Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 908/2974/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради, м. Бердянськ, Запорізька область

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015

зі справи № 908/2974/14

за позовом комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради, м. Бердянськ, Запорізька область (далі-Підприємство)

до відповідача Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя (далі-відділення АМК України)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Приазовкурорт", м.Бердянськ

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Ігнатьєв Д.П.;

відповідача - Новицький М.З.;

третя особа - не з'явилася.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Підприємство звернулося з позовом, згідно з яким просило визнати недійсним рішення відділення АМК України від 25.06.2014 № 29-рш у справі № 02/19-14.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.2014 (суддя Смірнов О.Г.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 (колегія суддів у складі: суддя Сіверін В.І. - головуючий, судді Медуниця О.Є. і Терещенко О.І.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати рішення господарського суду від 04.11.2014, постанову апеляційного суду від 11.02.2015 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, 25.06.2014 відділенням АМК України було прийнято рішення № 29-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 02/19-14, яким визнано, що Підприємство у період 2013 року - січень - червень 2014 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з водопостачання та водовідведення в територіальних (географічних) межах м.Бердянськ Запорізької області (в межах мереж обслуговування) як таке, що не мало жодного конкурента. Визнано, що дії Підприємства, які полягали в укладанні зі споживачами (юридичними особами та фізичними особами-підприємцями) договорів про надання послуг з водопостачання та водовідведення, зміст та умови яких порушували права споживачів та не відповідали вимогам нормативно-правових актів у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а також дії Підприємства, які полягали в укладанні зі споживачами (населенням) договорів на надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, зміст та умови яких порушували права споживачів та не відповідали вимогам Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, шляхом дій суб'єкта господарювання, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які б були неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. За вказані порушення на Підприємство був накладений штраф у загальному розмірі 50 000,00 грн., який підлягав сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Зобов'язано Підприємство припинити наведені порушення шляхом приведення умов відповідних договорів з певними категоріями споживачів у відповідність до вимог чинного законодавства.

Дослідженим у справі обставинам попередні судові інстанції дали належну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що фактичні обставини, які були встановлені за справою відповідачем, давали останньому можливість дійти висновку про те, що позивач, який не мав конкурентів на ринку названих послуг в означеному періоді, займав монопольне (домінуюче) становище на цьому ринку, адже у споживачів вказаних послуг була відсутня альтернатива в її отриманні, оскільки тільки Підприємство здійснює надання зазначених послуг у м.Бердянську.

Інші встановлені за справою обставини суди також обґрунтовано взяли до уваги і, з урахуванням положень Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.07.2008 за № 936/15627, дійшли правильного висновку про те, що Підприємство безпідставно встановлювало у договорах про надання послуг з водопостачання та водовідведення, з відповідними категоріями споживачів, умови щодо припинення надання послуг абоненту та розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби, які не були передбачені чинним законодавством, що могло призвести до ущемлення інтересів споживачів. При цьому суди вірно вказали на те, що такі дії Підприємства були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, оскільки за умов її існування, споживачі мали б змогу обрати іншого суб'єкта господарювання, який би надавав відповідні послуги та дотримувався вимог законодавства.

Посилання позивача на неправильність рішення відділення АМК були перевірені судами, які, з огляду на викладене, дійшли обґрунтованого висновку про їх безпідставність та невідповідність фактичним обставинам справи.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 зі справи № 908/2974/14 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко