Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.10.2015 року у справі №904/397/13-г
Постанова ВГСУ від 26.01.2016 року у справі №904/397/13-г
Постанова ВГСУ від 19.04.2016 року у справі №904/397/13-г
Постанова ВГСУ від 25.03.2014 року у справі №904/397/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 904/397/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал"

Дніпропетровської міської ради

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 22.02.2016

у справі №904/397/13-г господарського суду Дніпропетровської області

за заявою Комунального підприємства "Коменергосервіс"

Дніпропетровської міської ради

до Комунального підприємства "Дніпроводоканал"

Дніпропетровської міської ради

про визнання банкрутом,

представники сторін у судове засідання не з'явилися;

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 (суддя Бондарєв Е.М.) за заявою Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради порушено провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 ) колегія суддів у складі: Л.М. Білецька, Т.А. Верхогляд, Ю.Б.Парусніков) клопотання Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 відхилено, апеляційну скаргу повернути без розгляду.

В касаційній скарзі Комунальне підприємство (КП) "Дніпроводоканал" просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 22.02.2016, направити клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу КП "Дніпроводоканал" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на новий розгляд. Вказує, що судом апеляційної інстанції порушено норми чинного процесуального законодавства, зокрема ст. 97, 53 ГПК України, оскільки не прийнято до уваги обставини, що призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Водночас, порядок здійснення господарського судочинства в Україні регламентується відповідним спеціальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, нормами якого, зокрема, визначено конкретні випадки можливості оскарження тих чи інших процесуальних документів суду.

Частина перша статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлює вичерпний перелік випадків, коли окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду. При цьому, у п. 10 ч. 1 вказаної статті передбачено можливість оскарження ухвал у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У силу ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Отже, норми ГПК України у справі про банкрутство підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.

Оскільки провадження у справі порушено 14.01.2013, справа перебуває на стадії розпорядження майном, тому, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", застосовуються норми цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку предметом апеляційного оскарження була ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 про порушення справи про банкрутство Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради. Оскаржувана ухвала прийнята судом на підставі ст.ст. 7, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"та ст.ст. 64-67 ГПК України.

Однак, приписами ст.ст. 64 - 67 Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної ухвали), не передбачено можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

Норми ж ч. 2 ст. 106 ГПК України передбачають, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Верховний Суд України у постанові Пленуму від 18.12.2009 N 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" роз'яснив, що апеляційний і касаційний перегляд ухвал і постанов господарських судів здійснюється у випадках, коли можливість їх оскарження прямо передбачена законом (п. 10 постанови). При цьому, в п. 37 вказаної постанови закріплено, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає чинності з дня її винесення і може бути оскаржена тільки в частині призначення розпорядника майна (частина шоста статті 13 Закону) та вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Зважаючи на відсутність нормативних підстав для оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 про порушення провадження у справі про банкрутство, у прийнятті апеляційної скарги на вищезазначену ухвалу суду першої інстанції слід було відмовити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку суд апеляційної інстанції помилково розглянув клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013, за результатом розгляду клопотання відхилив, а апеляційну скаргу повернув без розгляду на підставі п. 4 ст.97 ГПК України.

В той час як наведені норми процесуального законодавства виключають перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 в апеляційному порядку, що є підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 106, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 по справі №904/397/13-г змінити. Резолютивну частину ухвали викласти в такій редакції: "Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 у справі №904/397/13-г ".

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.