Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 20.04.2017 року у справі №910/11492/16 Постанова ВГСУ від 20.04.2017 року у справі №910/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Справа № 910/11492/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Губенко Н.М., Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргиДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016у справі№ 910/11492/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Столичний ЦУМ"доДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання укладеною додаткову угоду (договору про внесення змін до договору)за участю представників:

позивача: Євтушенко В.В.

відповідача: Глущенко Д.В., Жук А.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 у справі № 910/11492/16 (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 (головуючий суддя Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), визнано укладеною додаткову угоду (договір про внесення змін ) від 01.06.2016 до договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 276 від 25.12.2013 у наступній редакції:

Пункт 3.1. договору викласти у наступній редакції:

3.1.1 забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, за наступним графіком:

- по 100,00 тис. грн. (без ГІДВ) у строк з січня 2014 року по вересень 2015 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця,

- 5524,98 тис. грн. (без ПДВ) до введення об'єкту будівництва в експлуатацію та зарахування витрат забудовника на будівництво інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами, на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві; Банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві; Код банку: 820019; Код ЄДРПОУ: 37993783; р/р: 31517921700001; Код доходів: 24170000.

3.1.2 Розрахункова сума пайового внеску, що підлягає сплаті забудовником за договором зменшується на суму кошторисної вартості витрат, понесених забудовником на будівництво інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами, у тому числі, але не виключно, інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури теплопостачання на суму 2328,61719 тис. грн.; інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури електропостачання на суму 31678,10164 тис. грн.; інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури водопроводу та каналізації (у тому числі дощової ) на суму 873,99572 тис. грн.; інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури електромереж зовнішнього освітлення на суму 485,34 тис. грн.;

Загалом на суму 43366,05455 тис. грн.

3.1.3 Виконання обов'язку забудовника зі сплати 5524,98 тис. грн. (без ПДВ з урахуванням коригування на індекс інфляції на дату укладання додаткової угоди), здійснюється виключно за рахунок витрат, понесених забудовником на будівництво інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами.

У випадку якщо розмір витрат, понесених забудовником, буде недостатнім для повного виконання обов'язку зі сплати пайового внеску, забудовник зобов'язується до дати введення об'єкту в експлуатацію, перерахувати відповідну недостатню суму грошових коштів (різниця між розміром пайового внеску (з урахуванням коригування на індекс інфляції) та розміром витрат, понесених забудовником, (визначеним у відповідності до положень п. 3.1.2. договору) за реквізитами, зазначеними за текстом договору.

2. Сторонами також узгоджується, що штрафні санкції (штраф, пеня), передбачені умовами договору, застосовуються Департаментом економіки та інвестицій з урахуванням строків виконання зобов'язань, передбачених цією додатковою угодою, незважаючи на дату набуття нею чинності. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня), передбачених умовами договору та нарахованих у відповідності до положень додаткової угоди, також здійснюється забудовником за рахунок витрат, понесених забудовником на будівництво інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами (суми, що залишилась після зарахування (сплати) пайового внеску).

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі № 910/11492/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини 5 статті 30, частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 1 пункту 1 Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) Забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Відповідач зазначає, що судами не досліджено питання звернення позивача до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стосовно передачі інженерних мереж до комунальної власності, та дотримання позивачем визначеного порядку зменшення розміру пайового внеску на вартість робіт з будівництва інженерних мереж.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 у справі № 910/11492/16 (колегією суддів: Іванова Л.Б. (доповідач), Гольцова Л.А., Губенко Н.М.) прийнято касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до провадження.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 18.04.2017 № 08.03-04/1468, у зв'язку з відпусткою судді Гольцової Л.А., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/11492/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2017 визначено склад колегії суддів: Іванова Л.Б. (доповідач), Губенко Н.М., Козир Т.П.

20.04.2017 від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли додаткові пояснення у справі щодо необґрунтованості зменшення кошторисної вартості будівництва інженерних мереж оскаржуваними судовими рішеннями.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що відповідно до рішень Київради від 30.12.2010 № 573/5385 (зі змінами), від 15.03.2012 № 198/7535 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2013 № 1717 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Столичний ЦУМ" (забудовник) укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 276 від 25.12.2013.

Відповідно до пункту 1.1 предметом договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з реконструкцією будівлі ЦУМу (без зміни функціонального призначення об'єкту) з реставрацією головних фасадів загальною площею 40957,00 кв.м. (в т.ч. площа закладів торгівлі - 22780,95 кв.м., закладів громадського харчування (ресторанів) - 3400,00 кв.м., підземного паркінгу - 6246,95 кв.м., технічних приміщень - 1702,10 кв.м., місць спільного користування - 6827,00 кв.м.) та знесенням будівлі градирні по вул. Богдана Хмельницького, 2 у Шевченківському районі м. Києва.

Пунктами 1.3, 1.4 договору передбачено, що розмір пайового внеску згідно з розрахунками 1, 2, 3 та 4 від 20.12.2013 становить 7624980,00 грн. та підлягає уточненню після надання фактичних даних технічної інвентаризації та техніко-економічних показників об'єкту, визначеного в пункті 1.1 цього договору. Дані розрахунки є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до "Порядку…" пайові кошти у зв'язку з будівництвом у складі проекту об'єктів інженерного забезпечення, енергозбереження та енергопостачання:насосних станцій та теплових мереж, бойлерних, котелень, трансформаторних підстанцій, РП, ПС, ГРП, ЛЕП тощо, а саме технічних приміщень площею 1702,10 кв.м. на вул. Богдана Хмельницького, 2, не сплачуються.

Згідно з пунктом 2.2 договору забудовник зобов'язаний до введення об'єкту, визначеного в пункті 1.1 цього договору, в експлуатацію звернутися до департаменту економіки та інвестицій для проведення остаточних розрахунків пайового внеску за фактичними техніко-економічними показниками.

За змістом положень 3.1. договору сторонами узгоджено, що забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1. цього договору, за наступним графіком:

- по 100 000,00 грн. (без ПДВ) у строк з січня 2014 року по вересень 2015 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця;

- 5524980,00 грн. (без ПДВ) до 28 жовтня 2015 року включно, але не пізніше введення об'єкту будівництва в експлуатацію.

У пункті 10.2 передбачено, що проекти додаткових угод готує департамент економіки та інвестицій та надсилає забудовнику листом у двох примірниках, підписаних директором Департаменту економіки та інвестицій або уповноваженою ним особою без відбитку печатки.

01.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний ЦУМ" листом звернулось до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про укладення додаткової угоди, у відповідь на який Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний ЦУМ" про необхідність надання додаткових документів для підготовки проекту додаткової угоди до договору пайової участі від 25.12.2013 № 276.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний ЦУМ" звернулось до суду з позовом про визнання укладеною додаткову угоду (договір про внесення змін ) від 01.06.2016 до договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 276 від 25.12.2013 у наступній редакції:

Пункт 3.1 договору викласти у наступній редакції:

3.1.1 забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, за наступним графіком:

- по 100,00 тис. грн. (без ПДВ) у строк з січня 2014 року по вересень 2015 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця,

- 5524,98 тис. грн. (без ПДВ) до введення об'єкту будівництва в експлуатацію та зарахування витрат забудовника на будівництво інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами, на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві; Банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві; Код банку: 820019; Код ЄДРПОУ: 37993783; р/р: 31517921700001; Код доходів: 24170000.

3.1.2 Розрахункова сума пайового внеску, що підлягає сплаті забудовником за договором зменшується на суму кошторисної вартості витрат, понесених забудовником на будівництво інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами, у тому числі, але не виключно, інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури теплопостачання на суму 2328,61719 тис. грн.; інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури електропостачання на суму 31678,10164 тис. грн.; інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури водопроводу та каналізації (у тому числі дощової ) на суму 873,99572 тис. грн.; інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури електромереж зовнішнього освітлення на суму 485,34 тис. грн.;

Загалом на суму 43366,05455 тис. грн.

3.1.3 Виконання обов'язку забудовника зі сплати 5524,98 тис. грн. (без ПДВ з урахуванням коригування на індекс інфляції на дату укладання додаткової угоди), здійснюється виключно за рахунок витрат, понесених забудовником на будівництво інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами.

У випадку якщо розмір витрат, понесених забудовником, буде недостатнім для повного виконання обов'язку зі сплати пайового внеску, забудовник зобов'язується до дати введення об'єкту в експлуатацію, перерахувати відповідну недостатню суму грошових коштів (різниця між розміром пайового внеску (з урахуванням коригування на індекс інфляції) та розміром витрат, понесених забудовником, (визначеним у відповідності до положень п. 3.1.2. договору) за реквізитами, зазначеними за текстом договору.

2. Сторонами також узгоджується, що штрафні санкції (штраф, пеня), передбачені умовами договору, застосовуються Департаментом економіки та інвестицій з урахуванням строків виконання зобов'язань, передбачених цією додатковою угодою, незважаючи на дату набуття нею чинності. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня), передбачених умовами договору та нарахованих у відповідності до положень додаткової угоди, також здійснюється забудовником за рахунок витрат, понесених забудовником на будівництво інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами (суми, що залишилась після зарахування (сплати) пайового внеску).

Судом першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний ЦУМ".

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем протягом реалізації проекту реконструкції отримано від Публічного акціонерного товариства "Київенерго", Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" технічні умови, якими передбачається необхідність здійснення будівництва та реконструкції інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки забудовника; позивачем виконані вимоги технічних умов з залученням підрядних організацій; кошторисна вартість збудованих та реконструйованих інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки позивача, які підлягають передачі до комунальної власності м. Києва складає 43366054,55 грн. і відповідно до вимог Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" сума пайового внеску за договором підлягає зменшенню на кошторисну вартість інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій та вважає вказані висновки передчасними з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Європейський суд з прав людини зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, № 22330/05, від 05.02.2009).

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 1, 3 статті 6 вказаного Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 статті 40 вищезазначеного Закону передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання наведених вимог Закону Київською міською радою прийнято Порядок визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Цей Порядок визначає розмір пайової участі (внеску) забудовників (інвесторів) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції), перепланування, зміни функціонального призначення об'єктів для міста в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ у цінах поточного року.

Пайова участь (внесок) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста є внеском, який забудовник (інвестор) має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ. Залучені кошти спрямовуються виключно на фінансування об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених в Програмі соціально-економічного розвитку міста Києва.

Тобто, органам місцевого самоврядування та їх виконавчим органам делеговано право вимоги пайової участі до замовників будівництва у відповідних населених пунктах і частиною першою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено законодавчу норму прямої дії про обов'язковість встановлення органом місцевого самоврядування порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до норм цього Закону.

Такий порядок, прийнятий та оприлюднений органом місцевого самоврядування, відповідно до норм частини першої статті 144 Конституції України, є обов'язковим до виконання на відповідній території.

У розділі 1 вказаного Порядку зазначено, що при розрахунках обсягів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом об'єктів розрахункова сума пайового внеску зменшується на суму узгоджених з містом фактичних і підтверджених документально витрат (платіжними документи, договорами), понесених забудовником (інвестором) на створення зовнішніх інженерних мереж, транспортних комунікацій та елементів благоустрою загальноміського значення, що не відносяться до проекту будівництва, незалежно від їх місця розташування (дорожньо-транспортні розв'язки, мости тощо), за умови передачі останніх до комунальної власності міста, що підтверджується відповідними документами.

Положення частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлюють, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу ) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.

У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Абзац 12 пункту 5 Порядку передбачає, що при розрахунках обсягів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку з будівництвом (реконструкцією) об'єктів, розрахункова сума пайового внеску зменшується на суму узгоджених з містом фактичних і підтверджених документально витрат (платіжними документами, договорами), понесених забудовником (інвестором) на створення зовнішніх інженерних мереж, транспортних комунікацій та елементів благоустрою загальноміського значення, що не відносяться до проекту будівництва, незалежно від їх місця розташування (дорожньо-транспортні розв'язки, дороги, мости тощо), за умови передачі останніх до комунальної власності міста, що підтверджується відповідними документами.

Проте, при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання узгодження з містом фактичних і підтверджених документально витрат (платіжними документами, договорами), необхідність таких витрат, понесених забудовником (інвестором) на створення зовнішніх інженерних мереж, транспортних комунікацій та елементів благоустрою загальноміського значення, що не відносяться до проекту будівництва, та передачі останніх до комунальної власності міста, їх фактичну вартість.

Судами також не надано належної правової оцінки обставинам будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки, як того вимагає абзац 1 частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не досліджено зміст Технічних умов, на які посилається позивач, не визначено суть, вид, обсяг передбачених ними робіт та не з'ясовано чи відповідають визначені цими Технічними умовами та фактично виконані позивачем роботи передбаченим ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" критеріям, чи стосуються підключення об'єкта будівництва до існуючих інженерних мереж.

Зокрема, в матеріалах справи містяться Технічні умови № 31/9/4728 на підключення об'єкта до теплових мереж, пунктом 26.3 яких визначено, що при необхідності винести існуючі мережі з-під плями забудови, напрямок, діаметр та обсяг робіт по винесенню та перекладанню теплових мереж слід попередньо погодити з СПР філіалу "Теплові мережі" ПАТ "Київенерго" та ТРМ-1, одержати дозвіл Київської міської ради на списання майна, яке згідно з проектом буде підлягати демонтажу та звернутися до КМДА з питань передачі новозбудованого майна інженерних мереж до комунальної власності міста.

Відповідно до висновку перевірки інженерних мереж, які знаходяться поза межами земельної ділянки, підтверджено обсяги та вартість виконаних будівельно-монтажних робіт з перекладання тепломереж на суму 1609989,60 грн. в той час як рішенням суду фактично зменшено розмір пайової участі на вартість теплових мереж у сумі 2328617,19 грн.

Також, відповідно до абзаців 2, 4, 5 пункту 4.8 Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у разі сплати забудовником (інвестором) пайового внеску частинами відповідно до графіка, що встановлюється договором про сплату пайового внеску, довідка, підписана Управлінням, про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста видається після остаточного розрахунку, відповідно до умов укладеного договору. У разі сплати забудовником (інвестором) пайового внеску, розрахованого із застосуванням норми щодо його граничного розміру, встановленого законом, довідка, підписана Управлінням, видається після підтвердження забудовником (інвестором) фактичних показників щодо вартості об'єкта будівництва відповідно до акта готовності об'єкта до експлуатації та свідоцтва інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі сплати забудовником (інвестором) пайового внеску, розрахованого з урахуванням витрат на будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, що збудовані відповідно до технічних вимог міських інженерних служб, довідка про повну сплату пайового внеску видається Управлінням забудовнику (інвестору) після надання документів, що підтверджують передачу об'єктів у комунальну власність міста, та проведення, в разі необхідності, остаточних розрахунків.

Разом з тим, судами не наданої правової оцінки наявній в матеріалах справи довідці про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, згідно із якою позивачем перераховано пайовий внесок у сумі 16617407,98 грн. (в т.ч. додатковий пайовий внесок - 1707393,98 грн. та пені згідно з пунктом 4.1.2 договору - 1784660,00 грн.) на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій, допустили неповноту у дослідженні обставин справи та дійшли передчасних висновків щодо правового змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами.

За таких обставин, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі № 910/11492/16 скасувати.

Справу № 910/11492/16 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

судді Н.М. ГУБЕНКО

Т.П. КОЗИР

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст