Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 6/330пд

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представника відповідача А. Романюка (дов. від 31.12.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Персонал Сервіс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2015 року у справі № 6/330 пд за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Персонал Сервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" про визнання правочину недійсним,

УСТАНОВИВ: У грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Персонал Сервіс" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24 червня 2014 року позов задоволено з мотивів невідповідності правочину закону.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2015 року (судді М. Черленяк, Н. Пелипенко, П. Тихий) рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Персонал Сервіс" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статті 203 Господарського кодексу України, статей 202, 203, 215, 601 Цивільного кодексу України, статей 4, 42, 43, 20, 22, 32, 35, 43, 79 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Персонал Сервіс" у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що відповідач направив позивачеві заяву від 7 листопада 2011 року № 576 про зарахування зустрічних однорідних вимог, обґрунтувавши припинення зобов'язання обов'язком сплатити позивачеві вартість придбаного майна на загальну суму 1 279 743 грн 45 коп. за договорами від 22 квітня 2011 року № 100, від 7 липня 2011 року № 123 та від 8 липня 2011 року № 123/2 та обов'язку позивача погасити борг у розмірі 4 907 561 грн 39 коп.- компенсації за не використані щорічні відпустки працівниками, які були переведені на роботу з товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Персонал Сервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант".

Позивач заперечує проти припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог і вважає, що вчинений відповідачем односторонній правочин не відповідає вимогам статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України, оскільки вимоги сторін не є однорідними; правочин вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; спори між сторонами щодо розрахунків за договорами купівлі-продажу майна на загальну суму 1 279 743 грн 45 коп. і про стягнення 4 907 561 грн 39 коп. вирішуються в господарських судах.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що вимоги відповідача щодо стягнення 1 279 743 грн 45 коп. не є безспірними, а проведення одностороннього припинення зобов'язань за договорами купівлі-продажу майна є передчасним.

Апеляційний господарський суд з таким висновком правомірно не погодився.

За правилами статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом. Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2014 року у справі № 24/104-908/3946/14, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агенство "Азов Персонал Сервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" 2 669 847 грн 85 коп. За змістом частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Строк виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу майна від 22 квітня 2011 року № 100, від 7 липня 2011 року № 123, від 8 липня 2011 року № 123/2 настав і доказів про відсутність обов'язку товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" сплатити товариству з обмеженою відповідальністю "Азов Персонал Сервіс" вартість придбаного майна у заявленому до зарахування розмірі відсутні.

Апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність посилання позивача на неоднорідність зобов'язань сторін, оскільки зобов'язання відповідача за договорами купівлі-продажу майна сплатити його вартість і зобов'язання позивача перерахувати суми компенсацій за невикористані відпустки при звільнені працівників в порядку переведення є грошовими, а отже однорідними.

Господарським судам не подано доказів щодо застосування до спірних правовідносин правил статті 602 Цивільного кодексу України.

Ураховуючи, що відповідачем були дотримані вимоги статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в позові.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2015 року у справі № 6/330 пд залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Персонал Сервіс" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець