Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Справа № 922/5388/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

Суддів Палія В.В.

Селіваненка В.П.

за участю представників:

Позивача: Чалої Н.В., договір від 19.10.2015

Відповідача: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "Юніком" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2016

у справі № 922/5388/15 господарського суду Харківської області

за позовом приватного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "Юніком"

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року приватне акціонерне товариство "Торгівельно-промисловий консорціум "Юніком" (далі - ПрАТ "ТПК "Юніком") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), просило скасувати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015 № 98-р/к у справі № 3/01-59-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) у частині, що стосується ПрАТ "ТПК "Юніком".

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.11.2015 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 (головуючий Плахов О.В., судді Лакіза В.В., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2015 скасовано та прийнято нове про відмову у позові.

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, приватне акціонерне товариство "Торгівельно-промисловий консорціум "Юніком" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційної інстанції, посилаючись на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "Юніком" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.04.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2016 розгляд касаційної скарги перенесено на 17.05.2016.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судове засідання 17.05.2016 представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що приватне підприємство "Гермес-Гарант" та ПрАТ "ТПК "Юніком", погодивши під час участі у конкурсних торгах на закупівлю автомобілів для перевезення не менше ніж 10 людей (шкільний автобус), які проводились відділом освіти Вовчанської районної державної адміністрації у жовтні 2014 року, свої конкурсні пропозиції з метою забезпечення перемоги ПрАТ "ТПК "Юніком", вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів;

- за наведені порушення на приватне підприємство "Гермес-Гарант" та ПрАТ "ТПК "Юніком" накладено штрафи у розмірі 68 000,00 грн. на кожного.

При прийнятті згаданого рішення Відділення виходило, зокрема, з такого:

- конкурсні пропозиції учасників були подані замовнику в один день з різницею у часі 2 хвилини;

- однакове оформлення довідок, які подаються у довільній формі;

- необґрунтований розмір цін, запропонованих на торги;

- отримання учасниками в один день довідок про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються органами Державною податковою службою;

- замовлення та отримання учасниками в один день інформаційних довідок з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

- наявність між учасниками господарських відносин;

- конверти учасників "Комерційна частина конкурсної пропозиції" оформлені однаково;

- у формі "Пропозиція" в обох учасників зазначено "в особі директора ОСОБА_5" у приватного підприємства "Гермес-Гарант" та "в особі директора В.І. Зімена" у ПрАТ "ТПК "Юніком", при цьому ініціали стоять перед прізвищем.

- у переліку документів пропозиції учасниками торгів однаково зазначено "Перелік документів, що передаються на тендер". До того ж однаковий перелік наданих документів з однаковою нумерацією. Також у пунктах 12 - слово "бази", 18 - слово "платежів", 19 - речення "в єдиній базі даних про підприємства", 24 - речення "виданий безпосередньому виробнику товару", 26 - речення "реєстру підприємств та організацій України" однаково перенесені на строку нижче;

- довідка про дані підприємства в учасників торгів виконана однаково, а саме, перелік даних надрукований в однаковому порядку "юридична адреса..., поштова/фактична адреса....";

- у складі документів пропозиції конкурсних торгів, які надані приватним підприємством "Гермес-Гарант" знаходиться рішення власника від 01.07.2013 № 2 щодо переведення директора підприємства ОСОБА_5 з посади директора за сумісництвом на посаду директора за основним місцем роботи. Зазначене рішення підписано власником ОСОБА_6 Крім цього, у складі документів пропозиції конкурсних торгів, які надані ПрАТ "ТПК "Юніком" міститься протокол засідання ради від 23.12.2013 № 4, де головою наглядової ради зазначено ОСОБА_6, що, за висновком відділення Антимонопольного комітету України, свідчить про взаємопов'язаність зазначених підприємств та узгодженість їх поведінки;

- в обох учасників торгів рахунки відкриті в одному банку - публічному акціонерному товаристві "ВТБ Банк" відділення "Черкаське";

- інформаційні довідки з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, отримані учасниками торгів в один день - 03.10.2014 за послідовними номерами № 723/4-33 і 725/4-33. При цьому ці довідки подані учасниками в один день - 03.10.2014;

- довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) отримані учасниками торгів в один день - 06.10.2014;

- учасниками торгів у складі пропозиції конкурсних торгів надано однакові сертифікати якості на автотранспортні засоби офіційного виробника.

- аналізом цін, запропонованих учасниками торгів було встановлено, що різниця в загальній вартості і ціни за одиницю продукції у пропозиціях відрізняється на 0,94 відсотків (ПрАТ "ТПК "Юніком" - 441 666,67 грн.(без ПДВ), приватне підприємство "Гермес - Гарант" - 445 883,33 грн. (без ПДВ ), що свідчить про попередню домовленість у встановленні ціни конкурсних пропозицій;

- за інформацією відділення "Черкаське" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" між розрахунковими рахунками обох учасників здійснювались операції з перерахунку коштів, що підтверджує наявність господарських відносин між учасниками торгів. При цьому, як зазначено з інформації, наданої банком, ПрАТ "ТПК "Юніком" надавало фінансову допомогу приватному підприємству "Гермес-Гарант", що також свідчить про залежність одного підприємства від другого.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01 № 2210-III (далі - Закон № 2210-III) економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону № 2210-III порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Статтею 5 Закону № 2210-III передбачено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2210-III антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2210-III антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 2210-III передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2210-III вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

За порушення, передбачені п. 1 ст. 50 Закону № 2210-III накладаються штрафи у розмірі, визначеному згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону № 2210-III.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону № 2210-III підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що висновки адміністративної колегії ґрунтуються на припущеннях щодо антиконкурентних узгоджених дій учасників торгів і подані стороною докази не доводять спотворення їхніх результатів.

Апеляційний господарський суд правомірно зазначив, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних не є необхідною наявність негативних наслідків у вигляді збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. Для визнання вчиненим порушення законодавства про захист економічної конкуренції є достатнім доведення наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки конкурсної документації, що в свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця конкурсу. Наявність господарських відносин між учасниками конкурсу не перешкоджає участі в одному тендері, проте змагальність при його проведенні забезпечується самостійністю та незалежністю дій (поведінки) кожного з учасників.

Дійшовши висновків про те, що Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України доведено порушення приватним підприємством "Гермес-Гарант" та ПрАТ "ТПК "Юніком" конкурентного законодавства у вигляді спотворення результатів торгів, апеляційний господарський суд обґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду і відмовив у задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.04.2016 у справі № 922/5373/15 за позовом приватного підприємства "Гермес-Гарант" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа - приватне акціонерне товариство "Торгівельно-промисловий консорціум "Юніком", про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015 № 98-р/к у справі № 3/01-59-15.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду, яким не порушені норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 у справі № 922/5388/15 залишити в силі, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Торгівельно-промисловий консорціум "Юніком" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.П. Селіваненко