Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 923/231/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Ходаківської І.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016у справі№ 923/231/16 Господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доМіського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"простягнення 13 754 308,35 грн,

за участю представників

від позивача: Громніцький Ю.П.;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2016 у справі № 923/231/16 (суддя Ярошенко В.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 (головуючий суддя - Савицький Я.Ф., судді Ліпчанська Н.В., Головей В.М.), відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі № 923/231/16 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 2 896 387,60 грн, суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 5 406 769,78 грн, а також 3% річних у розмірі 422 285,03 грн та прийняти нове рішення, яким стягнути з Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню в розмірі 2 896 387,60 грн, суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 5 406 769,78 грн, а також 3% річних у розмірі 422 285,03 грн, у стягненні яких було відмовлено; в іншій частині вказані рішення та постанову залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 525, 526, 599, 625, 631 Цивільного кодексу України, ст. 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У призначене судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.12.2013 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1877/14-ТЕ-33, відповідно п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 29.04.2014) газ, що продається за цим договором використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 38 845,208 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язаний сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 договору).

Господарськими судами встановлено, що на виконання п. 2.1. вказаного договору ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" поставило протягом січня - грудня 2014 року, а Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" прийняло природний газ на загальну суму 42 017 739,73 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014, від 31.10.2014, від 30.11.2014 та від 31.12.2014 б/н на загальну суму 42 017 739,73грн.

Господарськими судами також встановлено, що 17.12.2014 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, Департаментом бюджету і фінансів Херсонської міської ради, Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було укладено договір № 1525/30 про організацію взаєморозрахунків, за умовами п. 1 якого предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 статті 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30. Сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору (п. 2 договору). Зокрема Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" перераховує на рахунок перераховує ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" кошти у сумі 5 208 224,84 грн для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 16.12.2013 № 1877/14-ТЕ-33 за 2014 рік (п. 8 договору). Згідно з п.п. 2 п. 11 договору з метою його виконання сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Відповідно до п. 16 договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензій стосовно предмета договору.

17.12.2014 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, Департаментом бюджету і фінансів Херсонської міської ради, Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було укладено договір № 1526/30 про організацію взаєморозрахунків, відповідно до п. 1 якого предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 статті 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30. Сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору (п. 2 договору). Зокрема, Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" перераховує на рахунок ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" кошти у сумі кошти у сумі 2 260 311 грн для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 16.12.2013 № 1877/14-ТЕ-33 за 2014 рік (п. 8 договору). Згідно з п.п. 2 п. 11 договору з метою його виконання сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Відповідно до п. 16 договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензій стосовно предмета договору.

02.12.2015 між Територіальним органом Казначейства в Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, Департаментом бюджету і фінансів Херсонської міської ради, Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укргазвидобудування" укладено договір № 149/375-в про організацію взаєморозрахунків, відповідно до п. 1 якого предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та ст. 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" (далі субвенція), відповідно до порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375. Сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору (п. 2 договору). Зокрема, Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" перераховує на рахунок ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" кошти у сумі 5 028 865,94 грн для погашення заборгованості за спожитий природний газ 2014 року згідно з договором від 16.12.2013 № 1877/14-ТЕ-33 (п. 8 договору). Згідно з п.п. 2 п. 12 договору з метою його виконання сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Відповідно до п. 17 договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензій стосовно предмета договору.

Як встановлено господарськими судами 17.12.2015 Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" за платіжним дорученням № 9 з посиланням на договір № 149/375-в від 02.12.2015 сплатило 5 028 865,94 грн за спожитий природний газ 2014 року за договором від 16.12.2013 № 1877/14-ТЕ-33.

Вважаючи, що Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" в порушення умов договору купівлі-продажу природного газу № 1877/14-ТЕ-33 від 16.12.2013 не розрахувалось за поставлений природний газ своєчасно у строки, встановлені вказаним договором, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" про стягнення з останнього на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 028 865,94 грн основного боргу, 2 896 387,60 грн пені, 5 406 769,78 грн втрат від інфляції та 422 285,03 грн 3% річних.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що основний боргу в сумі 5 028 865,94 грн був сплачений відповідачем ще до звернення позивача до суду. Крім того, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № 1877/14-ТЕ-33 від 16.12.2013 та зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Отже, для застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, та санкцій, передбачених п. 7.2 договору купівлі продажу природного газу № 1877/14-ТЕ-33 від 16.12.2013, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, згідно з умовами якого після виконання договору сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо предмету договору. При цьому, розрахунок за поставлений природний газ здійснений відповідачем саме у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків.

Колегія суддів, враховуючи, що рішення та постанова оскаржуються виключно в частині відмови у позові щодо стягнення з відповідача сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій у зазначеній частині.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарськими судами встановлено, що 17.12.2014, 02.12.2015, в тому числі, між позивачем і відповідачем було укладено договори про організацію взаєморозрахунків №№ 1525/30, 1526/30, 149/375-в щодо погашення заборгованості за спожитий у 2014 році природний газ, поставлений Міському комунальному підприємству "Херсонтеплоенерго" за договором купівлі-продажу природного газу № 1877/14-ТЕ-33 від 16.12.2013. Таким чином, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до вказаного договору купівлі-продажу природного газу та відмовились від застосування штрафних та інших фінансових санкцій за основним договором.

Отже, для застосування санкцій, передбачених п. 7.2 договору № 1877/14-ТЕ-33 від 16.12.2013, та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за спожитий природний газ була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків від 17.12.2014 та від 02.12.2015, враховуючи, що відповідно до п. 16 договорів про організацію взаєморозрахунків №№ 1525/30, 1526/30 та п. 17 договору про організацію взаєморозрахунків 149/375-в сторони засвідчили, що після виконання даних договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (що відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постановах Верховного суду України від 09.09.2014 у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012, від 23.09.2014 у справі № 5011-35/1271-2012 та від 11.11.2015 у справі № 927/1733/14).

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій остаточний розрахунок за поставлений природний газ здійснений відповідачем на підставі, у порядок та строки, передбачені договорами про організацію взаєморозрахунків, зокрема договором № 149/375-в.

Таким чином, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність підстав для стягнення з Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" 2 896 387,60 грн пені, 5 406 769,78 грн втрат від інфляції та 422 285,03 грн 3% річних є законними і обгрунтованими.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та зводяться до переоцінки обставин справи, яким вже була надана належна правова оцінка господарськими судами попередніх інстанцій.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі № 923/231/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі № 923/231/16 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі № 923/231/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

І.П. Ходаківська