Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 920/55/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачівМєльнік О.В. - довіреність від 02.06.2014 р.відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши матеріали касаційної скаргиУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" на постановувід 07.08.2014 р. Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 920/55/14 господарського суду Сумської областіза позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради прозобов'язання укласти договірВ С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 р. Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про спонукання Управління укласти з УДППЗ "Укрпошта" договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі за адресою: м. Суми, вул. Богуна, 16 площею 340,3 м. кв., з орендною платою 1 грн., встановивши строк дії договору з 16.04.2013 р., з визначенням у позовній заяві умов, на яких сторони зобов'язані укласти цей договір (том 1 а.с. 7-13).

Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 179, 181 Господарського кодексу України, статей 4, 5, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також статтю 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" обґрунтовані тим, що УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції звернулась до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради з листом від 08.04.2013 р. № 13-11-129 щодо передачі позивачеві в оренду частини нежитлового приміщення шляхом підписання договору, додавши до листа встановлені нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" документи та проект договору.

Проте, листом від 16.04.2013 р. № 9.01-16/998 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради відмовлено у наданні нежитлових приміщень в оренду, що стало підставою для звернення позивача до суду про зобов'язання відповідача укласти договір оренди нежитлового приміщення у редакції, визначеній позивачем у позовній заяві.

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради у відзиві на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні вказуючи, зокрема, на те, що такий спосіб захисту, як зобов'язання укласти договір оренди, не визначений статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

При цьому, відповідач, посилаючись на статтю 187 Господарського кодексу України, якою передбачено укладення господарських договорів за рішенням суду, зазначив, що нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не передбачена обов'язковість укладення договорів оренди з будь - якою категорією орендарів, а передбачена лише спрощеність процедури укладення договорів оренди для пільгових категорій орендарів, визначених, у тому числі, у Законі України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

Таким чином, відповідач наголошував, що Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, як орендодавець комунального майна, яке належить територіальній громаді міста, враховуючи принцип свободи договору та вільне волевиявлення щодо вибору орендаря комунального майна, правомірно відмовило позивачу у наданні в оренду заявленого нежитлового приміщення, без порушення діючих норм законодавства, а посилання позивача на судові рішення в інших справах, не спростовують законодавчо встановленого принципу рівності сторін.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.03.2014 р. (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено, зобов'язано Управління майна комунальної власності Сумської міської ради укласти з Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі за адресою: м. Суми, вул. Богуна, 16, площею 340,3 кв.м. з орендною платою 1 гривня, встановивши строк дії договору з 16.04.2013р. з визначенням умов, на яких сторони зобов`язані укласти договір, у резолютивній частині рішення (том 1 а.с. 161-168).

Мотивуючи рішення, посилаючись на статті 179, 181 Господарського кодексу України, суд першої інстанції зазначив про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, встановивши, що позивач є підприємством зв'язку, що здійснює розповсюдження періодичних видань, дійшов висновку про необхідність встановлення органами державної влади та місцевого самоврядування річної орендної плати в розмірі 1 грн. для УДППЗ "Укрпошта".

За апеляційною скаргою Управління майна комунальної власності Сумської міської ради Харківський апеляційний господарський суд (судді: Істоміна О.А., Білецька А.М., Горбачова Л.П.), переглянувши рішення господарського суду Сумської області від 20.03.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 07.08.2014 р. скасував його та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що УДППЗ "Укрпошта" використовуватиме приміщення саме для розповсюдження друкованих періодичних видань заснованих державними і комунальними редакціями, об`єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими та журналістськими колективами, як це передбачено статтею 2 Закону України "Про державну підтримку інформації та соціальний захист журналістів", а відтак і наявність у позивача права користуватися орендою в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 0708.2014 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Сумської області від 20.03.2014 р. залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що в порушення приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд безпідставно не визнав факту правомірності заявлених Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" позовних вимог про зобов'язання укласти договір оренди, зокрема, в частині права позивача на укладення договору оренди комунального майна з річною орендною ставкою 1 грн. на рік на підставі того, що позивач підпадає під дію Закону України "Про державну підтримку інформації та соціальний захист журналістів", Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабміну України № 786 від 04.10.1995 р., причому, на думку скаржника, цей факт не може ставитися судом під сумнів та є таким, що виключає необхідність додаткового доведення зазначених обставин та фактів.

Заявник касаційної скарги, посилаючись на судові рішення у справах № 920/13/13, № 5024/274/2011, № 9/331-06 та № 5/293-06, вказав на залишення апеляційним судом поза увагою встановлення судовими рішеннями обставин стосовно того, що УДПЗ "Укрпошта" є підприємством зв'язку, що здійснює розповсюдження періодичних видань визначених суб'єктів, отже, органи державної влади та місцевого самоврядування мають встановлювати річну орендну плату у розмірі 1 грн. для УДПЗ "Укрпошта", а також обставини стосовно того, що УДПЗ "Укрпошта" користується орендою майна в порядку та з розміром орендної плати, встановленого для бюджетних установ (частина 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку інформації та соціальний захист журналістів"), при цьому, орган місцевого самоврядування не має права оголошувати конкурс на оренду майна, якщо отримав заявку від УДПЗ "Укрпошта" і зобов'язаний укласти договір оренди з позивачем з розміром річної орендної плати 1 грн.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, листом від 08.04.2013 р. № 13-11-129 УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції звернулося до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради з проханням надати в оренду нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Богуна, 16 площею 340,3 м. кв., що належить до комунальної власності територіальної громади м. Суми без проведення конкурсу із встановленням річного розміру орендної плати на рівні 1 грн. та підписати договір, надавши необхідні документи та примірники проекту договору оренди (а.с.16-17).

Листом від 16.04.2013 р. №09.01-16/998 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради листом УДППЗ "Укрпошта" було відмовлено в наданні нежитлових приміщень в оренду (том 1 а.с.24 - 25).

УДППЗ "Укрпошта" листом від 28.05.2013 р. № 13-11-165 надано додаткову аргументацію, зазначено про необґрунтованість відмови Управління майна комунальної власності Сумської міської ради у переданні в оренду нежитлового приміщення та запропоновано повторно розглянути заяву та додані до неї документи від 08.04.2013 р. № 13-11-29 щодо оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Богуна, 16, загальною площею 340,3 м.кв. (а.с.26-а.с.27).

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради листом від 21.06.2013 р. № 09.01-16/1647 повідомлено, що листом № 09.01-16/998 від 16.04.2013 р. вказано на обставини, через які заява не може бути розглянута у встановленому законодавством порядку (а.с.28).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" про спонукання Управління майна комунальної власності Сумської міської ради укласти з позивачем договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі за адресою: м. Суми, вул. Богуна, 16 площею 340,3 м. кв., з орендною платою 1 грн., встановивши строк дії договору з 16.04.2013 р., з визначенням у позовній заяві умов, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на приписи статей 179 181 Господарського кодексу України, статей 4, 5, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також статтю 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", вважаючи неправомірною відмову відповідача у наданні нежитлових приміщень позивачу в оренду.

За приписами статті 60 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтями 5, 6 вказаного Закону передбачено, що орендодавцями є, зокрема, органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном щодо нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності. Орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Відносини щодо оренди державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 4 вказаного Закону).

Порядок укладення договору оренди встановлений у статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою передбачено, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з листом до відповідача про укладення договору оренди нерухомого майна від 08.04.2013 р.) передбачено, що орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову). При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій.

У разі наявності пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, можуть у цей же термін запропонувати підприємству, заснованому на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

У разі, коли підприємство не погоджується з пропозицією укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, можуть без згоди підприємства укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Аналогічні приписи закріплені у Положенні про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, яке затверджене рішенням Сумської міської ради від 31.07.2013 р. № 2570-МР.

Частиною 8 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказана норма кореспондується зі статтею 20 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 187 вказаного Кодексу спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суд у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

При цьому, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" не встановлено обов'язку орендодавця комунального майна надати таке майно в оренду бюджетній установі, а лише визначена можливість врахування уповноваженим органом пропозицій місцевої державної адміністрації чи відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій, при цьому, відмова уповноваженого органу в укладенні договору оренди нерухомого майна в порядку, встановленому чинним законодавством, позивачем не оскаржена.

Відповідно до частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Правова позиція щодо застосування частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України викладена у постанові Верховного Суду України від 25.07.2006 р. у справі № 36/466.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, визначені правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів та статтею 6 передбачено регулювання фінансово - господарської діяльності та закріплено, що державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Проте, у вказаному Законі також не міститься прямої вказівки щодо обов'язковості укладення договору оренди комунального майна для певних категорій суб'єктів господарювання.

Посилання скаржника на судові рішення у справах № 920/13/13, № 5024/274/2011, № 9/331-06 та № 5/293-06, у яких, як зазначав заявник касаційної скарги встановлені обставини, зокрема, стосовно того, що УДПЗ "Укрпошта" користується орендою майна в порядку та з розміром орендної плати, встановленого для бюджетних установ, тобто органи державної влади та місцевого самоврядування мають встановлювати річну орендну плату у розмірі 1 грн. для УДПЗ "Укрпошта", колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не спростовують відсутність законодавчо встановленого обов'язку орендодавця комунального майна на укладення договору оренди цього майна.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою відмовлено позивачу у задоволенні позову про спонукання Управління майна комунальної власності Сумської міської ради укласти з УДППЗ "Укрпошта" договір оренди частини нежитлового приміщення на умовах, визначених позивачем, підлягає залишенню без змін з мотивів викладених у постанові суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 р. у справі № 920/55/14 господарського суду Сумської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач