Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 925/564/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня"на рішення та постановугосподарського суду Черкаської області від 12.05.2015 Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 у справі № 925/564/15 господарського суду Черкаської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Безпека"доПублічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня"простягнення 684 928,55 грн.,за участю представників: від позивачаТарасова С.Г.від відповідачаКотьол О.В.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Макс Безпека" (далі - ТОВ "Макс Безпека") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня" (далі - ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня") та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої судом, просило суд стягнути з відповідача на користь позивача 684 928,55 грн., у тому числі: 447 500,00 грн. - основний борг, 188 610,74 грн. - сума, на яку збільшилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів, 6 894,45 грн. - три проценти річних, 41 923,36 грн. - пеня.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.05.2015 у справі № 925/564/15 (суддя Дорошенко М.В.) позов ТОВ "Макс Безпека" задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня" на користь позивача 447 500,00 боргу, 41 923,36 грн. пені, 188 610,74 грн. інфляційних нарахувань, 6 894,45 грн. трьох процентів річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 (колегія суддів у складі: Куксова В.В. - головуючого, Шаптали Є.Ю., Гончарова С.А.) рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2015 у справі № 925/564/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 12.05.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 у справі № 925/564/15, ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Макс Безпека" відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 22.12.2015 о 10 год. 35 хв.

22.12.2015, до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Макс Безпека" на касаційну скаргу ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня", у якому позивач проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.12.2010 між ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня" (Замовник) та ТОВ "Макс Безпека" (Виконавець) укладено договір про надання охоронних послуг № 105 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Замовник передав, а Виконавець прийняв під охорону об'єкт, вказаний у дислокації постів, що є додатком № 1 до Договору, та визначено вид охорони як охоронно-сторожова. За умовами Договору Замовник зобов'язався сплачувати Виконавцю встановлену плату.

У п. 2.1 Договору сторони визначили щомісячну суму Договору у розмірі 120 000 грн.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що фактичне надання Виконавцем послуг фіксується сторонами у двосторонньому акті виконаних робіт, який складається не пізніше 5-го числа місяця, що настає за звітним місяцем.

Відповідно до п. 2.3 Договору оплата щомісячної суми Договору здійснюється шляхом перерахування Замовником платежу в розмірі 50% суми, вказаної у п. 2.1 Договору, на рахунок Виконавця до 15 числа місяця, що настає за звітним, а решти суми - до 30-го числа місяця, що настає за звітним. Платежі здійснюються на підставі рахунку-фактури, що виставляється Виконавцем.

Згідно з п. 5.8.1 Договору Замовник зобов'язався сплачувати Виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9.1 та п. 9.2 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011. Якщо після закінчення терміну дії Договору сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається продовженим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за 10 діб.

01.12.2014 ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня" і ТОВ "Макс Безпека" уклали додаткову угоду б/н до Договору, якою припинили дію Договору за згодою його сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на виконання Договору ТОВ "Макс Безпека" протягом серпня-листопада 2014 надало ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня" послуги із забезпечення охорони об'єкта на загальну суму 480 000 грн., у тому числі: у серпні 2014 року на суму 120 000 грн., у вересні 2014 року на суму 120 000 грн., у жовтні 2014 року на суму 120 000 грн. і у листопаді 2014 року на суму 120 000 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014 № ОУ-0000193, від 30.09.2014 № ОУ-0000214, від 31.10.2014 № ОУ-0000231 та від 30.11.2014 № ОУ-0000251.

22.01.2015 ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня" частково оплатило надані йому позивачем у серпні 2014 року за Договором охоронні послуги у сумі 32 500 грн. Решту вартості охоронних послуг, наданих протягом серпня-листопада 2014 року у сумі 447 500,00 грн. (480 000 грн. - 32 500 грн.), відповідач не оплатив, порушивши свої грошові зобов'язання за Договором на вказану суму.

За прострочення оплати наданих за Договором охоронних послуг ТОВ "Макс Безпека" нарахувало ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня" до сплати:

- 41 923,36 грн. передбаченої п. 5.8.1 Договору пені у розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, за шість місяців прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконано, з урахуванням часткової оплати відповідачем у січні 2015 року боргу за серпень 2014 року у розмірі 32 500,00 грн.;

- 188 610,74 грн. передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних нарахувань за період прострочення з жовтня 2014 року по квітень 2015 року з урахуванням часткової оплати відповідачем у січні 2015 року боргу за серпень 2014 року у розмірі 32 500 грн.;

- 6 894,45 грн. передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних від простроченої суми за період прострочення з 16.09.2014 про 08.05.2015, з урахуванням часткової оплати відповідачем у січні 2015 року боргу за серпень 2014 року у сумі 32 500,00 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 447 500,00 грн. боргу за надані позивачем у серпні-листопаді 2014 року охоронні послуги за Договором, а також передбаченої п. 5.8.1 Договору пені у розмірі 41 923,36 грн. та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних нарахувань у розмірі 188 610,74 грн. та трьох процентів річних у розмірі 6 894,45 грн. та правомірно задовольнив позов.

Доводи ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня", викладені у касаційній скарзі, про те, що всупереч умовам Договору позивачем не було виставлено відповідачу рахунки-фактури, на підставі яких необхідно було перераховувати кошти, а тому у відповідача не виникло обов'язку перерахувати відповідні кошти, колегією суддів касаційної інстанції відхиляються, оскільки рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 29.09.2009 у справі № 37/405).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 та рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2015 у справі № 925/564/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук