Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 905/6917/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014р. у справі господарського суду№905/6917/13 Донецької області за позовом державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" дотовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 74 540,00грн. не з'явився не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення з відповідача на користь позивача 74540,00грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в груповій залізничній накладній №49194376, що перевозився у вагонах №№68702257 та 60653169.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.12.2013р. (суддя Макарова Ю.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 74540,00грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в груповій залізничній накладній №49194376, що перевозився у вагонах №№68702257 та 60653169, посилаючись на те, що акт загальної форми №374/ваги від 26.03.2013р.та комерційний акт АА№048721/128 від 26.03.2013р. складені у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є належними доказами неправильного зазначення маси вантажу в груповій залізничній накладній №49194376.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014р. (судді Шевкова Т.А., Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013р. скасовано та прийнято нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення, посилаючись на те, що акт загальної форми та комерційний акт не є належними доказами у даній справі.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014р., а рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013р. залишити в силі.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 21.03.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (вантажовідправник) зі станції Легендарна Донецької залізниці на Бурштин Львівської залізниці відвантажило на адресу ПАТ ДТЕК "Західенєрго" (вантажоодержувач) за груповою залізничною накладною №49194376 у вагонах №68702257, №60653169 вантаж - концентрат вугільний.

При оформленні залізничної накладної №49194376 у вагоні №68702257 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 71000кг, у вагоні №60653169 вказано масу вантажу: нетто 67000кг.

Судом першої інстанції встановлено, що завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника, оскільки у розділах 24 та 26 вказаної накладної зазначено, що маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах.

На попутній станції Нижнеднепровськ-Вузол Придніпровської залізниці вагони №68702257, №60653169 з вантажем у зв'язку із виявленням невідповідності фактичної маси вантажу з масою, яка зазначена вантажовідправником у накладній №49194376, були затримані, про що складено акт загальної форми №374/ваги від 26.03.2013р.

За результатами контрольної переважування станцією Нижнеднепровськ-Вузол складений комерційний акт АА№048721/128 від 26.03.2013р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагонів №68702257, №60653169 на 150т електронно-тензометричних вагах станції (перевірені 07.02.2013р.) виявилось, що при переваженні вага брутто у вагоні №68702257 складає 96100кг, тара за документом 20700кг, нетто 75400кг, що більш накладної та понад вантажності вагону на 4400кг; у вагоні №60653169 вага брутто 93850кг, тара за документом 23800кг, нетто 70050кг, що більш накладної на 3050кг та понад вантажність вагону на 1050кг. В комерційному акті також містяться відомості про те, що при перевірці виявлено навантаження вантажу у вагонах нерівномірне, на рівні бортів, без поглиблень, поверхня навантаження маркована вапном, маркування не порушене. Вагон №68702257 без дверей, без люків, у вагоні №60653169 торцеві двері та розвантажувальні люки з обох сторін зачинені. Течі вантажу немає. У технічному відношенні вагони справні. При повторному переваженні вагонів вага підтвердилась.

Як встановлено судом з комерційного акту АА№048721/128 від 26.03.2013р. зважування спірного вагону здійснювалось 26.03.2013р. на 150-тонних електронно-тензометричних вагах, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 07.02.2013р., які визнані придатними для застосування.

Судом першої інстанції встановлено, що надлишок вантажу з вагонів №68702257 та №60653169 загальною масою 7450кг був відправлений за досильною накладною №45784758 у вагоні №60440914, вагон №68702257 був відправлений з вагою 71000кг на станцію призначення за накладною досильною №45514221, а вагон №60653169 був відправлений з вагою 67000кг на станцію призначення за досильною накладною №45514239.

Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ст.307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до Правил складання актів комерційні акти на вантаж, що перебуває у дорозі, складається у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Оскільки обставини, які стали підставою для складання комерційного акту АА№048721/128 від 26.03.2013р. встановлені і засвідчені 26.03.2013р. актом загальної форми №374/ваги, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний комерційний акт був складений відповідно до Правил складання актів та є належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, а саме надлишку понад вантажопідйомність.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту.

Згідно із ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезень.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата зазначена у накладній №49194376 за перевезення вантажу у вагоні №68702257 складає 7518,00грн., у вагоні №60653169 складає 7390,00грн., а тому позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній №49194376 масу вантажу у вагонах №68702257, №60653169 нарахований штраф відповідачу в загальному розмірі 74540,00грн.

Розрахунок вказаного штрафу перевірений судом першої інстанції і визнаний вірним та таким, що відповідає ст.ст.118, 122 Статут залізниць України.

Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції зазначивши, що 24.03.2013р. зі станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на станцію Легендарна Донецької залізниці надіслана телеграма №2981, в якій повідомлено, що при контрольному зважуванні вагонів виявлено, що маса вантажу більш документу та перевищує вантажопідйомність вагону №68702257 на 4050кг; у вагоні №60653169 маса вантажу більш документу на 4150кг та понад вантажопідйомність вагону на 2150кг, тобто невідповідність маси вантажу у вагонах №68702257, №60653169 даним, зазначеним у залізничній накладній, була виявлена 24.03.2013р., проте акт загальної форми та комерційний акт датовані 26.03.2013 року, що є порушенням п.4 Правил складання актів, згідно якого на вантаж, що перебуває у дорозі, комерційні акти складаються у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. Уразі неможливості скласти комерційні акти у вказані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

26.03.2013р. зі станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на станцію Легендарна Донецької залізниці надіслана телеграма №3091, з якої слідує, що при контрольному переважуванні вагонів №68702257, №60653169 виявлено надлишок вантажу 4400кг та 3050кг відповідно.

За результатами контрольного переважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол і був складений комерційний акт АА№048721/128 від 26.03.2013р.

Накладна №49191376 від 21.03.2013р. не містить відмітки залізниці про складення комерційного акту АА№048721/128 від 26.03.2013р. та акту загальної форми №374/ваги від 26.03.2013р., обсяг заповнення якої передбачено у графі 49 основного перевізного документу, що є порушення приписів п.п.4.1, 4.2, 4.3 Правил оформлення перевізних документів.

При наявності встановлених обставин, приймаючи до уваги суперечливі відомості у наданих позивачем документах стосовно маси вантажу, апеляційний суд не визнав акт загальної форми та комерційний акт АА№048721/128 від 26.03.2013р. належними доказами, підтверджуючими факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №49194376, тому рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013р. скасував, а позовні вимоги визнав такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України також зазначає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення посилався на здійснення переважування вантажу на 150-тонних вагах станції Знам'янка Одеської залізниці, і що згідно технічного паспорту засобу вимірювальної техніки станції Знам'янка Одеської залізниці дата прийняття ваг в експлуатацію 26.12.2012р., в той час як переважування здійснювалось на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014р. у справі №905/6917/13 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова