Постанова ВГСУ від 19.03.2014 року у справі №925/1894/13

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 925/1894/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1", м. Київна ухвалувід 13.02.2014 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 925/1894/13 господарського суду Черкаської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1", м. Київдо 1. приватного акціонерного товариства "Креолліт", м. Черкаси 2. товариства з обмеженою відповідальністю " Бул-Спред", м. Черкаситретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 громадянин ОСОБА_4, м. Сміла Черкаської областіпровизнання недійсним договорув судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "СВАН-1" Юдицький О.В. - в.о. керівника, посвідчення, Кошлій Р.В., довір., Тюріна Ж.А., довір.,ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.12.2013 року (суддя - А.В. Васянович), що прийняте у справі № 925/1894/13 відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" (далі-Позивач, ТОВ) до приватного акціонерного товариства "Креолліт" (далі-Відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Бул-Спред" (далі-Відповідач 2) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача 1 - громадянина ОСОБА_4, про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (за підписом представника О.І. Федоренко на підставі довіреності № 7612-Д/04-14-10-2337 від 04.11.2013 року, виданої розпорядником майна - арбітражним керуючим, в.о. керівника - Юдицьким О.В.), в якій просило скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 року (головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) вирішено прийняти відмову ТОВ від апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 24.12.2013 року, а апеляційне провадження у справі припинити.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (за підписом розпорядника майна - арбітражного керуючого, в.о. керівника - Юдицького О.В.), в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм матеріального права, зокрема ст.ст. 12, 13 Закону про банкрутство, ст.ст. 18, 35, 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 41 Кодексу законів про працю, а також норм процесуального права.

Вищий господарський суд України не приймає відмову Позивача від касаційної скарги, що викладена в письмовій заяві № 23/01 від 23.01.2014 року" (за підписом генерального директора ТОВ - Коберинка В.М.) та підтримана в судовому засіданні 19.03.2014 року представником ТОВ - Тюріною Ж.А., що діє за довіреністю № 20/12/213 від 20.12.2013 року, виданою від імені ТОВ директором Коберником В.М., у зв'язку із чим зазначає про таке.

Відповідно до приписів ст. 107 ГПК України, зокрема, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду. Відповідно до норм ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 1116 ГПК України особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

Оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, ТОВ в особі розпорядника майна - арбітражного керуючого, в.о. керівника - Юдицького О.В. (особи, яка від імені ТОВ подавала та підписувала і апеляційну, і касаційну скаргу), заперечувало правомірність прийняття ухвали апеляційного суду про прийняття цим судом відмови від апеляційної скарги, оскільки заява про відмову від апеляційної скарги була подана та підписана іншою особою - генеральним директором ТОВ - В.М. Коберником, а не тією, що подавала апеляційну скаргу. Отже, доводи в касаційній скарзі стосуються заперечення повноважень особи, яка подала заяву про відмову і від апеляційної, і від касаційної скарг. А тому питання щодо повноважень особи, яка подала заяву про відмову від касаційної скарги у даній справі, відноситься до предмету касаційного оскарження у даній справі - тобто відноситься до суті спірного та порушеного в касаційному порядку питання.

Крім цього, відмова від касаційної скарги не відповідає вимогам ст.ст. 22, 1116 ГПК України та суперечить законодавству, з підстав, викладених у даній постанові.

Заслухавши пояснення всіх представників Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення прийняти відмову від апеляційної скарги, апеляційний суд вказав, що стосовно ТОВ порушена справа про банкрутство, провадження у якій знаходиться на стадії розпорядження майном, у якій боржник має право здійснювати діяльність відповідно до статуту. Зборами ж учасників ТОВ прийнято рішення про відсторонення виконуючого обов'язків керівника ТОВ та одночасно розпорядника майна - арбітражного керуючого Юдицького О.В., та призначення на посаду директора іншого - Коберника В.М., відомості про що були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є загальновідомими та можуть бути використані у відносинах з третіми особами. Також суди вказали, що було подано оголошення про припинення довіреностей, виданих попереднім керівником, а тому апеляційну скаргу було подано неуповноваженою на те особою - на підставі скасованої довіреності на надання відповідних повноважень.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із такими висновками апеляційного суду та вважає, що прийняття відмови від апеляційної скарги суперечить приписам ст.ст. 22, 100 ГПК України, а також іншим нормам законодавства.

Слід зазначити, що колегія суддів не заперечує дійсність та легітимність повноважень та рішень (у тому числі і стосовно вирішення питання щодо зміни керівника Позивача) такого органу управління ТОВ, як загальні збори учасників останнього. Так, як встановили суди та вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ було порушено в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання з 19.01.2013 року в несених в нього змін (далі - Закон про банкрутство) та перебуває на стадії розпорядження майном, а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В..

За приписами ч. 15 ст. 13 Закону про банкрутство призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. А тому, як встановив апеляційний суд та вбачається з матеріалів справи, повноваження такого органу управління ТОВ - як загальні збори учасників, не припинились.

Поряд з цим, у зв'язку з порушенням та здійсненням провадження у справі про банкрутство ТОВ існують деякі особливості та обмеження у користуванні органами управління боржника своїми повноваженнями з управління підприємством - боржником та стосовно легітимизації окремих рішень органів управління.

Такі особливості та обмеження визначені зокрема нормами частин 11-16 ст. 13 Закону про банкрутство.

Крім цього, згідно норм ч. 2 ст. 12 Закону про банкрутство визначені правові підставі та порядок відсторонення керівника боржника (який також відноситься до органів управління підприємством -боржника) від посади з покладенням його обов'язків на розпорядника майна. Ці питання вирішуються виключено судом - шляхом ухвалення відповідного рішення.

Таке питання стосовно керівника Позивача розглядалось та було вирішено відповідно до ухвали від 09.02.2013 року у справі № 10/5026/2737/2011 про банкрутство ТОВ (залишено без змін постановою апеляційного суду від 23.04.2013 року - т. 1 а.с. 25-30) - відсторонено від посади керівника ТОВ - ОСОБА_11 з покладенням виконання обов'язків керівника ТОВ на розпорядника майна Юдицького О.В. (т. 1 а.с. 22-24). Отже питання щодо повноважень керівника ТОВ було вирішено судом у межах справи про банкрутство, а відповідна ухвала не скасована та набрала законної сили, у зв'язку із чим вирішення питання стосовно призначення та легітимності повноважень керівника перейшло у площину судового провадження у справі про банкрутство. Тобто всі наступні зміни та призначення керівника ТОВ, що відбуваються не за рішенням суду, а також всі питання стосовно виконання органами управління ТОВ відповідних повноважень та рішення цього органу мають узгоджуватись із судом, у провадженні якого знаходиться відповідна справа про банкрутство, шляхом повідомлення про це суд та затвердження такого рішення судом.

Як же встановлено апеляційним судом у даній справі та вбачається з матеріалів справи, загальні збори засновників прийняли рішення про припинення повноважень Юдицького О.В., як виконуючого обов'язки ТОВ, та призначення керівником - директором ТОВ Коберника В.М. 26.11.2013 року - під час здійснення провадження у даній справі, але до винесення рішення місцевим судом і ці відомості були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 250, 251).

Однак апеляційним судом не було встановлено обставин щодо повідомлення суду у справі про банкрутство про здійснення заміни керівника за рішенням зборів учасників ТОВ та не було встановлено обставин легалізації рішення про призначення такого керівника у межах цієї справи у визначений вище спосіб.

Отже, повноваження Юдицького О.В., як виконуючого обов'язки керівника ТОВ за ухвалою суду у справі про банкрутство не були припинені, а тому подання (підписання) апеляційної скарги у даній справі від імені Позивача представником на підставі довіреності, виданої на представництво інтересів ТОВ саме виконуючим обов'язки керівника Юдицьким О.В., не суперечить вимогам ст. 91 та ч. 2 ст. 94 ГПК України та спростовує протилежні висновки апеляційного суду. Легітимність же повноважень Коберника В.М., як вже була зазначено вище, має з'ясовуватись та затверджуватись у межах справи про банкрутство ТОВ.

За таких обставин та виходячи з повноважень, передбачених нормами ч. 3 ст. 1119 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційним судом неправомірно, в порушення вказаних норм законодавства та ст.ст. 22, 91, 106 ГПК України прийнято відмову від апеляційної скарги за заявою, яка підписана іншою особою - генеральним директором ТОВ - В.М. Коберником, а не тією, що подавала апеляційну скаргу -виконуючим обов'язки керівника Юдицьким О.В., який є повноваженою особою ТОВ, у зв'язку із чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як незаконна, а справа - направленню до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження по суті заявлених в апеляційній скарзі вимог.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 12, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та ст.ст. 22, 91, 94, 106, 107, 1115, 1116, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -