Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.04.2015 року у справі №910/22282/14
Постанова ВГСУ від 11.02.2015 року у справі №910/22282/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 910/22282/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Акулової Н.В., Козир Т.П.,

за участю представників: позивача - Капрана Р.В. дов б/н від 12 січня 2015 року, Богатцевої Н.С. дов. 10/10 від 10 жовтня 2014 року, ТОВ "АТБ-маркет" - Вітовича О.Я. дов. № 03/10/14 від 3 жовтня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "АТБ-маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2015 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Снек Експорт" до ТОВ "АТБ-маркет", Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ТОВ "Снек Експорт" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "АТБ-маркет" (далі - відповідач-1), Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" (далі - відповідач-2) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (далі - відповідач-3) з позовом про стягнення з відповідача-1 боргу за поставлений товар, а саме, 3131689 гривень 57 коп. основного боргу, 399383 гривень 34 коп. пені, 505503 гривень 10 коп. втрати коштів від інфляції, 70424 гривень 12 коп. - 3% річних від простроченої суми; стягнення з відповідача-2 частини боргу за поставлений товар у сумі 2000 гривень 00 коп.; стягнення з відповідача-3 частини боргу за поставлений товар у сумі 1000 гривень 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки № 25005 від 15 травня 2010 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 6 листопада 2014 року позов відносно відповідача-1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ "АТБ-маркет" на користь ТОВ "Снек Експорт" 3131689 гривень 57 коп. основного боргу, 399383 гривень 34 коп. пені, 70424 гривні 12 коп. 3 % річних та 505503 гривень 10 коп. втрат коштів від інфляції.

Позов відносно позивача-2 задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на користь ТОВ "Снек Ескпорт" 800 гривень 00 коп. - частину боргу за договором поставки № 25005 від 15 травня 2010 року.

У частині стягнення з відповідача-2 боргу в розмірі 1200 гривень 00 коп. провадження у справі припинено на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позов відносно відповідача-3 задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь ТОВ "Снек Експорт" 400 гривень 00 коп. - частину боргу за договором поставки № 25005 від 15 травня 2010 року.

У частині стягнення з відповідача-3 боргу в розмірі 600 гривень 00 коп. провадження у справі припинено на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2015 року апеляційну скаргу ТОВ "АТБ-маркет" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 6 листопада 2014 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ТОВ "АТБ-маркет" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 6 листопада 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2015 року, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Посилається на неправомірну відмову судів у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справ про визнання недійсними договорів поруки, укладених позивачем з відповідачами-2,3, що, на його думку, свідчить про порушення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Вказує, що надані позивачем накладні не відповідають вимогам, визначеним ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні", а тому прийняті судами в якості доказу у справі в порушення ст. ст. 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначає, що, в порушення ст. ст. 22, 32, 34, 41-43 Господарського процесуального кодексу України, судами неправомірно відхилено клопотання про призначення судової економічної експертизи без наведення будь-яких мотивів, а дослідження кожного наданого позивачем первинного документу потребує спеціальних знань, що є підставою для призначення експертизи.

Стверджує, що судом безпідставно відхилено клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представники Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги Приватне підприємство "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та ТОВ "АТБ-маркет", обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 травня 2010 року між ТОВ "Снек Експорт" (постачальник) та ТОВ "АТБ-Маркет" (покупець) укладено договір поставки товару № 25005, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався в порядку та в строки, встановлені договором, виготовити та передати у власність покупця товар (продукти харчування) в певній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах, обумовлених вказаним договором поставки (п. 1.1).

Пунктом 2.7 договору передбачено, що право власності на товар та ризик відпадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару на рампі складу покупця та підтверджується накладною на товар, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Снек Експорт" посилається на те, що за період з 15 травня 2010 року по 31 грудня 2013 року поставило ТОВ "АТБ-маркет" товар на загальну суму 98974794 гривень 30 коп., що підтверджується підписаними сторонами відповідними накладними, натомість, відповідач-1 за поставлений товар розрахувався лише частково в розмірі 95840104 гривень 73 коп., внаслідок чого у останнього виник борг у сумі 3134689 гривень 57 коп.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням вказаної умови договору та вимог наведеної норми, судами встановлено, що термін оплати за останньою накладною від 31 грудня 2013 року та боргу з усіх поставок з даним договором розпочався з 21 січня 2014 року.

Встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу-1 товар на загальну суму 3134689 гривень 57 коп., що підтверджується товарно-транспортними та видатковими накладними за період з 1 листопада 2013 року по 31 грудня 2013 року, підписаними та завіреними штампом ТОВ "АТБ-маркет", що свідчить про отримання товару відповідачем-1.

Відповідно до п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Вимоги наведених норм щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, у відповідності до п. 65 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27 листопада 1998 року "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію" особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи із зазначеного, особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Судами з'ясовано, що відповідач-1 не заперечує проти автентичності відтиску штампу, здійсненого на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі ТОВ "АТБ-Маркет".

Таким чином, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Водночас, судами встановлено, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження неотримання товару або спростування заявленого боргу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про підставність заявлених ТОВ "Снек Експорт" вимог про стягнення з відповідача-1 вартості поставленого за договором товару в сумі 3131689 гривні 57 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, прострочення виконання грошового зобов'язання є підставою для нарахування суми 3 % річних та втрат коштів від інфляції в силу вимог закону.

Заявлені ТОВ "Снек Експорт" до стягнення з відповідача-1 70424 гривні 12 коп. - 3 % річних та 505503 гривні 10 коп. втрат коштів від інфляції, нараховані за період з 1 листопада 2013 року по 31 грудня 2013 року на суму основного боргу, як встановлено судами, розраховані арифметично вірно та у відповідності до вимог закону, а тому підставно задоволені судами попередніх інстанцій.

Також позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 399383 гривні 34 коп.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що при порушенні строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення, від суми неоплаченого товару за кожний день протермінування платежу.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок пені та визнавши його вірним, дійшли обгрунтованого висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з ТОВ "АТБ-маркет" 399383 гривень 34 коп. пені.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 жовтня 2013 року між ТОВ "Снек Експорт" (кредитор) та Приватним підприємством "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" (поручитель) укладено договір поруки № б/н строком дії до 31 грудня 2015 року, за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше ніж 2000 гривень 00 коп. за виконання ТОВ "АТБ-маркет" (боржник) своїх зобов'язань за договором № 25005 від 15 травня 2010 року зі всіма змінами та доповненнями, що укладені між кредитором і боржником з оплати за товар, поставлений за зазначеним договором поставки (п. 1.1).

Крім того, 12 жовтня 2013 року між ТОВ "Снек Експорт" (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (поручитель) укладено договір поруки б/н строком дії до 31 грудня 2015 року, відповідно до якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника - ТОВ "АТБ-маркет" відносно оплати вартості товару, поставленого кредитором боржнику за договором № 25005 від 15 травня 2010 року зі всіма змінами та доповненнями, на суму не більше, ніж 1000 гривень 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

За змістом ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, п. п. 2.2 договорів поруки від 26 жовтня 2013 року встановлено, що кредитор не має права вимагати від поручителя виконання зобов'язань за боржника в частині оплати сум основного боргу, що виник на підставі договору, на суму, що перевищує 2000 гривень 00 коп. (за договором, укладеним з відповідачем-2) та 1000 гривень 00 коп. (за договором, укладеним з відповідачем-3).

Судами встановлено, що 31 жовтня 2014 року відповідачем-2 сплачено на користь позивача частину суми основного боргу у розмірі 1200 гривень 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 31 жовтня 2014 року; за квитанцією № 112177969 від 31 жовтня 2014 року відповідачем-3 частково погашено суму основного боргу за договором поруки від 26 жовтня 2013 року у розмірі 600 гривень 00 коп., у зв'язку з чим у відповідача-2 залишилися несплаченими кошти у сумі 800 гривень 00 коп., у відповідача-3 - 400 гривень 00 коп.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи здійснену відповідачами-2,3 часткову оплату суми боргу після порушення провадження у справі, суди попередніх інстанцій дійшли юридично обгрунтованого висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення частини основного боргу з відповідача-2 у розмірі 1200 гривень 00 коп. та з відповідача-3 у розмірі 600 гривень 00 коп. у відповідності до вимог наведеної норми.

За таких обставин, враховуючи встановлені судами обставини сплати відповідачем-2 частини суми основного боргу у розмірі 1200 гривень 00 коп., а відповідачем-3 - боргу у розмірі 600 гривень 00 коп., суд касаційної інстанції вважає обгрунтованими висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з ТОВ "АТБ-маркет" на користь позивача ТОВ "Снек Експорт" боргу у розмірі 3131689 гривень 57 коп.; з ПП "Український інформаційних центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на користь позивача ТОВ "Снек Експорт" боргу у розмірі 800 гривень 00 коп.; з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь позивача боргу у розмірі 600 гривень 00 коп.

У задоволенні клопотання ТОВ "АТБ-маркет" про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом Господарським судом Дніпропетровської області справ щодо визнання недійсними договорів поруки, укладених відповідачем з Приватним підприємством "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, судами відмовлено з підстав непов'язаності з предметом даного спору.

Твердження заявника касаційної скарги про неправомірну відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2014 року про вжиття заходів забезпечення позову була предметом оскарження в апеляційному та касаційному порядку, за наслідками яких залишена в силі.

Посилання заявника касаційної скарги на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 22, 32, 34, 41-43 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, згідно з ч. 1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

На розгляд експерта відповідачем-1 пропонується поставити питання, вирішення яких у даному спорі не потребує спеціальних знань, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, що стосуються правової оцінки дій сторін та встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність визначених законом підстав для призначення у справі судової економічної експертизи.

Доводи касаційної скарги, які зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, їх додаткової перевірки, не можуть бути прийняті до уваги судом касаційної інстанції з огляду на межі повноважень суду, встановлені ст. ст. 111-5 - 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, повно встановивши усі істотні обставини справи, надавши їм належну правову оцінку та вірно застосувавши норми ст. ст. 526, 530, 543, 553 - 555, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 232 Господарського кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та припинення провадження у справі в частині стягнення 1200 гривень 00 коп. боргу з відповідача-2 та 600 гривень 00 коп. боргу з відповідача-3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2015 року - без зміни.

Повернути ТОВ "АТБ-Маркет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, ідентифікаційний код 30487219) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 36540 гривень 00 коп., зайво сплачений за розгляд касаційної скарги згідно платіжного доручення № 7625 від 17 січня 2015 року.

Головуючий Л. Іванова

Судді Н. Акулова

Т. Козир