Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 920/2122/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Палія В.В.

Селіваненка В.П.

за участю представників:

Позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;

Відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2015

у справі № 920/2122/13 господарського суду Сумської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

до публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

про стягнення 4 192 481,73 грн.

за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

про стягнення 31 203,36 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", просило стягнути з відповідача 3 954 531,87 грн. основного боргу, 197 726,59 грн. пені, 4 830,30 грн. інфляційних втрат, 35 392,97 грн. 3% річних (т. 1, а.с. 2-6).

Заперечуючи проти позову, публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулось з зустрічним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" 26 451,22 грн. збитків та 4 752,10 грн. штрафу (т. 1, а.с. 37-42).

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Коваленко О.В.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" 323 819,83 грн. основного боргу, 155 703,01 грн. пені, 35 392,97 грн. 3% річних, 4 830,30 грн. інфляційних збитків. Провадження у справі в частині стягнення 3 630 712,04 грн. основного боргу припинено. В іншій частині у первісному позові відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (т. 4, а.с. 216-221).

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 4 830,30 грн. інфляційних втрат, стягнувши з відповідача за первісним позовом 1 745,39 грн. інфляційних втрат (т. 4, а.с. 251-253).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2015 (головуючий Пелипенко Н.М., судді Івакіна В.О., Камишева Л.М.) повернуто апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (т. 4, а.с. 228-230).

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2015 скасувати, справу передати до апеляційної інстанції для прийняття апеляційної скарги до провадження, посилаючись на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права (т. 4, а.с. 245-247).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2016 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.03.2016 (т. 4, а.с. 243-244).

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення і просить залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судове засідання 22.03.2016 представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга, встановлені ст. 94 ГПК України, відповідно до якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір", який набрав чинності 01.11.2011 (далі - Закон № 3674-VІ).

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону № 3674-VІ, зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ (в редакції, чинній станом на грудень 2013) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно з пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ (в редакції, чинній станом на листопад 2015) за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" та пунктом 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з змінами і доповненнями) роз'яснено, що Законом № 3674-VІ передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата у 2013 році у місячному розмірі з 1 січня становила 1 147 гривень.

Отже, станом на грудень 2013 за подання первісного позову, предмет якого становив майновий характер (стягнення 4 192 481,73 грн.) сплаті підлягав судовий збір у розмірі 68 820,00 грн. (1 147 грн. * 60), а за подання зустрічного позову (стягнення 31 203,32 грн.) сплаті підлягав судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

Враховуючи приписи пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ (в редакції, чинній станом на листопад 2015) при зверненні з апеляційною скаргою публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" повинно було сплати судовий збір у розмірі 75 702,00 грн. (68 820,00 грн. * 110%) (максимальну ставку сплати судового збору за подання апеляційної скарги за вимогами майнового характеру).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, до поданої апеляційної скарги публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" долучено платіжне доручення від 12.11.2015 № 28983 (т. 4, а.с. ), яким сплачено судовий збір лише у сумі 2 009,70 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що ненадання публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому Законом № 3674-VІ порядку та розмірі є підставою, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, для неприйняття апеляційної скарги до розгляду та її поверненню.

Слід зазначити, що неправильне визначення апеляційним господарським судом суми, яка підлягала сплаті при зверненні публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" з апеляційною скаргою (не 69 175,95 грн., а 75 702,00 грн.) не є підставою для зміни чи скасування оскарженого судового акту, оскільки заявником апеляційної скарги у будь якому разі сплачено судовий збір у значно меншому розмірі.

Крім того, цей недолік апеляційний господарський суд не позбавлений можливості усунути шляхом прийняття ухвали згідно ст. 89 ГПК України.

Частиною 2 ст. 11113 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було допущено порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого акту, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що ним оскаржувалось рішення місцевого господарського суду лише в частині стягнення 4 830,30 грн., а тому судовий збір повинен був сплачуватись в залежності від оспорюваної суми є хибними з огляду на приписи пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ саме в редакції, чинній станом на листопад 2015.

Крім того, відповідач не реалізував свої право на звернення з заявою про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору, у порядку передбаченому ст. 8 Закону № 3674-VІ.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2015 у справі № 920/2122/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.П. Селіваненко