Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 916/4000/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", м. Одеса,

на рішення господарського суду Одеської області від 11.12.2014

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015

у справі № 916/4000/14

за позовом комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (далі - Підприємство), м. Одеса,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ГРЕГОРІ АРБЕР" (далі -Товариство), м. Одеса,

про стягнення 144 527,47 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства про стягнення 144 527,47 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 25.01.2013 по 01.05.2013 як вартості безпідставно набутого майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.12.2014 у справі № 916/4000/14 (суддя Степанова Л.В.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 (судді Головей В.М. -головуючий, Савицький Я.Ф., Шевченко В.В.), у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на те, що боржником за заявленою позивачем вимогою про стягнення заборгованості за визначений у позові період є товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР", і така заборгованість визнана і списана як безнадійна у справі про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР".

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 27.09.2005 Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради як орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" як орендарем укладено договір оренди цілісного майнового комплексу комунального виробничо-торгівельного підприємства "ВІРА", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20 (далі -Договір оренди);

- за умовами Договору оренди орендар зобов'язався своєчасно сплачувати фактичні витрати за користування мережами водопостачання та водовідведення, електроенергією та іншими комунальними послугами (пункт 5.6 Договору оренди);

- Договір оренди укладено строком на 49 років і діє з 27 вересня 2005 року до 27 вересня 2054 року включно. Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, банкрутства орендаря (пункти 10.1, 10.7 Договору оренди);

- 01.11.2006 позивачем як теплопостачальною організацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" як споживачем укладено договір на постачання теплової енергії № 4470 (далі Договір № 4470), за умовами якого теплопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором;

- згідно з пунктом 2.1 Договору № 4470 теплова енергія постачається споживачу в приміщення торгового дому "Грегорі Арбер" за адресою: вул. Ільфа та Петрова, 20 на опалення в обсягах згідно з Додатком 1 до цього договору;

- Договір № 4470 набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року. Договір припиняє свою дію у випадках, зокрема, ліквідації будь-якої із сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати теплової енергії (пункти 2.1, 10.1 - 10.3 Договору № 4470);

- згідно з пунктом 10.4 Договору № 4470 останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін;

- відповідно до пункту 1.3 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ГРЕГОРІ АРБЕР", затвердженого рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом від 17.01.2013 № 2 та зареєстрованого 22.01.2013 за № 15561070002045633, Товариство створено шляхом реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" та виділення з нього нового товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ГРЕГОРІ АРБЕР";

- 25.01.2013 Департаментом комунальної власності Одеської міської ради як орендодавцем, товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ГРЕГОРІ АРБЕР" як орендарем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" як колишнім орендарем укладено договір до Договору оренди, відповідно до пункту 1 якого у зв'язку з реорганізацією колишнього орендаря та переходом права до орендаря за взаємною згодою сторони цього договору преамбулу Договору оренди виклали у такій редакції: "Департамент комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ГРЕГОРІ АРБЕР" (Орендар) уклали цей договір про наведене нижче";

- ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2013 у справі № 916/1132/13 товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" визнано банкрутом та відкрито стосовно останнього ліквідаційну процедуру;

- у межах справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" позивач звернувся із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 160 769,63 грн. (заборгованість за Договором № 4470 за період з 01.01.2013 по 01.06.2013). Дані вимоги розглянуті ліквідатором та визнані у повному обсязі;

- ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2013 у справі № 916/1132/13, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2013, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР", припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР", кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну; вимоги, незадоволені за відсутністю майна, визнано погашеними; провадження у справі № 916/1132/13 припинено.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію, яка поставлялася в приміщення торгового дому "Грегорі Арбер" у період з 25.01.2013 по 01.05.2013, як вартості безпідставно набутого майна.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на приписи статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), які регулюють питання щодо набуття та збереження майна без достатньої правової підстави.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги те, що позивач звертався із заявою про визнання конкурсним кредитором у межах господарської справи № 916/1132/13 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЕГОРІ АРБЕР" щодо заборгованості за спожиту теплову енергію, яка поставлялася в приміщення торгового дому "Грегорі Арбер" у період з 25.01.2013 по 01.05.2013 і його вимоги визнані ліквідатором у повному обсязі, при цьому, кредиторська заборгованість списана як безнадійна; встановивши відсутність доказів на підтвердження виникнення даної заборгованості у відповідача по справі, - дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи Підприємства не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 11.12.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 зі справи № 916/4000/14 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій