Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 915/1671/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуНабузького професійного аграрного ліцеюна постанову від 30.01.2014Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 915/1671/13 господарського суду Миколаївської області за позовом Набузького професійного аграрного ліцеюдоМиколаївської міської радиза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторона позивача1) Міністерства освіти і науки України, 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївський області,за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторона відповідача3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Медіа"провизнання незаконним та скасування рішенняВ судове засідання прибули представники сторін:позивачане з'явились;відповідачаБондар В.А. (дов. від 09.07.2013 № 1571/02.02.01-22/01/14/13);третьої особи-1Костюченко О.В. (дов. від 03.03.2014 № 9/1-9-44);третьої особи-2не з'явились;третьої особи-3не з'явились;ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року позивач - Надбузький професійний аграрний ліцей звернувся до господарського суду з позовом до Миколаївської міської ради (надалі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Міністерства освіти і науки Україн, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївський області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Медіа" (надалі - ТОВ "Прогрес-Медіа", третя особа-3) про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 22.06.1990 № 197 в частині оформлення права власності на будинок за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 38, за ЖЕК-2 Центрального району (з урахуванням уточнених позовних вимог від 11.11.2013).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013 у справі № 915/1671/13 (суддя Семенчук Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 (колегія суддів: Туренко В.Б. - головуючий, судді - Поліщук Л.В., Таран С.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - Надбузький професійний аграрний ліцей звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 та рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не застосовано приписи частини 3 ст. 87, ст. 871, частини 2 ст. 89 Цивільного кодексу Української РСР, ст. ст. 1, 4, 9, частини 1 ст. 26 Закону України "Про власніть" від 06.03.1990, частини 2 ст. 10 Закону СРСР "Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарсьва в СРСР" від 09.04.1990, які діяли на час прийняття оскаржуваного рішення, що призвело до неправильної оцінки правовідносини сторін та є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідач - Миколаївська міська рада у відзиві на касаційну скаргу позивача заперечив проти її доводів та просила оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Також, до суду касаційної інстанції надійшли пояснення тертьої особи-1 - Міністерства освіти і науки України, в яких Міністерство підтримало доводи позивача викладені у касційній скарзі та просило скаргу задовольнити у повному обсязі.

Сторони та треті особи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги, проте позивач та треті особи-2 та 3 своїм правом взяти участь в судовому засіданні не скористалися.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача та тертьої особи-1 та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що предметом позову є матеріально-правова вимога про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 22.06.1990 № 197, яким оформлено право власності ЖЕК-2 Центрального району на будинок за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 38.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що оскаржуване рішення виконкому порушує законні права та інтереси (право оперативного управління) Надбузького професійного аграрного ліцею, якому на підставі Наказу Миколаївського обласного управління профтехосвіти від 08.09.1988 № 305 було передано з балансу СПТУ- 26 на баланс СПТУ- 31 двоповерхову нежитлову будівлю, загальною площею 725,1 кв. м, яка розташована за адресою: вул. Велика Морська, 38. При цьому Надбузький професійний аграрний ліцей є правонаступником СПТУ № 31 (Сливинське училище механізації сільського господарства, яке з 06.01.1964 перейменовано в СПТУ № 1, а з 27.08.1984 реорганізоване в СПТУ № 31), що підтверджується довідкою Надбузького аграрного ліцею від 28.05.2013 № 486. Втім, Акт приймання-передачі нежитлових будівель по вул. Велика Морська, 38 в м. Миколаєві з балансу СПТУ- 26 на баланс СПТУ- 31 відсутній. Проте, на підтвердження свого права оперативного управління на зазначений будинок позивачем надано довідку Надбузького професійного аграрного ліцею від 27.05.2013 № 487, в якій вказано, що двоповерхова господарська будівля площею 725,1 кв. м, знаходиться в оперативному управлінні ліцею та перебуває на його балансі із вартістю станом на 01.05.2013 - 331 062,00 грн.; відповідно до технічного паспорту на громадський будинок, виданого Миколаївським МБТІ станом на 16.07.2002, власником будинку по вул. Велика Морська, 38, є ПТУ № 31, який складається з літ. А-2 - двоповерхова адміністративно-учбова будівля, загальною площею 725,1 кв. м; літ. Б-1, б, б2, б3, б4 - житлово-адміністративна будівля; літ. В-1 - методкабінет; літ. Г-1 - вбиральня; літ. З-1 - гараж, площа цих літер не зазначена, експлікація, технічна характеристика відсутні; № 5, 7, 8 - огорожа; № 4 - ворота; I - замощення.

Крім цього, позивачем надано Договір оренди будинку від 24.03.2003, який укладений між Надбузьким професійним аграрним ліцеєм (Орендодавець) та Миколаївським обласним управлінням земельних ресурсів (Орендар), з якого вбачається (п. п. 1.1.-1.4.), що об'єктом оренди є одноповерховий нежитловий будинок, загальною площею 166,5 кв.м, двоповерховий нежитловий будинок, загальною площею 725,1 кв.м, супутні споруди та підсобні приміщення: гараж, загальною площею 55,7 кв.м, вбиральня, загальною площею 8,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 38. Зазначений договір був укладений на сто років, тобто до 24.03.2103 включно. В подальшому, Договір оренди будинку від 24.03.2003 був розірваний на підставі Угоди від 19.12.2012. На виконання вищезазначеної Угоди сторонами підписано Акт прийманння передачі об'єкта оренди від 11.01.2013 відповідно до якого повернуто майно, а саме: одноповерховий нежитловий будинок загальною площею 166, 5 кв.м, супутні споруди і підсобні приміщення: гараж, загальною площею 55,7 кв.м (відсутній), вбиральня, загальною площею 8,3 кв.м. (відсутня), а також зазначено, що право власності на двоповерховий нежитловий будинок, загальною площею 725,1 кв.м, перейшло до ТОВ "Прогрес-Медіа" на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 08.052009 у справі № 17/971/07-НР.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.10.2012 за вих. № 1/11-16913 підтверджено, що на балансі ліцею знаходиться майно: господарська будівля площею 725,1 кв. м, господарська будівля площею 166,5 кв. м, вбиральня площею 8,3 кв. м, гараж площею 55,7 кв. м, яке є державною власністю та закріплено за позивачем на праві оперативного управління.

Саме з посиланням на вищезазначені документи позивач вважає, що він володіє, користується та розпоряджається будівлями за адресою: вул. Велика Морська, 38, на праві оперативного управління, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 22.06.1990 № 197 як такого, що порушує права власника.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 22.06.1990 № 197, Миколаївським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення № 2904, на житлову будівлю (споруда) за адресою: вул. Велика Морська, 38, що складається з 2-х житлових будинків, власником яких є ЖЕК-2 Центрального району м. Миколаєва.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого Миколаївським ММБТІ станом на 29.11.2007, власником будинку по вул. Велика Морська, 38, м. Миколаїв є територіальна громада міста в особі Миколаївської міської ради і складається з літ. А-2 - двоповерхова будівля нежитлового приміщення офісу, загальною площею 761, 2 кв. м; Б-1 - житловий будинок; В-1 - адмінбудівля; З-1 - гараж, Г-1 - вбиральня; № 4, 5, 7, 8 - огорожа (площа цих літер не зазначена).

Крім цього, під час розгляду господарської справи № 17/971/07-НР за позовом ТОВ "Прогрес-Медіа" до Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб: КП "Миколаївське ММБТІ ", ТОВ "Соборне", ТОВ "Соборне-1" про визнання права власності встановлено, що на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 22.06.1990 № 197, постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311, рішення виконкому Миколаївської обласної ради від 09.03.1992 № 62, житловий та нежитловий фонд, розташований у м. Миколаєві переданий до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва. Зазначене свідчить про перехід права власності на будинок по вул. Велика Морська, 38, до територіальної громади м. Миколаєва, а ЖЕК-2 Центрального району став балансоутримувачем зазначеної будівлі. Рішенням Миколаївської міської ради від 21.05.2004 № 20/31 створено комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Соборне", згідно п. п. 2.1.1., 4.1 Статуту КЖЕП "Соборне", ЖЕК-2 є його структурним підрозділом, і спірна будівля закріплена за КЖЕП на праві господарського відання.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу УРСР (чинного на час передачі майна) майно, закріплене за державними, міжколгоспними, державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними організаціями, перебувало в оперативному управлінні цих організацій.

Порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також: колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, визначався законодавством Союзу РСР і Української РСР (ст. 91 Цивільного кодексу УРСР).

В силу приписів пункту 5 Постанови Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 № 285, передача будинків і споруд провадилась:

а) міністерствами, державними комітетами і відомствами УРСР міністерствам, державним комітетам і відомствам СРСР та виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів - за рішенням цих міністерств, державних комітетів, відомств УРСР, попередньо погодженим, відповідно, з міністерством, державним, комітетом і відомством СРСР, виконавчим комітетом обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів. Міністерства, державні комітети і відомства УРСР, виконавчі комітети обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів приймають будинки і споруди, які передають їм міністерства, державні комітети і відомства СРСР, за попередньо погодженими рішеннями;

б) виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів міністерствам, державним комітетам і відомствам СРСР і УРСР - за рішенням виконавчих комітетів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів, попередньо погодженим з заінтересованими міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР і УРСР;

в) одними міністерствами, державними комітетами і відомствами УРСР іншим міністерствам, державним комітетам і відомствам УРСР - за рішеннями цих міністерств, державних комітетів, відомств УРСР;

г) одними підприємствами, об'єднаннями, організаціями та установами республіканського підпорядкування іншим підприємствам, об'єднанням, організаціям та установам республіканського підпорядкування того ж самого міністерства, державного комітету, відомства УРСР - за рішенням цього міністерства, державного комітету, відомства УРСР;

д) одними виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів іншим виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів - за рішеннями виконавчих комітетів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів;

є) одними підприємствами, об'єднаннями, організаціями і установами місцевого підпорядкування іншим підприємствам, об'єднанням, організаціям та установам місцевого підпорядкування того ж самого виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів - за рішенням цього виконавчого комітету.

За встановленого та враховуючи вимоги законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що Миколаївське обласне управління профтехосвіти, яке видало наказ від 08.09.1988 № 305 не відносилося до переліку осіб зазначених в статті 91 Цивільного кодексу УРСР, у взаємозв'язку із пунктом 5 Постанови Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 № 285, які на той час мали повноваження здійснювати передачу будівель та споруд Надбузькому професійному аграрному ліцею.

Згідно з пунктами 1, 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, (чинної на час передачі спірного майна) затвердженої наказом Міністерства комунального господарства УРСР від 31.01.1966, реєстрації підлягали будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності.

Пунктами 22, 23 вищевказаної Інструкції, на підставі правовстановлюючих документів, перелічених в Додатку № 1, бюро технічної інвентаризації складає письмовий висновок та на підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою. Якщо на документі про право особистої власності на будинок немає місця для реєстраційного напису, власнику надається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.

Виходячи з цього, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що наказ Миколаївського обласного управління профтехосвіти від 08.09.1988 № 305, на який позивач посилається як на підставу виникнення у нього права оперативного управляння, не є правовстановлюючим документом згідно зазначеної Інструкції, крім того цей наказ не містить опису об'єкту нерухомого майна, що не дає змоги його ідентифікувати з огляду на наявність у інвентаризаційній справі № 650, яка надана на запит суду Миколаївським бюро технічної інвентаризації, трьох об'єктів, а саме: житлового будинку літ. А, житлового будинку літ. Б та учбового корпусу літ. В, які мають площу, етажність та вартість.

Відповідно до пунктів 132, 134 Положення про бухгалтерський облік основних засобів (фондів) державних, кооперативних (крім колгоспів) та громадських підприємств та організацій (додаток до листа Міністерства фінансів СРСР від 07.05.1976 № 30), передача основних засобів (фондів) одним підприємством (організацією) іншому здійснюється шляхом складання акту прийому-передачі. Списання з балансу безоплатно переданих основних засобів здійснюється на підставі акту прийому-передачі та письмового повідомлення (авізо) приймаючої організації про оприбуткування прийнятих об'єктів.

Всупереч вищенаведеним правовим положенням, які були чинними на час передачі спірного майна, позивачем не надано відповідного акту-прийому передачі та письмового повідомлення (авізо), що унеможливлює визначити, який саме об'єкт нерухомого майна було передано Надбузькому професійному аграрному ліцею та визначити обсяг порушених прав позивача оскаржуваним рішенням.

З огляду цього, суди дійшли висновку, що технічний паспорт від 16.07.2002, виготовлений Миколаївським ММБТІ, лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.10.2012 №1/11-16913, та довідки Надбузького професійного аграрного ліцею від 03.12.2012 № 61 та від 06.12.2012 №753, не є первинними документами, які б підтверджували факт здійснення господарської операції з передачі позивачу спірної будівлі в оперативне управління, а отже позивачем в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами виникнення у нього права оперативного управляння на спірне майно, про захист якого ним заявлено, що є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про відсутність у Набузького професійного аграрного ліцею належних доказів, які б свідчили про виникнення у останнього права оперативного управління на майно, яке було передане на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 22.06.1990 № 197 в частині оформлення права власності на будинок за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 38, за ЖЕК-2 Центрального району.

Так, у відповідності з положеннями ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР, цивільні права та обов'язки виникають, зокрема: із угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому; із адміністративних актів.

В даному випадку, обґрунтування Набузького професійного аграрного ліцею своїх прав на спірне приміщення, а отже і порушення його права оспорюваним рішенням виконкому, не спирається на жодну угоду, або адміністративний акт, а також не підтверджене правовстановлюючими документами, які передбачені Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Як свідчить викладене, позивач, в порушення ст. 33 ГПК України, не довів обставин, на які він посилався як на підстави свої позовних вимог, у зв'язку з чим колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили йому у задоволенні позовних вимог.

Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. Окрім того, ці доводи зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 22.06.1990 № 197 в частині оформлення права власності на будинок за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 38, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, касаційна скарга Набузького професійного аграрного ліцею залишається без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Набузького професійного аграрного ліцею залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 та рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013 у справі № 915/1671/13 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.А. Кролевець