Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 916/2812/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача не з'явилися

від третьої особи не з'явилися

від прокуратури Гудименко Ю.В. (посвід. № 014715)

від Інспекції ДАБК в Одеській області не з'явилися

від Тарутинської РДА не з'явилися

від Серпневської селищної ради не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Кришталь" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.14р. та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.14р.

у справі № 916/2812/14

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Кришталь", смт. Серпневе Одеської області

до Спілки громадян-співвласників майна "Промінь", смт. Серпневе Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача "Спілка громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Тарутинський", смт. Серпневе Одеської області

та за участю прокурора Тарутинського району Одеської області в інтересах держави в особі: 1) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, м. Одеса; 2) Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, смт. Тарутине Одеської області; 3) Серпневської селищної ради, смт. Серпневе Одеської області

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.08.14р. у справі № 916/2812/14 (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено повністю, визнано право власності позивача за набувальною давністю на наступні об'єкти нерухомості: будівлі та споруди вівцеферми (комплекс будівель та споруд № 2): будівля вівчарні, інв. № 35/357 - будівля № 7, будівля вівчарні, інв. № 35/358 - будівля № 3, будівля вівчарні, інв. № 35/359 - будівля № 8; будівлі та споруди будівельної бригади, розташовані по вул. Леніна, 173, в смт. Серпневе Тарутинського району Одеської області, які складаються з адміністративної будівлі літ."А" площею 54,4 кв.м., складу літ. "Б" площею 239 кв.м., столярного цеху літ."Б1" площею 85,9 кв.м., складу літ. "В" площею 56,6 кв.м., убиральні літ. "Г" площею 2,1 кв.м, пилорами літ."Д" площею 29,6 кв.м.; складу літ."Є" площею 141,1 кв.м., дворової споруди № 1-6, та інших споруд літ."І"; будівлі та споруди гаражу, розташовані за адресою: вул. Маяковського, 16, смт. Серпневе, Тарутинского району Одеської області, які складаються: бокси літ. "А" площею 794,1 кв.м, склад літ. "Б" площею 161,3 кв.м., будинок полевода літ."В" площею 39 кв.м., мехмайстерня літ. "Г" площею 983,7 кв.м, будівля диспетчерської літ. "Д" площею 66 кв.м., надвірні споруди № 1-3, інші споруди літ."І"; будівлі та споруди зернотоку, розташовані за адресою: вул. Кравченка, 4, смт. Серпневе, Тарутинського району Одеської області, які складаються: будівля зерноскладу літ. "А" площею 581,8 кв.м.; будівля переробки зерна літ. "Б" загальною площею 155,8 кв.м., критий тік літ. "В" загальною площею 3613,5 кв.м., будівля охорони літ. "Г" загальною площею 6,1кв.м, вагова літ. "Д" загальною площею 11,6 кв.м, навіс літ. "Є" загальною площею 605,9 кв.м, склад літ. "Ж" загальною площею 166,1 кв.м.; дизельна літ. "З" загальною площею 25,9 кв.м.; убиральна літ."И" загальною площею 1 кв.м, надвірні споруди; інші споруди літ. "І".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.14р. (головуючий Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) вказане рішення скасовано, у позові відмовлено.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.14р. (головуючий Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) з позивача в дохід Державного бюджету України стягнуто 1712,10 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із прийнятими постановами апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 27.11.14р. та додаткову постанову від 04.12.14р. скасувати, а рішення від 15.08.14р. залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 121, 129, 143 Конституції України, ст. 344 ЦК України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 11, 27-38 Закону України "Про місцеве самоврядування", ч. 2 ст. 2, ст. ст. 4, 27, 32, ч. 2 ст. 35, ч.1. ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

01.03.04р. між СВК "Тарутинський" та ПСП "Кришталь" укладено договір №1, згідно якого ПСП "Кришталь" протягом 5 років зобов'язалося погасити кредиторську заборгованість СВК "Тарутинський" (додаток № 1) в сумі 1837542 грн, а останній для забезпечення зобов'язань передає у власність ПСП "Кришталь" майно у вигляді основних та оборотних засобів (додаток № 2) на зазначену суму (п.п.1.2, 2.2). Строк дії договору встановлений до виконання сторонами всіх зобов'язань (п. 3.1).

Комісією СВК "Тарутинський", засновником і головним бухгалтером ПСП "Кришталь" 01.03.4р. було підписано акт прийому-передачі основних та оборотних засобів на загальну суму 1837542 грн (а.с. 19-20 т. 1), яким позивачу було передано, зокрема, по 151 рахунку: п. 2 автогараж (інв. № 48/327), п. 3 будівлю будівництва (інв. № 57/334), п. 5 зерносклад (інв. № 47/337), п. 12,13, 14 вівчарні (інв. № 35/353).

Рішенням Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області № 357 від 06.07.10р. присвоєно будівлям та спорудам вівцеферми, які розташовані на землях Серпневської селищної ради, за межами населеного пункту, на відстані 500 м у східному напрямку адресу: комплекс будівель та споруд № 2, Серпневська селищна рада Одеської області, номери 7 (інв. № 35/357), 3 (інв. № 35/358), 8 (інв.№ 35/359).

На замовлення позивача Тарутинським РБТІ у 2010 році було виготовлено три технічні паспорти на будівлі і споруди, що знаходиться в смт. Серпневе: гаражу - вул. Маяковського, 16; будівельної бригади - вул. Леніна, 173 та зернотоку - вул. Кравченка 4,16.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.10р. у справі № 2-32/88-06-3471 ліквідовано та припинено юридичну особу Сільськогосподарський виробничий кооператив "Тарутинський" у зв'язку з визнанням його банкрутом. 05.09.10р. проведена державна реєстрація припинення даної юридичної особи.

Згідно довідки № Ж-7 від 11.01.11р. Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, СВК "Тарутинський" правонаступників не має (а.с. 204 т. 1).

15.07.14р. приватне сільськогосподарське підприємство "Кришталь", звернулося з позовом до Спілки громадян-співвласників майна "Промінь" про визнання на підставі частини 1 ст. 344 ЦК України права власності за набувальною давності на нерухоме майно: будівлі та споруди вівцеферми (комплекс будівель та споруд № 2): будівля вівчарні, інв. № 35/357 - будівля № 7, будівля вівчарні, інв. № 35/358 - будівля № 3, будівля вівчарні, інв. № 35/359 - будівля № 8; будівлі та споруди будівельної бригади, розташовані по вул. Леніна, 173, в смт. Серпневе Тарутинського району Одеської області, які складаються з адміністративної будівлі літ."А" площею 54,4 кв.м., складу літ. "Б" площею 239 кв.м., столярного цеху літ."Б1" площею 85,9 кв.м., складу літ. "В" площею 56,6 кв.м., убиральні літ. "Г" площею 2,1 кв.м, пилорами літ."Д" площею 29,6 кв.м.; складу літ."Є" площею 141,1 кв.м., дворової споруди № 1-6, та інших споруд літ."І"; будівлі та споруди гаражу, розташовані за адресою: вул. Маяковського, 16, смт. Серпневе, Тарутинского району Одеської області, які складаються: бокси літ. "А" площею 794,1 кв.м, склад літ. "Б" площею 161,3 кв.м., будинок полевода літ."В" площею 39 кв.м., мехмайстерня літ. "Г" площею 983,7 кв.м, будівля диспетчерської літ. "Д" площею 66 кв.м., надвірні споруди № 1-3, інші споруди літ."І"; будівлі та споруди зернотоку, розташовані за адресою: вул. Кравченка, 4, смт. Серпневе, Тарутинського району Одеської області, які складаються: будівля зерноскладу літ. "А" площею 581,8 кв.м.; будівля переробки зерна літ. "Б" загальною площею 155,8 кв.м., критий тік літ. "В" загальною площею 3613,5 кв.м., будівля охорони літ. "Г" загальною площею 6,1кв.м, вагова літ. "Д" загальною площею 11,6 кв.м, навіс літ. "Є" загальною площею 605,9 кв.м, склад літ. "Ж" загальною площею 166,1 кв.м.; дизельна літ. "З" загальною площею 25,9 кв.м.; убиральна літ."И" загальною площею 1 кв.м, надвірні споруди; інші споруди літ. "І".

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.08.14р. у справі № 916/2812/14 позов задоволено повністю у відповідності до ст.ст. 15, 16, ч. 1 і 4 ст. 344 ЦК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.14р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено "Спілку громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Тарутинський".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.14р. вказане рішення скасовано, у позові відмовлено. Постанова мотивована недоведеністю позивачем ознак володіння спірним майном, які є необхідними для набуття права власності за набувальною давністю, наявністю у позивача певного юридичного титулу - договору від 01.03.04р., згідно якого останній володіє вказаним майном, а також пред'явленням позову до не належного відповідача.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.14р. з позивача в дохід Державного бюджету України стягнуто 1712,10 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 4 наведеної норми визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія погоджується з доводами заявника касаційної скарги, що наявність судового спору стосовно виділення Жежу В.Г. майнового паю в натурі (справа № 6/90-10-2437 господарського суду Одеської області) не може заперечувати відкритість володіння позивача спірним нерухомим майном, оскільки володіння визнається відкритим (очевидним) якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Проте даний помилковий висновок суду апеляційної інстанції не призвів до прийняття неправильного по суті рішення.

Як встановлено судами, позивач володіє спірним майном на підставі договору від 01.03.04р. та акту приймання-передачі основних та оборотних засобів, укладеного з СВК "Тарутинський", державна реєстрація якого була припинена 05.09.10р.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна (його правонаступник) або орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Як встановлено апеляційним господарським судом, Спілка громадян-співвласників майна "Промінь" не правонаступник СВК "Тарутинський", а тому є неналежним відповідачем у справі. Крім того, судом встановлено, що відсутня така ознака набуття права власності за набувальною власністю як безперервне володіння, оскільки у вересні 2011 року частина спірних приміщень була зайнята відповідачем.

За таких обставин, на думку колегії, апеляційний господарський суд обгрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

В постанові апеляційної інстанції має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення (п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України). З огляду на те, що в резолютивній частині постанови від 27.11.14р. суд не розподілив судові витрати, обгрунтованим є винесення у відповідності до ст.ст. 49, 88 ГПК України 04.12.14р. додаткової постанови про стягнення 1712,10 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги з позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржені постанови прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Кришталь" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.14р. та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.14р. у справі № 916/2812/14 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова