аукціону було визнано ТБ "УУБ "Капітал".

29.08.2014 та 17.10.2014 ТБ "УУБ "Капітал" проводились перший та повторний аукціони з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", яке знаходиться в іпотеці та заставі ПАТ "БМ Банк". Однак, торги не відбулись у зв'язку з відсутністю учасників.

12.11.2014 в газеті "Голос України" №218 ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" було оголошено конкурс на визначення організатора другого повторного аукціону та надано 10 днів на надання пропозицій від усіх бажаючих організаторів аукціонів прийняти в ньому участь. За результатами проведеного конкурсу ліквідатором визначено переможця ПП "Торги.УА".

24.11.2014 та 26.11.2014 на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Жураковською Л.В. було розміщено оголошення про проведення ПП "Торги.УА" повторного другого аукціону з продажу майна що відбудеться 25 грудня 2014 року, цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія", з початковою вартістю 23 281 999,56 грн. та характеристикою майна, яке входило в даний комплекс, а також з проектом договору купівлі-продажу, на умовах якого дане майно може бути реалізовано переможцю торгів.

03.12.2014 на веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", яке призначено на 25 грудня 2014 року.

11.12.2014 ТОВ "Вінницький цукор" подало заявку на участь в аукціоні з реалізації майна боржника ТОВ "Турбівська цукрова компанія" - цілісного майнового комплексу вартістю 23 281 999,56 грн., та сплатив, платіжними дорученнями №1-№4 від 10-11 грудня 2014 року, гарантійний внесок у розмірі 2 328 216,96 грн. на рахунок ПП "Торги.УА".

12.12.2014 ОСОБА_8 також подав заявку на участь у цьому аукціоні з реалізації цілісного майнового комплексу боржника ТОВ "Турбівська цукрова компанія" вартістю 23 281 999,56 грн. та сплатив гарантійний внесок у розмірі 2 326 199,96 грн. на рахунок ПП "Торги.УА".

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.12.2014 на веб-сайті Вищого господарського суду України було розміщено оголошення про скасування аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який був призначений на 25.12.2014.

25.12.2014 було проведено другий повторний аукціон по продажу майна банкрута, оформлений протоколом №1, згідно якого переможцем аукціону стало ТОВ "Вінницький цукор" з пропозицією 1 396 920,50 грн.

25.12.2014 між ТОВ "Вінницький цукор" в особі директора Авраменко О.В. та ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в особі ліквідатора Жураковської Л.В., за результатами проведення другого повторного аукціону було укладено Договір № 25122014 купівлі-продажу майна банкрута.

В цей же день, 25.12.2014 ліквідатором боржника Жураковською Л.В. передавальними актами №2 та №3 майно боржника було передано - ТОВ "Вінницький цукор", як переможцю торгів, за результатами проведення другого повторного аукціону.

09.01.2015 проведено реєстрацію права власності за ТОВ "Вінницький цукор", виготовлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно банкрута, придбане на другому повторному аукціоні 25.12.2014.

Згідно вимог ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові встановлено, що 28.01.2015 до господарського суду надійшла заява ПАТ "БМ БАНК" № 2270-05/5 від 27 січня 2015 року про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25 грудня 2014 року.

11.11.2015 від ТОВ "Агросем" до суду першої інстанції надійшла заява про визнання результатів аукціону недійсними, визнання недійсним договору купівлі-продажу ЦМК ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та визнання недійсним свідоцтва від 09 січня 2015 року.

Вищезазначені заяви мотивовані тим, що укладений на відкритих торгах договір купівлі-продажу майна боржника не відповідає розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України; не дотримано обов'язкових умов при укладенні договору купівлі-продажу (договір нотаріально не посвідчений); порушено процедуру і порядок підготовки та проведення торгів 25.12.2014 (відсутність торгів за вказаною в оголошенні адресою, нерозміщення фотографій на частині майна, яка підлягала продажу на аукціоні та ін.)

Суд касаційної інстанції зазначає, що підставами для визнання в судовому порядку аукціону та результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши зазначені заяви ПАТ "БМ БАНК" та ТОВ "Агросем", керуючись вимогами ст.ст. 50, 55, 58, 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 220, 236 ЦК України, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 16.11.2015 дійшов висновку, з яким в оскаржуваній постанові від 28.01.2016 погодився суд апеляційної інстанції, про визнання результатів другого повторного аукціону проведеного 25.12.2014, договору №25122014 купівлі-продажу ЦМК ТОВ "Турбівська цукрова компанія" від 25.12.2014 та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 5 від 09.01.2015 - недійсними, оскільки, ч. 2 ст. 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що в оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові встановлено, що укладений Договір № 25122014 купівлі-продажу майна боржника - банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25.12.2014 не відповідає проекту Договору купівлі-продажу вміщеному в оголошенні, оскільки, в пункті 4.3.1 проекту Договору, що укладається з переможцем аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", було визначено, що покупець зобов'язаний не допускати перепрофілювання даного об'єкту протягом п'яти років з моменту підписання Договору купівлі-продажу та/або отримання права власності на зазначений об'єкт, а в Договорі № 25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25.12.2014 зазначена умова відсутня.

Зазначена умова Договору, як встановлено господарськими судами, була направлена на те, щоб зберегти цукровий завод та не допустити його знищення.

Крім того, господарським судом зазначено, що відповідно до умов Договору № 25122014 купівлі-продажу від 25.12.2014 покупець зобов'язаний здійснити необхідні заходи, спрямовані на нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору.

Частиною 4 статті 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Приписами ст. 657 ЦК України визначено, що договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що за змістом частини другої ст. 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак, це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність, або за відсутністю підстав для такого визнання відмовляє в задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п. 12.6 вказаного Договору, зазначений Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Проте, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій із матеріалів справи, Договір № 25122014 купівлі-продажу майна банкрута від 25.12.2014, укладений за результатами проведення другого повторного аукціону між ТОВ "Вінницький цукор" в особі директора Авраменко О.В. та ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в особі ліквідатора Жураковської Л.В., в порушення вимог ч.4 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"укладено у простій письмовій формі та нотаріально не посвідчений.

Крім того, згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.

Статтею 59 вказаного Закону визначено вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, зокрема, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв'язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.

Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що визначений нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, а також вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, направлені на забезпечення можливості прийняти участь в аукціоні з продажу майна банкрута якомога ширшому колу осіб, а також направлені на забезпечення задоволення вимог кредиторів банкрута в максимально можливому розмірі за наслідками реалізації майна банкрута за найвищою ціною.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство, відповідного оголошення на нерухомому майні банкрута розміщено не було.

Також, судами попередніх інстанцій зазначено, що до цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія", що продавався, увійшли виробничі будівлі та споруди в тому числі літ. №1 - головний корпус заводу, площею 15 757,7 м2, літ. №21 - будівля контори заводу, площею 901,5 м2, літ. №2 - будівля прохідної будки, площею 108,9 м2, проте фото зазначеного майна, в порушення вимог ч. 9 ст. 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не було розміщено в повідомленні на веб-сайті.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що незважаючи на зроблене 18.12.2014 оголошення про скасування аукціону з продажу спірного майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який був призначений на 25 грудня 2014 року, 25 грудня 2014 року було проведено другий повторний аукціон з продажу майна банкрута, оформлений протоколом №1, згідно якого переможцем аукціону стало ТОВ "Вінницький цукор" з пропозицією 1 396 920,50 грн.

Проте, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, матеріали справи містять лист №1 ТОВ "Поділля-Промресурс" від 13 січня 2015 року до ПАТ "БМ БАНК", як кредитора ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в якому просило банк повідомити про час проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута, оскільки товариство мало намір у ньому прийняти участь, але, у зв'язку з повідомленням на веб-сайті про скасування другого повторного аукціону з продажу майна боржника призначеного на 25.12.2014, вважало що він проводитись не буде, а ліквідатор повідомила що він був проведений.

Таким чином, на підставі всебічного та повного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що проведення другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25 грудня 2014 року, відбулось з обмеженням кола осіб, які могли прийняти в ньому участь.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із правомірними та обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання результатів другого повторного аукціону проведеного 25.12.2014, договору №25122014 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія" від 25.12.2014 та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 5 від 09.01.2015 недійсними.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, суд касаційної інстанції зазначає, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 у справі № 902/1593/13, зокрема, пунктами 1) задоволено скаргу ПАТ "БМ БАНК", ФОП ОСОБА_10, ТОВ "Турбів-агро" на бездіяльність ліквідатора банкрута Жураковської Л.В.; 2) усунуто ліквідатора Жураковську Л.В. від виконання обов'язків ліквідатора у справі № 902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія"; 3) задоволено заяву арбітражного керуючого Фоменка А.В. про призначення ліквідатором у справі № 902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія"; 4) призначено ліквідатором у справі № 902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" арбітражного керуючого Фоменка А.В. з покладенням на останнього всіх прав та обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 7) продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Турбівська цукрова компанія" до дати наступного судового засідання - 16.12.2015; 11) задоволено частково заяву ПАТ "БМ БАНК" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25.12.2014, та задоволено заяву ТОВ "Агросем" про визнання результатів аукціону недійсними, визнання недійсним Договору купівлі-продажу ЦМК ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та визнання недійсним свідоцтва від 09.01.2015; 12) визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25.12.2014, Договір №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25.12.2014, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №5, видане 09.01.2015 приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В.; 13) в задоволенні решти вимог ПАТ "БМ БАНК" відмовлено; 14) задоволено клопотання ТОВ "Юридична компанія "Ронін" та Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області; 15) замінено учасника у справі про банкрутство № 902/1593/13, кредитора - ТОВ "Агросем", в частині права стягнення з ТОВ "Турбівська цукрова компанія" 378 186, 59 грн основного боргу за Договором поставки насіння цукрових буряків № 28.03.12-ПР від 28.03.2012 віднесеного до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, на належного - ТОВ "Юридична компанія "Ронін"; здійснено заміну кредитора - Іллінецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на його правонаступника - Іллінецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у справі № 902/1593/13 ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 у справі № 902/1593/13 залишено без змін повністю.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вищезазначена ухвала суду першої інстанції від 16.11.2015 складається фактично із декількох самостійних рішень господарського суду у справі про банкрутство, які мають різні правові підстави та процесуальні наслідки, а також підлягають оскарженню в апеляційному порядку, та стосуються, зокрема, питань розгляду скарги на дії ліквідатора, призначення нового ліквідатора, продовження строку ліквідаційної процедури, визнання результатів аукціону недійсними, заміни кредиторів у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 28.01.2016, в апеляційній скарзі ТОВ "Вінницький цукор" просило ухвалу суду першої інстанції від 16.11.2015 скасувати, в частині задоволення заяв ПАТ "БМ БАНК" і ТОВ "Агросем" і визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який відбувся 25 грудня 2014 року, Договору №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25 грудня 2014 року, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №5 від 09.01.2015 (пункти 11,12 оскаржуваної ухвали від 16.11.2015), але Рівненський апеляційний господарський суд постановою від 28 січня 2016 року залишив без змін увалу господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2015 року у повному обсязі, в мотивувальній частині постанови встановивши, що в іншій частині ухвала господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2015 року не оскаржується учасниками провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказаними діями суд другої інстанції порушив передбачене ст. 91 ГПК України право інших учасників справи про банкрутство на апеляційне оскарження ухвали господарського суду в самостійних частинах, що не були предметом апеляційного перегляду в даному випадку.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, вимоги ч.ч. 1,2 ст. 101 ГПК України, що стосуються перегляду справи про банкрутство в апеляційній інстанції слід розуміти як можливість перевірки рішення господарського суду лише в межах окремого самостійного предмету оскарження, що стосується тільки одного провадження про визнання правочинів у справі про банкрутство недійсними.

Ухвала господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2015 є комплексною та містить в собі фактично висновки щодо декількох окремих самостійних проваджень у справі про банкрутство, з яких тільки одне було предметом апеляційного оскарження.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ТОВ "Вінницький цукор" підлягає частковому задоволенню, а резолютивну частину постанови суду апеляційної інстанції від 28.01.2016 необхідно змінити та викласти її резолютивну частину в наступній редакції: "Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 у справі №902/1593/13, в частині пунктів 11, 12 щодо визнання недійсними результатів другого повторного аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника - залишити без змін."

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у справі № 902/1593/13 змінити та викласти резолютивну частину постанови Рівненського апеляційного господарського суду в наступній редакції:

"Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 у справі №902/1593/13, в частині пунктів 11, 12 щодо визнання недійсними результатів другого повторного аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника - залишити без змін."

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков