Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.03.2015 року у справі №б-50/184-10
Постанова ВГСУ від 08.04.2014 року у справі №б-50/184-10
Постанова ВГСУ від 15.12.2015 року у справі №б-50/184-10
Постанова ВГСУ від 08.07.2014 року у справі №б-50/184-10
Постанова ВГСУ від 12.05.2015 року у справі №б-50/184-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № Б-50/184-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на ухвалу постанову у справігосподарського суду Харківської області від 25.11.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 № Б-50/184-10 господарського суду Харківської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промисловий дім "Земляни"провизнання банкрутом,за участю представників сторін: Гіндрюк Т.С.- представник Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2014, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 02.12.2014 про виправлення описки, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд ухвали попереднього засідання господарського суду Харківської області від 29.12.2010 за нововиявленими обставинами, ухвалу господарського Харківської області від 29.12.2010 залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 ухвалу господарського суду Харківської області від 25.11.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд ухвали попереднього засідання господарського суду Харківської області від 29.12.2010 за навовиявленими обставинами.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті судами попередніх інстанцій ухвалу та постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою за результатами попереднього засідання господарського суду Харківської області від 29.12.2010 у справі №Б-50/184-10 про банкрутство ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" визнано грошові вимоги та вимоги щодо зобов'язань по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) 3-х конкурсних кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 8260984,94 грн., зокрема, визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 11852597,49 грн. та вимоги ТОВ "Дніпро"1 в сумі 18705447,92 грн., які забезпечені заставою майна боржника та окремо внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Затверджено відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013, відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.12.2010, апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

Таким чином, ухвала попереднього засідання господарського суду Харківської області від 29.12.2010 у справі №Б-50/184-10 в апеляційному та касаційному порядку не переглядалась.

У березні 2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд ухвали попереднього засідання господарського суду Харківської області від 29.12.2010 за нововиявленими обставинами і просило її скасувати в частині включення до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог ТОВ "Дніпро"1 в сумі 18705447,92 грн.

Одночасно ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було заявлено клопотання про відновлення пропущення строку на подання вказаної заяви.

Нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і дають підстави для перегляду вказаної ухвали суду, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначило, що станом на дату затвердження реєстру вимог кредиторів боржника і внесення заставного майна до реєстру вимог кредиторів у ТОВ "Дніпро"1 були відсутні кредиторські вимоги до боржника, оскільки 21.12.2010 вони були погашені шляхом реалізації заставного майна та отриманням ТОВ "Дніпро"1 коштів в сумі 1685886,0 грн. в рахунок погашення заборгованості. Вказані обставини не були відомі ані ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ані суду. Банку про них стало відомо лише на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни", який відбувся 24.01.2013.

В підтвердження наведених обставин заявником були додані до заяви протокол засідання комітету кредиторів ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" від 24.01.2013 та копії протоколів аукціонних торгів №№1, 2, 3 від 08.12.2010, проведених ТОВ "Універсальна біржа "Гермес", на яких відбулась реалізація майна боржника, переданого у заставу ТОВ "Дніпро"1. Вказані протоколи підписані директором ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" Лавровичем С.І. за погодженням розпорядника майна П`янова С.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2013 відновлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" пропущений строк для поданная заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 29.12.2010, заяву призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2014, з врахуванням ухвали від 02.12.2014 про виправлення описки, у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено, ухвалу попереднього засідання господарського суду Харківської області від 29.12.2010 залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 ухвалу господарського суду Харківської області від 25.11.2014 залишено без змін.

Вказані ухвала та постанова мотивовані тим, що обставини, на які посилається банк, не є нововиявленими у розумінні ст.112 ГПК України.

Також, як на підставу для відмови у задоволенні заяви, суд першої інстанції послався на те, що заявнику було відомо про продаж заставного майна ще 26.12.2012, однак із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 20.12.2010 він звернувся лише 13.02.2013.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані ухвала постанова суду прийняті із порушенням вимог ст.112 ГПК України та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до 19.01.2013, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника та вимог, забезпечених заставою майна боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. Обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом, оскільки відповідно до статті 14 Закону конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують. Також у розпорядника майна існує обов'язок включити до реєстру вимоги до боржника, забезпечені заставою його майна згідно з даними обліку боржника, а також внести до реєстру окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Таким чином, в попередньому судовому засіданні, розглядаючи спірні грошові вимоги, які випливають із застави майна боржника, суду належить перевірити належне виконання своїх обов'язків по наданню доказів на обґрунтування дійсності забезпечених заставою вимог обома учасниками провадження у справі, як заставним кредитором, так розпорядником майна боржника.

Визнаючи грошові вимоги конкурсних кредиторів та затверджуючи реєстр вимог кредиторів, у тому числі забезпечених заставою майна боржника, суд першої інстанції в ухвалі попереднього засідання від 29.12.2010 виходив з того, що заяви кредиторів, які надійшли до суду, розглянуті розпорядником майна та керівником боржника, підстави виникнення грошових вимог, їх розмір, порядок погашення та залишок боргу підтверджені в судовому засіданні відповідними документами.

Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

За змістом пункту 1 частини 2 названої норми, нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак: вони існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на на час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Як зазначалось, в основу ухвали попереднього засідання суду від 29.12.2010 про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог ТОВ "Дніпро"1 в сумі 18705447,92 грн., забезпечених заставою майна боржника, покладено висновок суду про їх доведеність, обґрунтованість та наявність заставного майна.

Однак, відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Раййфайзен Банк Аваль", суди передніх інстанцій не дали належної оцінки заявленим нововиявленим обставинам та наданим в їх підтвердження доказам, які, за умови їх належного дослідження, можуть спростувати висновок суду про наявність правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог ТОВ "Дніпро"1 в сумі 18705447,92 грн. Зокрема, в порушення вимог ст.43 ГПК України суди попередніх інстанцій взагалі не дали правової оцінки поданим заявником копіям протоколів аукціонних торгів №№1,2,3 від 08.12.2010, проведених ТОВ "Універсальна біржа "Гермес", на яких відбулась реалізація майна боржника, переданого у заставу ТОВ "Дніпро"1. У зв'язку з чим висновок судів про те, що доводи заявника не є фактами, які підтверджують наявність нововиявлених обставин у розумінні ст.112 ГПК України, не можна визнати обґрунтованим.

Також поза увагою судів залишилися доводи ПАТ "Раййфайзен Банк Аваль" стосовного того, що така істотна обставина як продаж заставного майна та часткове погашення вимог конкурсного кредитора ТОВ "Дніпро"1, вже існувала на час прийняття ухвали попереднього засідання суду від 29.12.2010 і не могла бути відома заявнику.

При цьому посилання судів, як на підставу для відмови у задоволенні заяви про перегляд ухвали попереднього засідання від 29.12.2010, на недоведеність заявником того факту, що про продаж заставного майна він дізнатися саме на засідання комітету кредиторів 24.01.2013, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає неправомірним, оскільки встановлення цих обставини має значення виключно під час вирішення судом питання про наявність підстав для прийняття заяви про перегляд судового рішення до розгляду відповідно до статті 113 ГПК України.

Між тим, приймаючи до розгляду заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", господарським судом Харківської області було розглянуто клопотання заявника про відновлення пропущеного строку для її подання, відновлено пропущений строк і призначено заяву до розгляду, про що винесена ухвала від 14.03.2013.

Крім того, суд першої інстанції, розглянувши вимоги заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали попереднього засідання господарського суду Харківської області від 29.12.2010, повністю залишив її без змін, тоді як ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило її переглянути за нововиявленими обставинами лише в частині включення до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог ТОВ "Дніпро"1 в сумі 18705447,92 грн., чим порушив права сторін у справі в подальшому переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції з огляду на приписи ст.111-7 ГПК України, тому прийняті у даній справі ухвала та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд ухвали попереднього засідання господарського суду Харківської області від 29.12.2010 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111, 11113 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 та ухвалу господарського суду Харківської області від 25.11.2014, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 02.12.2014 про виправлення описки, у справі № Б-50/184-10 скасувати.

Справу № Б-50/184-10 передати на новий розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд ухвали попереднього засідання господарського суду Харківської області від 29.12.2010 за нововиявленими обставинами в частині включення до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог ТОВ "Дніпро"1 в сумі 18705447,92 грн. до господарського суду Харківської області.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк