Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Справа № 10/142 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Корнілова Ж.О., Чернов Є.В.за участю представників: позивача: відповідача: розглянув касаційну скаргу Тютюнник С.В. Ільченко Є.І. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.10.2015 рокуза заявоюПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"прозміну способу та порядку виконання рішення суду, шляхом встановлення відстрочки виконання рішенняу справі№10/142 господарського суду Луганської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"простягнення 192594570грн.43коп.В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.08.2015р. (суддя Василенко Т.А.):

- заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" від 23.07.2015 про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Луганської області по справі №10/142 шляхом надання відстрочки задоволено частково;

- відстрочено сплату залишку платежу який повинен бути здійснений в 2014 році в сумі 3 666 224,34 грн. (згідно ухвали суду від 22.06.2012) до 25.08.2022 р. включно;

- відстрочено сплату платежу, який повинен бути здійснений в 2015 році в загальній сумі 7 332 448,68 грн.(згідно ухвали суду від 22.06.2012) до 25.08.2023 р. включно;

- відстрочено сплату платежу, який повинен бути здійснений в 2016 році в загальній сумі 7 332 448,68 грн. (згідно ухвали суду від 22.06.2012) до 25.08.2024р. включно;

- в решті вимог заяву залишено без задоволення;

- сплату решти заборгованості стягнутої в рамках справи № 10/142 ухвалено здійснювати за графіком, затвердженим ухвалою господарського суду Луганської області від 22.06.2012 року.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2015р. (судді Сгара Е.В., Кододова О.В., Будко Н.В.) ухвалу господарського суду Луганської області від 25.08.2015р. по справі №10/142 - скасовано.

Прийнято нове рішення.

Відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк Луганської області про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Луганської області по справі №10/142 шляхом встановлення відстрочки.

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник доводить порушення ст. 121 ГПК України, оскільки апеляційною інстанцією не надано належної оцінки доказам, безпідставно не враховано виключні обставини, які надають безумовне право на зміну способу і порядку виконання рішення суду і які доводилися заявником при поданні заяви про відстрочку.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, відповідач посилався на складну фінансову ситуацію, що склалася на підприємстві, знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції у зв'язку із чим діяльність підприємства є ускладненою. Крім того зазначив, що з липня 2014р. неспроможний виконувати значну частину своїх зобов'язань у зв'язку із наявністю форс-мажорних обставин.

На підтвердження вище вказаного, відповідач надав копію звіту про фінансові результати за 2014 рік, копію балансу від 31.12.2014р., довідки про залишки коштів на рахунках ПАТ "Луганськгаз", оборотно-сальдові відомості по рахункам, копію сертифікату торгово-промислової палати України №749 від 02.10.2014р.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 22.06.2012р. надано розстрочку виконання рішення господарського суду від 31.03.2011р., що набрало законної сили, в частині заборгованості, залишеної непогашеною у сумі 67825150 грн 25 коп. протягом 10 років шляхом сплати щомісячних платежів рівними частками у сумі 611037 грн 39 коп., починаючи з жовтня 2012 року по грудень 2021 року відповідно до графіку, яка була залишена без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012р. та Вищого господарського суду України від 05.12.2012р.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, господарський суд на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує наступне.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вже зазначалось вище, відповідач, в якості підстав для надання відстрочки виконання рішення, посилався на знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції, позбавленням права володіння та користування майном, яке перебуває у його власності та господарському віданні, неспроможністю виконувати значну частину своїх зобов'язань у зв'язку із наявністю форс-мажорних обставин, тяжкий фінансовий стан.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, вищезазначена правова норма зазначає, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.

Апеляційною інстанцією надано оцінку звіту про фінансові результати за 2014 рік, копія балансу від 31.12.2014р., довідки про залишки коштів на рахунках ПАТ "Луганськгаз", оборотно-сальдові відомості по рахункам, копія сертифікату торгово-промислової палати України №749 від 02.10.2014р., які визнано неналежними доказами, які б підтверджували неможливість виконання судового рішення; зазначені відповідачем обставини визнані такими, що не є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за наявності яких можливе надання відстрочки виконання рішення.

Крім того, судом правомірно враховано, що ухвалою господарського суду Луганської області від 22.06.2012 р. вже було надано розстрочку виконання рішення суду від 31.03.2011р. в частині заборгованості, залишеної непогашеною у сумі 67825150 грн 25 коп. протягом 10 років шляхом сплати щомісячних платежів рівними частками у сумі 611037 грн. 39 коп., починаючи з жовтня 2012 року по грудень 2021 року відповідно до графіку.

Оскаржуваною ухвалою від 25.08.2015р. суд першої інстанції надав ще відстрочку виконання вищевказаного рішення суду, тобто, тим самим суд першої інстанції самостійно змінив строки здійснення відповідачем платежів, направлених на виконання рішення по справі №10/142, визначені ухвалою суду від 22.06.2012р., яка набрала законної сили та є чинною.

Згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція, розглянувши доводи скарги, вбачає, що вони були предметом розгляду апеляційного господарського суду та їм надавалася правова оцінка, відтак, їх переоцінка виходить за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Незгода скаржника з тлумаченням застосованих судом норм права та оцінкою представлених обставин та доказів не свідчить про неправильне застосування законодавства.

З врахуванням наданих суду касаційної інстанції повноважень, в межах перевірки правильності застосування норм права та відповідності правових висновків встановленим обставинам, касаційна інстанція не вбачає підстав для іншої оцінки доказів та висновків, а відтак, вважає, що підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду не має.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2015р. у справі №10/142 господарського суду Луганської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Ж. Корнілова

Є. Чернов