ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 904/2173/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Бондар С.В., Палія В.В.за участю представників сторін:позивача - Дарій Л.М., відповідача - не з'явивсярозглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від31.01.2017у справі№ 904/2173/16за позовомПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"простягнення 45390,40 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - ДП "Придніпровська залізниця") про стягнення штрафу у розмірі 45390,40 грн. за несвоєчасну доставку вантажу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (колегія суддів у складі: Васильєв О.Ю. - головуючий суддя, судді Новікова Р.Г., Манько Г.В.) від 11.10.2016 позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 8645,60 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 262,47 грн. судових витрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Березкіна О.В. - головуючий суддя, судді Дармін М.О., Чус О.В.) від 31.01.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 36744,80 грн. скасовано і прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в цій частині задоволені частково; стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" штраф за несвоєчасну поставку вантажів у розмірі 15000,00 грн.; в іншій частині зазначених вимог відмовлено. В частині задоволення позовних вимог на суму 8645,62 грн. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2017, ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 з даної справи залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 116 Статуту залізниць України та норми процесуального права - ст. 25 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.03.2017 касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.04.2017.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що у вересні 2015 року на адресу ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат здійснювались поставки вантажу залізничним транспортом за залізничними накладними № № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196,48508212, 48341341, 48440424, 48403992, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331, 47423801, 33391814, 33388000, 38295945, 47443866, 47424924, 47424965, 47584792.

Під час здійснення перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів їх доставки.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до ДП "Придніпровська залізниця", правонаступником якої є ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", про стягнення штрафу у розмірі 45390,40 грн. за несвоєчасну доставку вантажів.

Місцевий господарський суд, задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що відповідальність залізниці настає за прострочення повних 2-х діб, саме після спливу 24-ї години доби, яка слідує за першою добою прострочення, а тому після перерахунку кількості днів доставляння за спірними накладними, вимоги позивача підлягають задоволенню частково на суму 8645,60 грн., за накладними №№47423801, 33391814, 33388000, 38295945, 47443866, 47424924, 47424965, 47584792.

Відмовляючи у решті частини позовних вимог - в частині стягнення 36744,80 грн штрафу, місцевий господарський суд виходив з того, що за залізничними накладними № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331 відправлення відбувалося зі станції Єнакієве, Каракуба Донецької залізниці, які знаходять в зоні антитерористичної операції, а тому відсутня вина перевізника у несвоєчасній доставці вантажу, що підтверджується сертифікатом про настання обставин непереборної сили №1361, виданим Торгово-Промисловою палатою України 14.10.2014р., а також дефектними актами щодо порушення залізничної інфраструктури (верхньої будови колії) з причини несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 36744,80 грн. штрафу та задовольняючи їх частково виходив з того, що дефектні акти, сертифікат ТТП України №1361 від 14.10.2014 року не є належними та допустимими доказами в підтвердження наявності обставин непереборної сили як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу, оскільки сертифікат ТТП України №1361 від 14.10.2014, виданий ДП Донецька залізниця, а не Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" та засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів, сертифікат ТТП України, який би був виданий ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" та міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу за залізничними накладними № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331 відсутній, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 36744,80 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів за зазначеними накладними. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, встановивши, що через руйнування залізничного шляху, вантажі з Донецької залізниці за залізничними накладними № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331 слідували за відхиленим напрямом, що вплинуло на термін доставки вантажу, врахувавши дефектні акти, які підтверджують обставини зміни напрямку вагонопотоків зі станцій, що знаходяться на території антитерористичної операції та ст. 83 ГПК України, дійшов висновку про зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, що підлягає до стягнення з відповідача до 15000,00 грн.

Відповідно до статей 909 ЦК України, 307 ГК України, статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення (ст. 6 Статуту).

Згідно з п. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 41 Статуту передбачено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Правила обчислення термінів доставки вантажів затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Згідно з п. 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (п.2.1 Правил).

Відповідно до п. 2.4. Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).

Згідно з п. 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил).

Відповідно до ст. 131 Статуту претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Статтею 116 Статуту передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що доставка вантажу на станцію призначення відповідача по залізничним накладним №№47423801, 33391814, 33388000, 38295945, 47443866, 47424924, 47424965, 47584792, відбувалась з простроченням терміну доставки, що підтверджується штампами доставки на цих накладних та не заперечується відповідачем, а тому висновки попередніх інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 8 645,60 грн. є обгрунтованими.

Що стосується прострочення терміну доставки вантажу на станцію призначення по залізничним накладним № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331, то відповідач вказує на те, що таке прострочення сталося через затримку на шляху прямування у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій області, тобто з незалежних від залізниці обставин.

В підтвердження даних обставин відповідач посилається на дефектні акти від 09.02.2015 року, від 16.04.2015 року, 29.04.2015 року в яких зазначено, що у зв'язку із порушення інфраструктури (верхньої будови колії) з причини несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту (л.с. 138), Укрзалізницею було внесено значні зміни до діючого Порядку направлення вагонопотоків та план формування вантажних поїздів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно довідки Головного Інформаційного Обчислювального центру Укрзалізниці, вагони за накладними № 48403992, 48393870, 48393862,48404040 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 16.09.2015 року, відправлені 17.09.2015 року, далі на шляху прямування затримані на станції Ясинувата Донецької області з 17.09.2015 року до 21.09.2015 року,

Вагон за накладною № 48301535 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 12.09.2015 року, відправлено 17.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 17.09.2015 року до 21.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48389738 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 15.09.2015 року, відправлено 17.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 17.09.2015 року до 21.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48341341 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 14.09.2015 року, відправлено 17.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 17.09.2015 року до 20.09.2015 року.

Вагони за накладними № 48508212, 48508196, 48508113, 48508246 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 20.09.2015 року, відправлено 23.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 23.09.2015 року до 24.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48554331 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 22.09.2015 року, відправлено 23.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 23.09.2015 року до 24.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48440424 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 17.09.2015 року, відправлено 23.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 23.09.2015 року до 24.09.2015 року.

Вагон за накладною № 48551303 прийнято до перевезення на станції Єнакієве Донецької залізниці 22.09.2015 року, відправлено 23.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 23.09.2015 року до 24.09.2015 року.

Групу вагонів за накладною № 48344915 прийнято до перевезення на станції Каракуба Донецької залізниці 14.09.2015 року, далі на шляху прямування затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 14.09.2015 року до 20.09.2015 року.

Отже, перелічені вагони після їх прийняття до перевезення затримувались як на станції відправлення, так і на шляху прямування по станціях Донецької залізниці і знаходяться на території проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, в який внесено зміни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 року №128-р, затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Донецьк.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції Закону України від 02.09.2014 також встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу за спірними залізничними накладними.

Щодо сертифікату про настання обставин непереборної сили №1361, виданим Торгово-Промисловою палатою України 14.10.2014, копія якого долучена до матеріалів справи, судом апеляційної інстанції зазначено, що вказаний сертифікат ТПП України, виданий ДП "Донецька залізниця", засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

Надані відповідачем дефектні акти, інформація про дислокацію та стан вагонів, сертифікат ТТП України №1361 від 14.10.2014 визнано судом апеляційної інстанції неналежними доказами в підтвердження наявності обставин непереборної сили як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення штрафу за накладними №№48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331 в розмірі 36744,80 грн. суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими.

Згідно із ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 83 ГПК України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Донецька залізниця здійснює перевезення вантажів зі станцій Донецької залізниці на Придніпровську та Південну залізниці. Згідно з планом формування поїздів, вагонопотік на Придніпровську залізницю повинен був слідувати маршрутом:

зі станції Єнакієве через станції: Ясинувата-Авдіївка-Красноармійськ

зі станції Каракуба через станції: Іловайськ Ясинувата - Авдіївка-Красноармійськ.

Проте, через руйнування залізничної інфраструктури на дільницях: Ясинувата-Авдіївка та Південно-Донбаська Доля, вагонопотік на Придніпровську залізницю слідував за зміненим маршрутом, що також вбачається з дефектних актів від 09.02.2015 року, від 16.04.2015 року, 29.04.2015 року, а саме за наступними маршрутами:

зі станції Єнакієве через станції: Ясинувата-Костянтинівка-Слов"янськ зі здачею по стику Пост 4 км на Південну залізницю.

зі станції Каракуба через станції: Іловайськ-Ясинувата-Костянтинівка-Слов"янськ зі здачею по стику Пост 4 км через Південну залізницю, тобто за відхиленим напрямком, що вплинуло на термін доставки вантажу за залізничними накладними № 48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 4855433.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, від 18.02.2015 року №128-р) та маршрут прямування поїздів було змінено внаслідок руйнування будови залізничного шляху, за власною ініціативою зменшив пред'явлений до стягнення штраф, нарахований позивачем за накладними №№48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331 на суму 36744,80 грн. до 15000,00 грн.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції встановивши, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які б звільняли його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу по залізничним накладним №48344915, 48551303, 48508246, 48508113, 48508196, 48508212,48341341, 48440424, 48403992, 48393870, 48393862, 48404040, 48301535, 48389738, 48554331 та дослідивши причини затримки в доставці вантажу, дійшов обгрунтованого висновку про скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 36744,80 грн. штрафу за спірними залізничними накладними та вмотивовано, з огляду на положення ст. 551 ЦК України, ст.233 ГК України та ст. 83 ГПК України, прийняв нове рішення про їх часткове задоволення в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 904/2173/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Палій В.В.