Історія справи

Постанова ВГСУ від 19.08.2014 року у справі №910/2764/14
Постанова ВГСУ від 25.11.2014 року у справі №910/2764/14
Ухвала КГС ВП від 04.02.2018 року у справі №910/2764/14
Постанова ВГСУ від 10.11.2015 року у справі №910/2764/14
Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №910/2764/14
Постанова ВГСУ від 22.03.2017 року у справі №910/2764/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № 910/2764/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Київський завод "Європласт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 рокуу справі господарського суду № 910/2764/14 міста Києваза позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"до ТОВ "Київський завод "Європласт"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Атем"про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №6408Z16/2463 від 25.04.2008 року в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": Липська Н.В. (довіреність №010-01/2341 від 11.04.2014 року),ТОВ "Київський завод "Європласт":Куркова А.В. (довіреність від 11.03.2014 року),ТОВ "Атем":не з'явилися.ВСТАНОВИВ :

у лютому 2014 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Київський завод "Європласт" (далі - відповідача) про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №6408Z16/2463 від 25.04.2008 року, за яким відповідач передав у заставу банку (позивача) належне йому на праві власності обладнання - технологічну систему "PET-LINE 48", виробництва фірми Nestal-Maschinen AG-Швейцарія, на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Атем" перед позивачем з повернення кредитних коштів за Генеральною угодою №6407N1/2416 від 16.02.2007 року та укладеними в її рамках кредитними договорами (том 1, а.с. 3 - 517).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2014 року порушено провадження у справі №910/2764/14 за цим позовом, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.03.2014 року, яке неодноразово відкладалося ухвалами суду (том 1, а.с. 1, том 2, а.с. 37 - 38, 51 - 52, 75 - 76, 102 - 103).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2014 року, поряд з іншим, залучено до участі у справі ТОВ "Атем" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (том 2, а.с. 51 - 52).

19.05.2014 року представником відповідача подано до господарського суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи №910/25520/13 про банкрутство ТОВ "Атем" (вх. №06-37.2/6707/14), обґрунтоване тим, що в межах справи про банкрутство ТОВ "Атем", на забезпечення виконання зобов'язань якого перед позивачем з повернення кредитних коштів відповідач передав у заставу банку належне йому майно, буде розглянуто питання щодо дійсної суми боргу за Генеральною угодою №6407N1/2416 від 16.02.2007 року та укладеними в її рамках кредитними договорами, а також буде встановлено можливість виконання ТОВ "Атем" своїх зобов'язань перед позивачем (том 2, а.с. 89 - 96).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року (суддя Головіна К.І.) зупинено провадження у даній справі до затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем" у справі про банкрутство №910/25520/13, зобов'язано учасників процесу повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі за позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Київський завод "Європласт" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №6408Z16/2463 від 25.04.2008 року (том 2, а.с. 214 - 217).

Не погоджуючись з прийнятого ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 29.05.2014 року, справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва, мотивуючи тим, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про підставність зупинення провадження у даній справі до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Атем", зазначаючи, при цьому, про те, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року (далі - Закон про банкрутство), позовне провадження підлягає зупиненню у випадку порушення справи про банкрутство щодо відповідача, тоді як ТОВ "Атем" залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Гаврилюка О.М., суддів: Коротун О.М., Суліма В.В.) апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року скасовано, матеріали справи №910/2764/14 передано на розгляд до господарського суду міста Києва (том 3, а.с. 43 - 46).

Не погоджуючись з винесеною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року, а ухвалу суду першої інстанції від 29.05.2014 року залишити в силі, судові витрати покласти на позивача, аргументуючи неправильним застосуванням апеляційним судом статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неповним дослідженням обставин справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників сторін, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Пунктом 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року роз'яснено про те, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 3, 4 статті 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 1 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у лютому 2014 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Київський завод "Європласт" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 6408Z16/2463 від 25.04.2008 року, а саме обладнання - технологічну систему "PET-LINE 48", виробництва фірми Nestal-Maschinen AG-Швейцарія, шляхом реалізації предмета застави з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації предмета застави визначеної під час виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності (том 1, а.с. 3 - 517).

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ТОВ "Атем" (позичальником) умов Генеральної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007 року, в рамках якої у 2007 - 2008 роках були укладені кредитні договори, в частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом та по процентах за користування кредитом на загальну суму 78 757 420, 16 дол. США та 40 715 801, 33 грн., внаслідок чого та в силу договору застави №6408Z16/2463 від 25.04.2008 року, укладеного між банком (позивачем) та ТОВ "Київський завод "Європласт", як заставодавцем, у позивача виникло право на звернення стягнення на майно, що є предметом застави.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19.05.2014 року представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи №910/25520/13 про банкрутство ТОВ "Атем", у якій банк (позивач) виступив конкурсним кредитором з вимогами про стягнення кредиторської заборгованості (том 2, а.с. 89 - 96).

Суд першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі №910/25520/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Атем" за заявою ліквідаційної комісії боржника, постановою про визнання боржника банкрутом введено щодо ТОВ "Атем" ліквідаційну процедуру з урахуванням особливостей згідно статті 95 Закону про банкрутство, публікацію оголошення про що здійснено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 17.02.2014 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що 17.03.2014 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" звернувся з грошовими вимогами до ліквідатора ТОВ "Атем" зі заявою за вих. № 010-05/1685 про стягнення 82 196 185, 86 дол. США та 75 443 286, 48 грн., в тому числі й заборгованості за Генеральною угодою №6407N1/2416 від 16.02.2007 року на суму 78 757 420, 16 дол. США та 40 715 801, 33 грн.

З огляду на встановлене, суд першої інстанції зупинив розгляд справи за позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" до ТОВ "Київський завод "Європласт" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №6408Z16/2463 від 25.04.2008 року до розгляду та затвердження кредиторських вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" до ТОВ "Атем" у справі про банкрутство №910/25520/13, зазначивши, при цьому, про те, що справа про банкрутство ТОВ "Атем" є пов'язаною з даною справою про звернення стягнення на предмет застави, оскільки в ній господарським судом будуть встановлені обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Разом з тим, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача та третьої особи про те, що провадження у даній справі необхідно зупинити до повної ліквідації ТОВ "Атем" в процедурі банкрутства з посиланням на те, що майно, яке є предметом договору застави №6408Z16/2463 від 25.04.2008 року, буде реалізовано в рахунок погашення заборгованості третьої особи перед банком в ліквідаційній процедурі, та зазначив, що саме результати розгляду кредиторських вимог банку в процедурі банкрутства основного боржника є тією обставиною, яка має значення для вирішення клопотання про зупинення провадження у справі, тоді як можливість фактичного виконання кредитних зобов'язань за рахунок заставного майна буде з'ясовуватися судом під час вирішення спору про наявність чи відсутність права позивача на звернення стягнення на заставлене майно.

Також судом першої інстанції відхилено доводи позивача про те, що в разі ліквідації ТОВ "Атем", як позичальника за кредитом, припиняться і зобов'язання відповідача за договором застави і позивач буде позбавлений права задовольнити свої вимоги за договором кредиту до цих осіб, оскільки ліквідація юридичної особи-позичальника не тягне за собою припинення зобов'язань відповідача, як майнового поручителя, за договором застави, як похідного від основного зобов'язання.

Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі про звернення стягнення на предмет застави до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Атем", майновим поручителем за зобов'язаннями якого перед банком (позивачем) виступив відповідач, скасував оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та направив матеріали справи №910/2764/14 на розгляд до господарського суду міста Києва.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не врахував того, що в межах даної справи ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" звернувся до ТОВ "Київський завод "Європласт" з позовом про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №6408Z16/2463 від 25.04.2008 року, як до майнового поручителя ТОВ "Атем". Відтак, такі вимоги є забезпеченими заставою, вони задовольняються в межах вартості предмета застави незалежно від встановлення конкурсних вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк", заявлених у справу про банкрутство №910/25520/13, оскільки розмір заборгованості основного боржника у позовному провадженні до майнового поручителя встановлюється станом на момент подання позовної заяви, а у справі про банкрутство розмір вимог основного боржника встановлюється на момент порушення провадження у справі про банкрутство. Отже предмет доказування розміру заборгованості у позовному провадженні та у справі про банкрутство не є тотожними, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для зупинення позовного провадження про звернення стягнення на майно майнового поручителя, яким є відповідач у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками апеляційного суду та зазначає про те, що відповідно до статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). При цьому, згідно частини 1 статті 583 ЦК України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідно до частини 1 статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Отже, майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені заставою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно, з особливістю того, що відповідальність майнового поручителя обмежується вартістю предмета застави.

Відтак, у разі невиконання основним боржником зобов'язання, забезпеченого заставою майна майнового поручителя, заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя, останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед заставодержателем згідно умов договору застави. Зазначений спосіб захисту майнового права узгоджується із способами захисту майнових прав згідно статей 15, 16 ЦК України.

Правова позиція про солідарність обов'язків основного боржника за кредитним договором та його майнового поручителя в межах вартості предмета застави викладена у Постанові Верховного Суду України №14/030 від 03.06.2014 року у справі №25/5005/6641/2012.

Відтак, виходячи з положень статей 541, 543, 572, 589 ЦК України, відповідач ТОВ "Київський завод "Європласт" (майновий поручитель) та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ТОВ "Атем" (основний боржник) відповідають перед позивачем ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (кредитор, заставодержатель) солідарно за зобов'язаннями ТОВ "Атем" з повернення кредитних коштів, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, які будуть встановлені господарським судом за результатами розгляду конкурсних вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", заявлених у справу про банкрутство ТОВ "Атем", не вплинуть на оцінку доказів у даній справі при розгляді позову банку про звернення стягнення на предмет застави, який належить відповідачу, як майновому поручителю ТОВ "Атем", на праві власності, оскільки предмет доказування суми боргу не є тотожним та визначається моментом порушення позовного провадження або провадження у справі про банкрутство.

Доводи скаржника про неналежну оцінку доказів апеляційним судом та необхідність їх переоцінки колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими та такими, що виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції згідно статті 1117 ГПК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року у справі №910/2764/14 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а в задоволенні касаційної скарги ТОВ "Київський завод "Європласт" необхыдно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ "Київський завод "Європласт" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року у справі №910/2764/14 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський