Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 922/5206/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Прокопанич Г.К. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу "ПІВНІЧНА ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНА СИСТЕМА" державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", м. Харків,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2015

зі справи № 922/5206/15

за позовом державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу "ПІВНІЧНА ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНА СИСТЕМА" державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - Підприємство), м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСТАР" (далі - Товариство), м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна фінансова інспекція України (далі - Інспекція),

про стягнення 5 998,80 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Страшко В.М. предст. (дов. выд 21.03.2016)

відповідача - не з'явився

третьої особи - Дяченко С.В. предст. (дов. від 05.02.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства про стягнення збитків в розмірі 5998,80 грн., завданих внаслідок завищення вартості робіт, виконаних Товариством на підставі договору від 31.05.2012 № 150-22/49П-12 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2015 у справі № 922/5206/15 (суддя Денисюк Т.С.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 (судді Слободін М.М. - головуючий, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.), в позові відмовлено повністю.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати постанову апеляційного господарського суду зі справи та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акта з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 31.05.2012 Підприємством як замовником та Товариством як підрядником укладено Договір, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи з реконструкції ВРП 110 кВ ПС 330 кВ "Конотоп", шляхом заміни ПВ 110 кВ "ШСВ" ком. 8 та "Королевець" ком. 9 на елегазові та ТС-110 КВ для вимикача 110 кВ "Королевець" ком. 9 на елегазові згідно з технічними вимогами;

- ціна Договору є твердою і становить 1 750 800, 00 грн. з ПДВ та визначається Зведенням витрат (додаток № 3), (пункт 3.1 Договору);

- згідно з додатковою угодою № 2 до Договору зменшено ціну Договору та викладено пункт 3.1 Договору в наступній редакції: "ціна цього Договору є твердою та становить 1 387 709,04 грн., крім того ПДВ 20% - 277 541,81 грн., разом з ПДВ 1 665 250,85 грн. і визначається Зведенням витрат (додаток № 4);

- згідно з актом приймання-передачі устаткування від 24.12.2012 № 01 підрядник передав замовнику обладнання на загальну суму 1 137 700,39 грн. з ПДВ;

- згідно підписаних Товариством та Підприємством актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2012 року від 24.12.2012 № 1, № 2, № 2/1, № 3 Товариством виконано роботи визначені Договором на загальну суму 513 531,67 грн., в тому числі: згідно акта № 1 - 269 689,56 грн., № 2 - 161 750,77 грн., № 3 - 25 834,56 грн. та № 2/1 - 56 256,78 грн. Акти підписані Підприємством без заперечень та зауважень;

- за обладнання та виконані роботи за Договором Підприємством перераховано Товариству 1 651 232,06 грн.;

- Інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Підприємства та його відокремлених підрозділів за період з 01.07.2011 по 30.06.2013, а також зустрічну звірку Товариства;

- зіставленням вартості придбання матеріалів з їх вартістю, що включена до актів приймання виконаних будівельних робіт Інспекцією встановлено завищення вартості матеріалів за Договором на суму 5998,80 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства на користь Підприємства 5 998,80 грн. збитків.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як передбачено частинами першою та другою статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з частиною першою статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частин першої - третьої статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до частини першої статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до приписів статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У відповідності до статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Договір повністю виконано його сторонами, тобто роботи виконані, прийняті та оплачені Підприємством згідно погодженої сторонами вартості робіт, жодних претензій зі сторони замовника до підрядника заявлено не було.

Таким чином, вимагаючи повернення частини виконаного за Договором, позивач фактично вимагає перегляду ціни Договору після його виконання, що є порушенням вказаних вимог чинного законодавства.

Частиною першою статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з приписами статті 22 ЦК України під збитками розуміються:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, що полягає у порушенні зобов'язання (невиконання або виконання його з порушенням умов), та завдання у зв'язку з цим збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Частинами першою, другою статті 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно із статтями 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За приписами статей 525, 526 названого Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Укладений сторонами Договір, як встановлено попередніми судовими інстанціями, недійсним ні повністю, ані в частині ціни договору не визнавався і зміни до нього не вносилися; докази перевищення сторонами кошторису - відсутні.

Відтак, оскільки сторонами у справі було укладено Договір, а кошти, які Підприємство просило стягнути з Товариства, отримано останнім як оплату належно виконаних за Договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - Договору, і вони не можуть вважатися ні збитками, ані безпідставно набутим майном.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 22.01.2013 № 5006/18/13/2012.

Таким чином, попередніми судовими інстанціями обґрунтовано відмовлено в позові зі справи.

При цьому господарськими судами обґрунтовано відхилено посилання скаржника на акт Інспекції, як на беззаперечний доказ заподіяння збитків, оскільки встановлені органами державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України, тобто сам лише акт перевірки не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків та не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

З урахуванням наведеного, постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального і процесуального права, та визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового акта не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 зі справи № 922/5206/15 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу "ПІВНІЧНА ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНА СИСТЕМА" державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Г. Прокопанич

Суддя В. Селіваненко