Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року Справа № 925/2213/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивача відповідачівОСОБА_4 (дов. від 15.04.2015 р. №б/н) ОСОБА_5 (дов. від 02.07.2014 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФермерського господарства "Арій"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 р.у справі № 925/2213/14 господарського суду Черкаської областіза позовомФермерського господарства "Арій"до1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6; 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7простягнення 341 400, 00 грн. безпідставно отриманих коштів

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2014 року Фермерське господарство "Арій" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 341 200,00 грн. безпідставно отриманих коштів та стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 200,00 грн. за договором поруки від 05.09.2014 р. часткового забезпечення зобов'язання (часткової поруки) відповідача (1) перед позивачем.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.01.2015 р. у даній справі (суддя Скиба Г.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Авдеєва П.В., суддя Яковлєва М.Л., суддя Кропивна Л.В.), рішення господарського суду Черкаської області від 20.01.2015 р. скасовано. Припинено провадження у справі №925/2213/14 за позовом Фермерського господарства "Арій" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про стягнення 341 400,00 грн. Стягнуто з Фермерського господарства "Арій" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 3 414, 00 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Фермерське господарство "Арій" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.

В своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 р., а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 надає додаткові пояснення по справі та просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.07.2015 р. касаційну скаргу у справі №925/2213/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.07.2015 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.07.2015 р. касаційну скаргу у справі №925/2213/14 відкладено на 22.07.2015 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 22.07.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Фермерським господарством "Арій" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 не було укладено письмового договору (правочину) купівлі-продажу, постачання тощо, на придбання за плату трактора "Джон Дір 8400" та погодженого сторонами асортименту (специфікації) та належної якості.

В матеріалах справи міститься розписка від 21.09.2012 р., відповідно до якої ОСОБА_6 засвідчив, що отримав від голови Фермерського господарства "Арій" ОСОБА_8 5 000,00 грн. передоплати за трактор "Джон Дір 8400".

Крім того, в матеріалах справи міститься рахунок №12 від 21.09.2012 р. на оплату позивачем трактора "Джон Дір 8400" за 726 400,00 грн.

З даного рахунку вбачається, що продавцем виступає ОСОБА_6

Позивач платіжним дорученням №335 від 25.09.2012 р. перерахував ОСОБА_6 726 400,00 грн. за трактор згідно виставленого рахунку.

25.09.2012 р. ОСОБА_6 видав довіреність фізичній особі ОСОБА_8 (голова Фермерського господарства "Арій"), якою уповноважив розпоряджатися та користуватися (продати, здати в оренду, обміняти, передати в позичку) трактором "Джон Дір 8400" 1997 р., який знятий з обліку.

Судами встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі від 25.09.2012 р. ОСОБА_6 передав по Генеральному дорученню Фермерському господарству "Арій" колісний трактор "Джон Дір 8400".

Трактор "Джон Дір 8400" був оглянутий представниками позивача без зауважень.

26.09.2012 р. позивач направив лист-вимогу про повернення коштів у розмірі 726 400, 00 грн.(адресат чи одержувач вимоги не вказаний).

10.12.2012 р. трактор "Джон Дір" 1997 р. був проданий ОСОБА_8 через товарну біржу ОСОБА_9 на підставі договору комісії №067435.

В подальшому, а саме 10.06.2014 р. позивач направив Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 письмову вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 726 400, 00 грн.

05.09.2014 р. між Фермерським господарством "Арій" в особі голови та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 було укладено договір часткового забезпечення зобов'язання (часткової поруки) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 перед Фермерським господарством "Арій" на суму 200,00 грн.

З огляду на матеріали справи, Фермерське господарство "Арій" звертається до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 341 200,00 грн. безпідставно отриманих коштів та стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 200,00 грн. за договором поруки від 05.09.2014 р. часткового забезпечення зобов'язання (часткової поруки) відповідача (1) перед позивачем.

Припиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за змістом спірних правовідносин поданий позивачем позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 безпідставно отриманих коштів не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки ОСОБА_6 в даному випадку виступає як фізична особа, а не як суб'єкт підприємницької діяльності.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що припинити провадження у справі необхідно і за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 коштів за договором поруки, адже вона є похідною від позовних вимог про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Проте вказані висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для припинення провадження у справі були зроблені без належної правової оцінки всіх правовідносин сторін.

Так, відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно з частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам, наведено у статті 12 Господарського процесуального кодексу України, частиною першою якої визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України, від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" встановлено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідачі у даній справі є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання з внесенням даних до ЄДРПОУ та з присвоєнням ідентифікаційних номерів.

Крім того, вирішуючи питання про підсудність даного спору, судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено банківський рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, який використовується в ПАТ "Райффайзен банк Аваль" за НОМЕР_1, і на який позивачем були перераховані кошти.

Адже, відповідно до Інструкції "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", затвердженою Постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. №280, нумерація банківських рахунків носить ідентифікаційну інформацію щодо власника такого рахунку та дозволених до проведення по такому рахунку операцій. Принцип ідентифікації відображений у плані рахунків, як систематизованому переліку рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.

У п. 26 зазначеної Інструкції (кошти клієнту банку) вказано, що нумерація банківського рахунку, що розпочинається із цифр 2605 свідчить, що даний рахунок використовується на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток.

З викладеного вбачається, що Фермерське господарство "Арій" перерахувало суб'єкту господарювання - ОСОБА_6 грошові кошти на придбання трактора "Джон Дір 8400" 1997 р.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено і договір поруки, який був укладений між суб'єктом підприємницької діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та Фермерським господарством "Арій".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що враховуючи характер наявних правовідносин та визначений позивачем предмет спору, суд апеляційної інстанції дійшов помилково висновку щодо непідвідомчості даного спору господарським судам України.

Відповідно ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки рішення суду першої інстанції апеляційним господарським судом не переглядалось, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Арій" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 р. у справі №925/2213/14 скасувати, справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова