Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 910/14903/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д.Кривди, С.Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"на постановувід 07.10.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/14903/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Магістральне будівництво"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавна фінансова інспекція в м.Києві, Державна фінансова інспекція у Львівській областіпростягнення 607 737,41 грну судове засідання прибули представники:позивачаНекрасов Д.А. (дов. від 11.01.2016 № 2-06),відповідачаОмаркадієва Е.Б. (дов. від 28.09.2015 №28-09/01),Державної фінансової інспекції в м.Києві Дяченко С.В. (дов. від 14.01.2016 № 26-16-17-17/318),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін, Державної фінансової інспекції в м.Києві, та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральне будівництво" про зобов'язання провести коригування вартості робіт на суму 607 737,41 грн в сторону її зменшення та стягнення 607 737,41 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 залучені до участі у справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Львівській області та Державна фінансова інспекція у м. Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 (суддя І. Курдельчук), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 (колегія суддів: О.Агрикова, А.Мальченко, М. Чорногуз), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

12.06.2012 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладений договір підряду (далі - Договір), у відповідності до п.1.1 якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі на свій ризик виконати своїми матеріалами і механізмами, обладнанням, згідно з дефектним актом (додаток № 1 до Договору), технічних вимог і якісних характеристик (додаток № 2 до Договору), за завданням замовника таку роботу: ремонт антикорозійного покриття об'єктів магістральних газопроводів УМГ "Львівтрансгаз", а саме: ліквідація контакту "труба-опора" та ремонт під хомутами МГ Комарно-Држкордон Ду700, Ру55 через р. Стрв'яж (50,2 км., 26,7 км.) - 2 переходи - 19 опор, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити її.

Згідно з п.3.1 Договору за виконану роботу замовник перераховує підряднику, у відповідності до кошторисної документації (додаток № 3 до Договору) 2 456 152,80 грн, у тому числі ПДВ 20% 409 358,80 грн.

Відповідно до довідки ревізії ДФІ у Львівській області від 02.09.2014 та вимоги про усунення порушень від 22.10.2014 №05-14/1498, ревізією встановлене завищення вартості виконаних проектних, будівельно-монтажних та ремонтних робіт підрядними організаціями на порушення вимог "Правил визначення вартості будівництва" ДБН д.1.1-1-2000, затвердженої Наказом Держбуду від 27.08.2000 №174, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди (збитків).

Зустрічною звіркою ТОВ "Магістральне будівництво" встановлене порушення в актах: від 31.10.2012 форми КБ2в №4 за жовтень 2012 року та від 31.10.2012 форми КБ2в №5 за жовтень 2012 року на суму 607 737,41 грн.

17.12.2014 позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу №4500/6-06, в якій просив провести коригування вартості робіт та зняти зайві суми витрат згідно з довідкою ревізії.

25.12.2014 відповідач надіслав на адресу ПАТ "Укртрансгаз" заперечення вих. №65/12 на претензію-вимогу, в якій вказав: на відсутність підстав для проведення коригування (зменшення) вартості виконаних робіт; про те, що договори підряду та акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2В) підписані сторонами та повністю підтверджують факт прийняття робіт згідно з умовами договорів підряду.

Враховуючи вказане, позивач звернувся із позовом у даній справі.

Встановивши наведені обставини, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

На виконання умов Договору відповідач виконав роботи, які без зауважень були прийняті позивачем.

Ціна Договору та вартість робіт була узгоджена, як самим позивачем, так і головним державним аудитором Парубієм Т.М. Контрольно-ревізійного управління у Львівській області, якого направлено 06.01.2011 провести державний фінансовий аудит окремих господарських операцій (операційного аудиту).

Кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата виконаних за Договором робіт, а отже, за наявності правової підстави.

ПАТ "Укртрансзгаз" не заявляло жодних зауважень чи претензій щодо об'єму чи якості виконаних робіт.

Відповідно до пункту 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 для виконання покладених на неї завдань Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Однак, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Відповідна позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові від 22.01.2013 № 3-69гс12.

Отже, враховуючи ту обставину, що сторони погодили вартість робіт в договорі підряду зміна умов якого в односторонньому порядку не допускається, роботи були виконані належним чином, позивач не зазначив жодних зауважень, а отже визнав, що відповідач виконав належним чином, вчасно і якісно роботи, передбачені Договором та оплатив виконані роботи, то відповідачем не порушено умови укладеного між сторонами договору підряду, положення законодавства та права позивача, а перераховані кошти не є безпідставно отриманими, у зв'язку з чим вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Згідно з ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У той же час, виявлені під час ревізії порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Щодо вимоги позивача про проведення коригування вартості робіт в сторону її зменшення, то відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позовна вимога про зобов'язання провести корегування вартості робіт, які вже виконані, прийняті та оплачені, як спосіб захисту цивільного права чинним законодавством України, не передбачена.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій у позові відмовили.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати, і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Висновок судів попередніх інстанцій у спорі, що є предметом розгляду, про те, що встановлення контролюючим органом у ході зустрічної звірки відповідача завищення вартості виконаних робіт, за умови виконання відповідачем та оплати позивачем робіт у розмірі, встановленому Договором, не може бути підставою для стягнення з відповідача збитків у розмірі завищеної суми, є правомірним.

Позивачем не доведена протиправна поведінка відповідача у вигляді порушення умов Договору, зокрема в частині встановленої ціни, як і не доведене настання реальних збитків позивача, тобто витрат які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ч.2 ст. 22 ЦК України).

Разом з тим, правомірним є і висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволені позовної вимоги про зобов'язання провести корегування вартості робіт, які вже виконані, прийняті та оплачені, як такої, що не відповідає встановленим законом способам захисту порушеного права.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виявлені у ході здійснення ревізії фінансово-господарської діяльності порушення можуть бути підставою для притягнення осіб, що допустили відповідні порушення, до встановленої законодавством відповідальності.

За таких обставин, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі № 910/14903/15 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил